Рішення № 136858812, 21.05.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 727/1759/26

Номер провадження 2/725/635/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 року. Чернівецький районний суд м.Чернівців

у складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради (місто Чернівці, пл.Центральна, будинок 9), Департамент надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради (місто Чернівці, вул.Героїв Майдану, будинок 7) про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей без дозволу батька,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним вище позовом.

У позові посилалась на те, що під час перебування у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 , однак з 2018 року фактично проживають разом із нею у будинку АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної власності.

Після припинення у березні 2022 року фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_5 , він виїхав за межі України та на даний час перебуває у Німеччині.

Відповідач ухиляється від добровільного утримання дітей та самоусунувся від їх виховання. На її звернення щодо надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 згоди не надає, у зв`язку із чим вона позбавлена можливості у позасудовому порядку змінити місце їх реєстрації.

З метою реалізації прав дітей (медичне обслуговування, освіта тощо) виникла необхідність у зміні реєстрації їхнього місця проживання.

Просила надати їй дозвіл на зняття з реєстрації місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 та їхню реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Ухвалою суду від 27.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

01.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Департаменту надання адміністративних послуг міської ради Ісаєвої Т.В. надійшли письмові пояснення, де вона зазначила, що 05.05.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Департаменту надання адміністративних послуг міської ради із заявою про реєстрацію місця її проживання по АДРЕСА_1 з одночасним зняттям з реєстрації за адресою АДРЕСА_3 . Того ж дня, 05.05.2025, місце проживання позивачки було зареєстроване за новою адресою. Однак, під час обробки даних було встановлено, що за попередньою адресою ( АДРЕСА_3 ) залишилися зареєстрованими малолітні діти позивачки: ОСОБА_3 , 2014р.н. та ОСОБА_4 , 2018р.н.

Враховуючи те, що реєстрація місця проживання батьків (одного з них) окремо від малолітніх дітей віком до 14 років не допускається без їх одночасного зняття з реєстрації або надання згоди другого з батьків, Департаментом 05.05.2025 було прийнято рішення про скасування реєстраційної дії.

Оскільки обов`язковою умовою реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років є наявність спільного волевиявлення обох батьків, у Департаменту не було підстав для вчинення відповідних реєстраційних дій.

Відтак, скасування реєстраційної дії щодо ОСОБА_1 було зумовлене неможливістю реєстрації місця проживання одного з батьків окремо від малолітніх дітей без згоди другого з батьків, що є обов`язковою вимогою законодавства. ДНАП не здійснював оцінку сімейних відносин сторін, а діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та Порядком №265.

З огляду на викладене, за відсутності добровільної згоди батька, лише рішення суду про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю або про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дітей за новою адресою буде належною правовою підставою для вчинення реєстраційних дій у майбутньому. Наявність такого судового рішення усуне правові перешкоди для реєстрації місця проживання позивачки разом із дітьми та забезпечить дотримання найкращих інтересів малолітніх дітей.

20.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала. У разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, незважаючи на те, що неодноразово належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомив, відзиву на позов та жодних заяв, клопотань до суду не подав.

21.05.2026 представник третьої особи Служби у справах дітей Кондрат Г. надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Під час розгляду справи просила врахувати інтереси дітей.

У своїх письмових поясненнях представник Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради - Ісаєва Т.В. просила розглядати справу у її відсутність та вирішити спір з дотриманням вимог чинного законодавства України, враховуючи інтереси малолітніх дітей.

Згідно вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також те, що позивачка не заперечувала проти розгляду справи у відсутність відповідача, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав:

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки зобов`язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом (стаття 176 СК України).

Так, судом встановлено, що у позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2,3).

Малолітні діти сторін, з часу їхнього народження, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади. За вказаною адресою зареєстрована і позивачка (а.с.18-20).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 разом із дітьми з 2018 року за вказаною адресою не проживають. Фактичним місцем їх проживання є АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 28.04.2025, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 (а.с.17).

Як вбачається із доданих Департаментом надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради документів, ОСОБА_1 намагалася змінити місце своєї реєстрації та реєстрації дітей з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_1 .

Проте позивачці було відмовлено у знятті з реєстрації дітей, у зв`язку з не наданням письмової згоди батька на зміну місця реєстрації, а також відмовлено у зміні реєстрації місця проживання позивачки, оскільки за попереднім місцем реєстрації є неповнолітні діти (а.с.42-44).

Згідно статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та/чи неповнолітніх дітей.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) визначено Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022.

Згідно з пунктом 16, 17, зазначеного Порядку місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

Положеннями пунктів 33, 50, 51, 64-65 Порядку визначено, що подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі: 2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

Подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників.

Задеклароване/зареєстроване місце проживання дитини віком до 14 років може бути знято за заявою одного з батьків, поданою в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дитини віком до 14 років підтверджується електронними підписами батьків, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів, у разі подання заяви в електронній формі або за письмовою згодою другого з батьків, що надається у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна.

Зі змісту статті 7 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

Згідно ч. 6, 7, ст. 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників. Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком від 14 до 18 років здійснюється за згодою її батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, передбаченого статтею 15 цього Закону.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 752/2951/20 (провадження № 61-11860св21), заначено, що: «при вирішенні судом даного роду справ підлягає з`ясуванню питання, чи була вказана відмова одного з батьків безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами».

Як вбачається із матеріалів позову, відповідач ОСОБА_2 перебуває за межами території України та дозвіл на зняття з реєстрації місця проживання малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не надає, що й змусило ОСОБА_1 звернутися до суду із даним позовом.

При цьому судом встановлено, що спір про місце проживання дітей, який підлягав би вирішенню на підставі статті 161 СК України, між сторонами відсутній.

Оскільки відповідач у судові засідання не з`являється та жодних доказів на спростування доводів позивачки не надав, суд виходить доказів, які містяться у матеріалах справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

На думку суду, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що зміна реєстрації місця проживання малолітніх дітей з квартири АДРЕСА_4 на будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві власності позивачки, відповідає найкращим інтересам дітей. Позивачкою обґрунтовано підставу для зміни реєстрації місця проживання дітей (медичне обслуговування, освіта, тощо).

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Статтею 3 Конвенції «Про права дитини» передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, враховуючи те, що відсутність згоди відповідача на реєстрацію місця проживання дітей з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання, порушує право дітей на вільний вибір місця проживання, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вказаних вимог закону, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 ЦК України, ст.160, 161 СК України, Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою КМУ №265 від 07.02.2022, ст.ст. 1, 2, 4, 5, 13, 76, 80-82, 89, 263, 265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_1 на зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на корить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1283 (одна тисяча двісті вісімдесят три) грн.60коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.