Ухвала суду № 136858712, 26.05.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 644/11438/25 Провадження 2/636/2140/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього заборгованість за Договором про споживчий кредит №101895948 від 28.01.2023, укладеного між відповідачем та ТОВ «Мілоан», у розмірі 11415.42 грн. та судові витрати.

14.01.2026 на виконання ухвали Індустріального районного суду міста Харкова матеріали справи надійшли до Чугуївського міського суду Харківської області за підсудністю.

У позові представник просить в т.ч. витребувати у АТ «КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію щодо надходження на банківську картку, зазначену в платіжному дорученні, кредитних коштів в розмірі 3000.00 грн. відповідно до кредитного договору.

В обґрунтування зазначено наступне. Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури. Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267 передбачено, що Банки зобов`язані забезпечувати зберігання та захист інформації, яка містить банківську таємницю, з метою недопущення її незаконного розкриття. Згідно статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці. Стаття 62 «Про банки і банківську діяльність» визнає порядок розкриття інформації, яка містить банківську таємницю чітко окресленому колу суб`єктів. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке є вторинним кредитором, не входить у зазначене статтею 62 «Про банки і банківську діяльність» коло осіб, яким надається інформація, що містить банківську таємницю. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду. Відповідно до частини 1 статті 84 Цивільного процесуального кодексу учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Оскільки банк не має правових підстав на розкриття ТОВ «ФК «Кредит-капітал» як вторинному кредитору банківської таємниці стосовно рахунків первинного кредитора, Позивач позбавлений можливості самостійно звернутися до банку для отримання доказів надходження Відповідачу кредитних коштів відповідно до Кредитного договору.

Дослідивши вказане клопотання судом встановлено наступне.

До суду надано копію договору про споживчий кредит №101895948 від 29.01.2023 та копію платіжного доручення 58391591 від 28.01.2028 щодо перерахування «Кошти згідно договору 101895948», в яких зазначено картку № НОМЕР_1 як картку відповідача ОСОБА_1 .

При цьому оцінка вказаних документів судом не надана; документів, які б підтверджували належність вказаної картки саме ОСОБА_1 , матеріали не містять; клопотань про витребування відомостей у банка-емітента на підтвердження/спростування належності відповідачу картки № НОМЕР_1 сторонами не заявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) інформація про організацію та здійснення охорони банку та осіб, які перебувають у приміщеннях банку; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності; 10) інформація про організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей; 11) інформація про банки чи клієнтів банків, що збирається від банків під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 12) інформація про банки чи клієнтів банків, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави; 13) рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, крім рішень про накладення штрафів, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються: на інформацію, що підлягає обов`язковому опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов`язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України; на відомості про боржників, які є пов`язаними з банком особами, що прострочили виконання зобов`язань (за основною сумою та процентами) перед банком на строк понад 180 днів, а також про вимоги банків до таких боржників, а щодо банку, процедура ліквідації якого розпочата відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", - на відомості про всіх боржників, які, за даними бухгалтерського обліку банку, прострочили виконання зобов`язань (за основною сумою та процентами) перед таким банком незалежно від строку прострочення. Інформація з системи депозитарного обліку, що знаходиться у володінні Національного банку України та банків як учасників депозитарної системи України, не є банківською таємницею. Розкриття та захист інформації, що міститься в системі депозитарного обліку, здійснюється Національним банком України та банками на підставі та в порядку, встановлених законом про депозитарну систему України. Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз`яснення щодо застосування таких актів. Положення інших законів України щодо обсягу та порядку розкриття інформації, що становить банківську таємницю, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином судом встановлено, що позивачем не доведено (не надано та не витребувано) доказів належності відповідачу ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 , відомості про яку просить витребувати позивач, а відсутність таких відомостей в разі витребування інформації може порушити вимоги щодо захисту банківської таємниці.

Отже суд приходить до висновку про недоцільність задоволення клопотання; клопотання представника позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Керуючись ст.ст. 76, 77, 84, 300 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача про витребування доказів - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.О. Золотоверха