Ухвала суду № 136858519, 27.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10440/26

Провадження № 2/643/6842/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування частки квартири, визнання права власності на рухоме майно

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (відповідачі), згідно з яким просить: визнати недійсним укладений між відповідачами договір дарування 3/4 частин квартири АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем право власності на рухоме майно, що знаходиться у Квартирі.

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху, а саме.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року в справі № 487/10128/14-ц; постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17).

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року в справі № 487/10128/14-ц; постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17).

Всупереч вказаних вище вимог, позивач у позовній заяві не зазначив, які позовні вимоги ним пред`являються щодо кожного з двох відповідачів, зокрема до якої саме особи (осіб) ним пред`явлені позовні вимоги про визнання права власності на рухоме майно.

Крім того, в п. 3.7. позовних вимог позивач просить визнати за ним право власності на майно (будівельні та оздоблювальні матеріали), використані під час проведення у 2020 році ремонтів балконів квартири, повний перелік яких наведений у локальному кошторисі та у відомостях ресурсів, які є складовою частиною Звіту про оцінку поточної вартості проведених ремонтних робіт від 11.05.2026, виконаного ТОВ ЮА ЦНтТІ «Нео-Формат», на загальну суму 200796,00 грн.

Таким чином, у п. 3.7. позовних вимог позивач фактично не визначив їх зміст, тобто не зазначив конкретний перелік індивідуально визначених будівельних та оздоблювальних матеріалів, на які він просить визнати право власності, їх кількість (розмір, об`єм, площу, довжину тощо), а також вартість кожного з таких матеріалів, тобто не навів обґрунтований розрахунок ціни позову у вказаній частині вимог, зазначивши лише загальну вартість матеріалів, яка складає 200796,00 грн.

Таке формулювання позовних вимог свідчить про їх неконкретність та невизначеність.

Суд звертає увагу, що виходячи з вказаних вище положень законодавства України саме у позовній заяві повинен бути визначений зміст позовних вимог, у тому числі майно, яке є предметом позову.

Також суд звертає увагу, що у разі задоволення позовних вимог у редакції, вказаній позивачем у п. 3.7. позовних вимог, зазначене рішення не здатне буде забезпечити ефективний захист прав позивача адже локальний кошторис та відомості ресурсів не є додатками до рішення суду. Відтак, за відсутності у резолютивній частині рішення суду конкретного переліку майна, на яке визнається право власності, виконання такого рішення може бути ускладнене або взагалі стане неможливим.

Між тим, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанови від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19).

При цьому конкретний перелік майна, яке є предметом позову, повинен визначити саме позивач, зазначивши його в позовній заяві та підтвердивши правильність переліку цього майна, щодо якого він просить вирішити спір, своїм підписом (шляхом підписання позовної заяви).

Між тим у формулюванні позовних вимог у п. 3.7. позивач не тільки не визначив перелік спірного майна, а й послався на локальний кошторис та відомість ресурсів, які підписані сторонніми особами, які не учасниками даної справи.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Способами усунення недоліків позовної заяви є наступні:

1.Надати суду уточнену позовну заяву, в якій зазначити:

- зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- перелік майна, право власності на яке позивач просить визнати згідно з п. 3.7. позовних вимог, із зазначенням конкретного переліку індивідуально визначених будівельних та оздоблювальних матеріалів, їх кількості (розміру, об`єму, площі, довжини тощо), а також вартості кожного з таких окремо визначених матеріалів.

2. Надати суду 2 копії уточненої позовної заяви - для відповідачів.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування частки квартири, визнання права власності на рухоме майно - залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо він відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та усуне вказаній в цій ухвалі недоліки, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо він не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.А. Крівцов