Ухвала суду № 136858481, 27.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9724/26

Провадження № 2/643/6595/26

УХВАЛА

27.05.2026 місто Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Астапович О.В. розглянувши

заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Салтівського районного суду міста Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, відповідно до якого ОСОБА_1 просить суд: визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ; здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, відступивши від рівності часток, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 13.05.2026 позов залишено без руху у зв`язку з ненаданням позивачем документу, що підтверджує сплату судового збору.

15.05.2026 позивачем зазначені недоліки усунуто, позивачем надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 21.05.2026 у справі відкрито провадження у справі. Призначене підготовче судове засідання.

Окрім того, позивачка звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії стосовно квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що під час перебування у шлюбі сторонами у справі було придбано квартиру, загальною площею 44,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яку позивач і просить поділити, як спільне майно подружжя.

Окрім того, в період шлюбу, за спільні кошти подружжя, був прибраний автомобіль марки Fiat моделі Grande Punto 2006 р.в., який був відчужений відповідачем без відома позивачки та без її згоди.

У позивача існують побоювання, що відповідач, може відчужити спірну квартиру з метою уникнення визнання її спільним майном подружжя та поділу, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Станом на теперішний час відповідач змінив в квартирі замки та перешкоджає позивачці та їхній неповнолітній дитині користуватись спільною квартирою, зняв позивачку з реєстрації місця проживання.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову разом з доданими документами, з`ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, зазначив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом поділ майна подружжя, в якому просить суд: визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 ; здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, відступивши від рівності часток й визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види заходів забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 висловила висновки щодо застосування норм права, згідно яких співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору, в зв`язку з чим відсутні підстави для відмови у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність або необґрунтованість заявлених позовних вимог. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

До матеріалів справи доданий договір купівлі-продажу квартири від 26.03.2018 року, покупцем якої зазначений відповідач у справі ОСОБА_2 .

Відповідно до копії рішення суду від 05.06.2023 у справі 953/5711/22 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.10.2013.

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками дитини є сторони по справі.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Тонкою М.О. від 26.03.2018, відповідачем було придбано квартиру АДРЕСА_1 та зареєстрований в реєстрі 442.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 73 СК України, за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Також презумпція спільності власності подружжя на майно набуте під час шлюбу встановлена постановою Великої Палати Верховного суду від 21.11.2018 року у справі №372/504/17.

Позивач просить суд визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ; здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, відступивши від рівності часток й визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу поділу вищевказаної квартири.

Вирішуючи питання про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд виходить з наступного.

Суд вважає, що не застосування заходів забезпечення позову у цій справі може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, шляхом можливих недобросовісних дій з боку відповідача, третіх осіб направлених на продаж спірної квартири, що може бути об`єктом спільної сумісної власності.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, третіх осіб, з метою забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний, застосований спосіб забезпечення позову є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Крім того, суд зазначає, що спір по суті не розглянуто, а забезпечення позову є заходом щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та направлене на забезпечення ефективного виконання можливого судового рішення у справі.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

За таких обставин, заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру слід задовольнити.

Щодо заборони іншим особам вчиняти будь-які дії стосовно вказаної квартири суд зазначає, що запропонований позивачем захід забезпечення не відповідає ст. 150 ЦПК України. Суд не може забезпечити позов шляхом заборони необмеженому колу осіб вчиняти невизначені дії стосовно майна.

Керуючись ст. 259, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Забезпечити позов ОСОБА_1 у справі № 643/9724/26 шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з двох жилих кімнат житловою площею 30,0 кв.м, загальною площею 44,4 кв.м., яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2018, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, зареєстровано в реєстрі за № 442.

В іншій частині - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Астапович О.В.