Постанова № 136858359, 27.05.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 3/641/679/2026Справа №: 641/2067/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Харків

суддя Слобідського районного суду міста Харкова Щепелева Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Масалової М.Є.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи не відоме, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Слобідського районного суду міста Харкова надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 605325 від 03.03.2026 року, водій ОСОБА_1 03.03.2026 року о 16 годині 06 хвилин, в м. Харкові по вул. Г. Тарасенка, 64 керував автомобілем ВАЗ 217230, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога водій відмовився.

ОСОБА_1 до суду надав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначив, що 03.03.2026 він був зупинений працівниками патрульної поліції без законних підстав, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор поліції повідомив причину зупинки - відсутність страхового полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що не є законною підставою для зупинки в розумінні вимог вказаного Закону. Під час зупинки його автомобіля відеозапис здійснювався поліцейським на власний мобільний телефон, відеозйомка не була безперервною, відеозапис містить декілька файлів, у зв`язку із чим долучений до матеріалів справи відеозапис з місця події 03.03.2026 не може слугувати допустимим та належним доказом. Після зупинки ОСОБА_1 заперечував факт вживання будь-яких наркотичних засобів. На пропозицію пройти відповідний огляд з його боку не було відмови, ОСОБА_1 лише вказував на необхідність забрати дитину та намір після цього пройти відповідний огляд. Розуміючи наслідки, забравши дитину, ОСОБА_1 протягом двох годин з часу описаних в протоколі подій самостійно звернувся до КНП ХОР ОКНЛ, де 03.03.2026 о 17:50 пройшов огляд, за результатами якого ознак наркотичного сп`яніння не виявлено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, підтримав клопотання про закриття провадження у справі. Наголосив, що поліцейськими під час складення протоколу були допущені суттєві порушення, зокрема, відеозйомка проводилась із власного мобільного телефону поліцейського. Автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , було зупинено без законних підстав. В стані наркотичного сп`яніння він не перебував, що підтверджено в подальшому висновком лікаря нарколога.

Суд, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі- ПДР), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази скоєння ним інкримінованого йому правопорушення.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така вина повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених судом доказів, а саме:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 605325 від 03.03.2026 року, в якому зазначено про відмову водія ОСОБА_1 03.03.2026 року о 16:06 год. в м. Харкові по вул. Г. Тарасенка, 64, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ;

- відомостями направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2026 щодо водія ОСОБА_1 , згідно із якими під час огляду водія, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; огляд не проведено у зв`язку із відмовою водія;

- відомостями рапорту інспектора поліції Кібкало В., згідно із яким під час патрулювання Слобідського району приблизно о 16:06 було виявлено транспортний засіб, державний номерний знак НОМЕР_2 , та під час контролю за безпекою руху його зупинено у зв`язку із відсутністю згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхового полісу відповідно до п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час перевірки документів та спілкування були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук; було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ. Водій ОСОБА_1 неодноразово відмовився від проходження огляду та був попереджений про відповідальність. Було складено адміністративний протокол серії ЕПР1 605325 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову ЕНА 6760290 за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. Подія була зафіксована на портативний пристрій iPhone 15, оскільки нагрудні бодікамери розрядились на момент зупинки транспортного засобу;

- відеозаписами, долученими до матеріалів справи, та відтвореними в судовому засіданні, з яких вбачається, що працівник поліції після зупинки транспортного засобу повідомляє водія ОСОБА_1 про причину такої зупинки відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку із чим в подальшому виносить постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. В процесі спілкування із ОСОБА_1 поліцейський повідомляє про виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, у зв`язку із чим декілька раз пропонує пройти водієві огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ, на що ОСОБА_1 декілька раз відповідає відмовою, посилаючись на необхідність забрати дитину та вказуючи на намір пройти такий огляд пізніше. Поліцейським ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Окрім того, поліцейський пояснив водію ОСОБА_1 , що огляд на стан наркотичного сп`яніння може бути пройдено виключно у закладі охорони здоров`я в присутності поліцейського. Також поліцейський повідомив про те, що відеозапис події здійснюється на мобільний телефон у зв`язку із розрядженням портативних відеореєстраторів. В подальшому ОСОБА_1 ознайомлено за змістом протоколу.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості, зважаючи на наступне.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, із змінами (далі - Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно із п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння.

Переглянувши у судовому засіданні відеозаписи, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд встановив, що транспортний засіб ВАЗ 217230, державний номерний знак НОМЕР_3 , було зупинено працівниками поліції на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: у зв`язку із відсутністю полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку із чим останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Під час спілкування із водієм працівником поліції роз`яснено останньому права та обов`язки, повідомлено про виявлення ознак наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відповів відмовою. Водію ОСОБА_1 роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи наявність зафіксованих на відеозаписах даних, а також відомостей направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2026, рапорту поліцейського у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів дані протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Оцінивши доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наявності підстав для та закриття у зв`язку із цим провадження у справі, суд зауважує на такому.

Доводи ОСОБА_1 щодо законності підстав зупинки транспортного засобу суд відхиляє оскільки зазначене питання не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягає доказуванню у даній справі.

Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності. Дії працівників поліції щодо законності таких підстав зупинки мали б бути оскаржені в окремому порядку.

Доводи ОСОБА_1 , що з матеріалів справи не вбачається, що водієм допущено будь-які порушення правил дорожнього руху, за які авто слід було зупинити, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Так, з наданих відеозаписів вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через відсутність передбаченого Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхового полісу.

Згідно із п.п. ґ) п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

При цьому, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, у матеріалах справи докази оскарження дій службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, особою, яка притягалась до адміністративної відповідальності, відсутні. Будь-яких об`єктивних даних про те, що ОСОБА_1 було зупинено безпідставно, або що відбувалось його переслідування працівниками поліції, матеріали справи не містять.

Посилання ОСОБА_1 на те, що відеозаписи, які долучено до справи про адміністративне правопорушення не є належними та допустимими доказами, оскільки вони здійснені на особистий мобільний телефон поліцейського всупереч вимогам чинного законодавства, є безпідставними з огляду на таке.

Суд не погоджується із доводами сторони захисту про те, що працівниками поліції у цій частині було грубо порушено вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1012 від 18.12.2018, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, фіксування зазначених подій здійснювалось на мобільний телефон інспектора поліції з технічних причин (розрядження портативних відеореєстраторів), про що ОСОБА_1 було попереджено поліцейським під відеофіксацію.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки ( відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, нормами КУпАП не заборонено використання як доказів даних будь-якого приладу, який має функцію фотозйомки чи відеозапису.

Крім того, наявний в матеріалах справи відеозапис повністю відповідає іншим матеріалам справи та узгоджується із поясненнями самого ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, що поліція може закріплювати на однострої, службових транспортних засобах, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель тощо. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

За вказаних обставин, надані працівниками поліції відеозаписи, які міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та на яких відображено спілкування поліцейських із ОСОБА_1 та зафіксовано відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння, отримані за допомогою відеотехніки, що перебувала в чужому володінні (безпосередньо працівника поліції) з метою фіксування правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», можуть слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Суд вважає, що у даному випадку мобільний телефон використано працівником поліції саме як відеотехніку для фіксування адміністративного правопорушення, при цьому на даному відеозапису зафіксовано як дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і дії працівників поліції, тобто відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення об`єктивно відображає вимоги працівників поліції та відповідь на ці вимоги ОСОБА_2 .

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, згідно із якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Отже, надання поліцейським до суду доказів є виконанням покладеного на нього обов`язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому беруться судом до уваги.

Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не вели безперервну відеофіксацію, що робить долучені відеозаписи недопустимими та неналежними доказами, на думку суду, не є слушними, з огляду на наступне.

Надані відеозаписи з мобільного телефону не є безперервними, але їх зміст є логічним, послідовним та об`єктивно підтверджує обставини події, що мають значення для справи про адміністративне правопорушення.

Окрім того, ОСОБА_1 не вказав на жодні конкретні обставини, які мали місце під час складення щодо нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, мають значення для правильного вирішення справи, але не зафіксовані на долучених поліцейським відеозаписах.

Враховуючи, що зазначені відеозаписи повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, такі відеозаписи приймаються судом до уваги в якості доказу.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній не звертався зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у долучених до матеріалів справи відеозаписах.

Окрім того, посилання ОСОБА_1 на те, що він самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння та такого стану у нього не виявлено згідно із висновком лікаря КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» № 232 від 03 березня 2026 року, який він долучив до матеріалів справи, не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Викладених вимог щодо порядку проходження огляду ОСОБА_1 не дотримано, оскільки огляд проводився не у присутності поліцейського.

В свою чергу, згідно з положеннями вищевказаної статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Більш того, стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На переконання суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду спростовано доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП задоволенню не підлягає.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Згідно із положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі відповідно до встановлених норм закону.

Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Згідно із довідкою Інспектора УПП в Харківській області, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_4 .

Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, безальтернативність стягнення, передбаченого санкцією статті 130 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 130, 283 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф необхідно перерахувати за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харківська обл./Харківобл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО):899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; Населений пункт: Харківська область/м.Харків; призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Судовий збір підлягає сплаті на наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - судовий збір.

Роз`яснити, що відповідно до положень ст. ст. 307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя - Г. М. Щепелева