Ухвала суду № 136858138, 26.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1239/21

Провадження № 2/638/506/26

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

з участю секретаря судового засідання Лозової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович,-

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович.

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі , призначено підготовче судове засідання

Ухвалою суду від 07.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В ході розгляду справи до суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про передачу справи до Господарського суду м. Києва. В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2023 було відкрито провадження у справі про банкрутство відповідача у даній справі.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2023 по справі № 910/14892/22 відкрито провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (код ЄДРПОУ 40888017, 04123 м. Київ. Вул. Світлицького 35, оф. 108/4).

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно положень пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21.10.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до статті 7 Кодексу спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Згідно правового висновку, викладеного у вищенаведеній постанові, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті). Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. Не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Таким чином, спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин, що відповідають ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов до боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, повинен розглядатись в межах справи про банкрутство.

На підставі вказаного, враховуючи те, що в провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/14892/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд приходить до висновку, що справу № 638/1239/21 за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, слід передати до Господарського суду м. Києва.

Керуючись ст.ст. 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 1ст. 20 ГПК України,ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович - передати на розгляд до Господарського суду м. Києва, де перебуває справа № 910/14892/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про банкрутство.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Головуючий суддя: О.В. Шишкін