Рішення № 136857856, 22.05.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7204/25

2/405/2484/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Драного В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 40 581,52 грн., та судових витрат. В обґрунтування зазначив, що 02.12.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем в електронній формі було укладено договір № 4186400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 5700,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 23.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 23/09/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Отже, до ТОВ «Українські фінансові операції» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача. Заборгованість за кредитним договором відповідача склала 40 581,52 грн., з яких: 5699,98 грн. тіло кредиту; 27699,57 грн. сума процентів за користування кредитом; 7 181,97 грн. - нараховані позивачем проценти за користування кредитними коштами в межах строку дії договору.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 4186400, в розмірі у розмірі 40 581,52 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000, 00 грн., провести розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 19.11.2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) учасників справи, за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду від 18.02.2026 року витребувано докази у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло. Відповідач повідомлена про судовий розгляд справи відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів (доказів) у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.12.2023 року між між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір № 4186400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого ТОВ «Лінеура Україна» надано відповідачу кошти у розмірі 4200,00 грн. строком на 360 день, а відповідач зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування ним за стандартною процентною ставкою 2,00% в день. Договір було укладено в електронній формі, шляхом створення (формування) електронного договору.

03.12.2023 року між вказаними сторонами було укладено додатковий договір до договору № 4186400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого сума кредиту була збільшена на 1500,00 грн, тобто загальна сума кредиту становить 5700,00 грн.

Переказ коштів в сумі 4200,00 грн., 1500,00 грн., виданих в рамках кредитного договору, здійснено 02.12.2023, 03.12.2023 року шляхом перерахування на банківську картку клієнта НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується листами платіжного провайдера ТОВ «УПР» від 03.10.2024 року № 187/0310, 188/0310 та витребуваною судом відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 14.04.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260407-80548-БТ.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Подані позивачем документи підтверджують, що кредитний договір був укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.ст.6, 207, 627-628, ч.2 ст.639 ЦК України. При цьому, на виконання приписів ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

23.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і позивачем було укладено договір факторингу № 23/09/2024, за яким право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції».

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 23.09.2024 року до договору факторингу, позивач набув право грошової вимоги за кредитним договором № 4186400 від 02.12.2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Аналіз положень укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» договору свідчить про те, що до позивача за вказаним договором перейшло право грошової вимоги не тільки за існуючими на момент укладення договору розмірами заборгованості, а й за вимогами, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна», проте, на момент відступлення права вимоги ще не виникли.

Таким чином, враховуючи що ТОВ «Лінеура Україна» мало право нараховувати відповідачу, який не виконує свої забов`язання за кредитним договором, проценти за користування кредитом в розмірі 2,00 % на день протягом строку кредитування, який становить 360 днів, позивач після відступлення права вимоги за укладеним з відповідачем договором обґрунтовано нарахував боржнику заборгованість в розмірі 7 181,97 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позичальнику, а потім новому кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконала.

Заборгованість відповідача склала 40 581,52 грн., з яких: 5699,98 грн. тіло кредиту; 27699,57 грн. сума процентів за користування кредитом; 7 181,97 грн. - нараховані позивачем проценти за користування кредитними коштами в межах строку дії договору, що підтверджено наданим позивачем розрахунком.

Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновкупро стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4186400 від 02.12.2023 року, право вимоги стягнення якої перейшло до позивача від первісного кредитора на підставі договору факторингу в сумі 40 581,52 грн., з яких: 5699,98 грн. тіло кредиту; 27699,57 грн. сума процентів за користування кредитом; 7 181,97 грн. - нараховані позивачем проценти за користування кредитними коштами в межах строку дії договору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року адвокат Дідух Є.О. надає правову допомогу ТОВ «Українські фінансові операції». Згідно заявки № 4186400 від 21.04.2025 року на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року, акту № 4186400 від 03.11.2025 року прийому-передачі виконаних робіт згідно договору № № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року, детального опису робіт № 4186400 від 03.11.2025 року, послуги адвоката склали 10 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги складність справи та виконані адвокатом роботи по даній справі, витрачений ним час, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених ним на оплату послуг за представництво адвокатом інтересів клієнта у суді першої інстанції в сумі 10000,00 грн.

Крім цього, відповідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за договором № 4186400 від 02.12.2023 року у розмірі 40 581,52 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В. Драний