Ухвала суду № 136857489, 26.05.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/237/26

Провадження № 2/342/696/2026

УХВАЛА

26 травня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючої судді Андріюк І.Г., ознайомившись з матеріалами зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Бігун Вікторія Петрівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник адвокат Репало Олексій Олександрович, про визнання права власності на частку житлового будинку,

в с т а н о в и в:

Адвокат Бігун В.П. через систему «Електронний суд» 26.05.2026 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник адвокат Репало О.О., та просить: об`єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/5 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом встановлено, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна (пункт 2 частини 1 статті 176 ЦПК України).

Однак, у порушення даних вимог зустрічна позовна заява не містить зазначення ціни позову, а вказано, що позов не містить вимог майнового характеру.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Крім того, у ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

При зверненні до суду 26.05.2026 із зустрічною позовною заявою про визнання за позивачкою права власності на частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , представник позивачки не надала судудокументальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання зустрічної позовної заяви.

У зв`язку з цим позивачці необхідно визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання зустрічної позовної заяви до суду, з наданням відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом, - визначено ч.1 ст.2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 грн.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи наведене, представнику позивачки необхідно додати до зустрічної позовної заяви документ, що підтверджує сплату позивачкою судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання позовної заяви до Городенківського районного суду Івано-Франківської області має бути перераховано або внесено до ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Городенка/22030101, код ЄДРПОУ: 37951998 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA048999980313191206000009632, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, відповідно до абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Вимоги ч.7 ст.43 ЦПК України є спеціальними та застосовуються виключно у випадку подачі до суду документів в електронній формі.

Пунктами 17, 47 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Опис вкладення здійснюється з метою одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів. Листування з описом вкладення підтверджує вміст конверта, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов`язковим додатком.

Зустрічна позовна заява та документи, що додані до неї подані до суду представником позивачки адвокатом Бігун В.П.в електронній формі через електронний кабінет, однак доказів надсилання відповідачам у паперовій формі листом з описом вкладення копії цієї зустрічної позовної заяви з копіями доданих до неї документів, або доказів надсилання поданих до суду документів до електронного кабінету відповідачів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) до зустрічної позовної заяви не надано.

Таким чином, представнику позивачки необхідно подати до суду докази надсилання відповідачам копії цієї зустрічної позовної заяви з копіями доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення, або докази надсилання поданих до суду документів до електронного кабінету відповідачів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, представнику позивачки необхідно надати строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, який, відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

При цьому суд акцентує увагу представника позивачки на тому, що залишення зустрічної позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачки на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою,зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 177, 185, 194 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Бігун Вікторія Петрівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник адвокат Репало Олексій Олександрович, про визнання права власності на частку житлового будинку залишити без руху та надати адвокату Бігун Вікторії Петрівні строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

У разі неусунення недоліків зустрічної позовної заяви у зазначений строк заява буде вважатись неподаною і повернута особі, яка подала зустрічну позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Андріюк І.Г.