Рішення № 136856964, 25.05.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/2724/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить: визнати дії відповідача у вигляді направлення на огляд на стан сп`яніння, застосованими до позивача поліцейським ОСОБА_2 , якими протягом 01 години 30 хвилин було обмежено його конституційне право на вільне пересування протиправними; стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 липня 2025 року близько 07 год. 45 хв., на автомобільному мості через річку Десна, по трасі Чернігів-Київ за рухом в бік м. Києва, до позивача був застосований превентивний захід: зупинка транспортного засобу капралом поліції Кухтієм Павлом. Після зупинки транспортного засобу Skoda octavia, яким керував позивач, поліцейський повідомив, що вбачає у водія ознаки наркотичного сп`яніння та виписав направлення до медичного закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. В подальшому, за адресою м. Чернігів вулиця Івана Мазепи 3, лікарем наркологом ОСОБА_3 був проведений вказаний огляд, за результатами якого було видано висновок від 06 липня 2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 не виявлення ознак сп`яніння. З діями поліцейського, щодо направлення на огляд на стан наркотичного сп`яніння від 06 липня 2025 року, позивач не згоден, оскільки вважає, що вони здійснені з порушенням процесуальних та матеріальних норм права, та порушили його конституційні права, свободи та інтереси та завдали моральної шкоди.

25.03.2026 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що законодавством визначено перелік випадків, коли працівник поліції має право вимагати, а водій зобов`язаний надати, зокрема посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Право органів Національної поліції перевіряти наявність документів, зазначених в п.2.1 ПДР кореспондується із обов`язком водія механічного транспортного засобу мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Так, у зв`язку з відмовою позивача надати на вимогу поліцейського посвідчення водія, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що 06.07.2025 о 07 год 44 хв (м. Чернігів, вул. Київське шосе, 3) водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вказує, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.12.2025 року по справі № 751/6192/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Хоменко Єлизавети Петрівни, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовлено повністю. Вказує, що відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В свою чергу, огляд на стан сп`яніння не вважається порушенням права на пересування, оскільки це право не є абсолютним і може бути обмежене законом задля забезпечення безпеки інших громадян. Отже, працівники поліції діяли відповідно до норм чинного законодавства, порушень з їх сторони не було. За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що позивач був незаконно направлений на огляд на стан сп`яніння та обмежений у праві пересування. Оскільки відсутні докази того, що, поліцейський Кухтій П.В., виявивши у гр. ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та направляючи останнього на огляд до медичного закладу, вийшов за межі наданих йому повноважень або діяв в непередбачений законом спосіб, відсутні підстави для визнання дій протиправними та спричинення моральної шкоди, як зазначає позивач саме за фактом направлення його на огляд на стан сп`яніння. Також відповідач зазначає, що на підтвердження завданої моральної шкоди ОСОБА_1 до суду не надав жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що позивачу дійсно було завдано моральних переживань, в чому саме проявилися такі переживання, наскільки тривалими та глибокими вони були тощо.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Як слідує з матеріалів справи 06.07.2025 о 07 год. 44 хв. в м. Чернігові, на Київському Шосе, 3, працівниками УПП в Чернігівській області ДПП, було зупинено транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

У зв`язку з відмовою позивача надати на вимогу поліцейського посвідчення водія, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що 06.07.2025 о 07 год 44 хв (м. Чернігів, вул. Київське шосе, 3) водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Водночас в ході спілкування з позивачем, у останнього було виявлено можливі ознаки наркотичного сп`яніння, в зв`язку з чим поліцейським ОСОБА_2 водію ОСОБА_1 було пред`явлено вимогу пройти огляд на визначення стану сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що водій погодився.

Згідно висновку КНП «ЧОПНЛ» Чернігівської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.07.2025 у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо направлення на огляд на стан сп`яніння, застосованими до позивача поліцейським ОСОБА_2 , якими протягом 01 години 30 хвилин було обмежено його конституційне право на вільне пересування, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ключовим питанням у справі, яка розглядається є порушення прав позивача щодо направлення його на огляд на стан сп`яніння, в зв`язку з чим протягом 01 години 30 хвилин було обмежено його конституційне право на вільне пересування.

Згідно вимог ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пункти 1, 3, 11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачають, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

За змістом ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами. Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальності відповідно до закону.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, 06.07.2025 о 07 год. 44 хв. в м. Чернігові, на Київському Шосе, 3, працівниками УПП в Чернігівській області ДПП, було зупинено транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

У зв`язку з відмовою позивача надати на вимогу поліцейського посвідчення водія, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що 06.07.2025 о 07 год 44 хв (м. Чернігів, вул. Київське шосе, 3) водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з прийнятою відносно позивача постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5152358 від 06.07.2025, останній звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з відповідним позовом.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.12.2025 по справі № 751/6192/25, яке 06.01.2026 набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Хоменко Єлизавети Петрівни, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5152358 від 06.07.2025 відмовлено повністю.

Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, вказаним рішення суду встановлено, що «відеофіксація порушення була здійснена за допомогою нагрудної боді-камери поліцейського.

Так, дослідивши відеозаписи нагрудної боді-камери поліцейського, судом встановлено, що на відеозапису зафіксовано, що транспортний засіб Skoda Оctavia, водієм якого є ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції на вул. Київське шосе та запропоновано надати документи, передбачені п.2.1 ПДР. Водій ОСОБА_1 попросив повідомити причину зупинки транспортного засобу, на що інспектор зазначив, що причиною зупинки є п.3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію».

Протягом деякого часу водій ігнорував вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В подальшому, ігноруючи вимогу поліцейського пред`явити документи, зазначені в п.2.1 ПДР, водій ОСОБА_1 взагалі поїхав, внаслідок чого працівниками поліції на службовому автомобілі довелося їхати за ним і за допомогою спецсигналів зупинити транспортний засіб. Після зупинки працівник поліції повідомила ОСОБА_1 про причини зупинки та пред`явлено законну вимогу надати для перевірки документи відповідно до п.2.4 ПДР, що позивачем зроблено не було».

В межах розгляду даної справи суд, дослідивши відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейської взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП Хоменко Є. П., яка перебувала в одному екіпажі з поліцейським ОСОБА_2 встановлено, що на відеозаписі зафіксовано обставини притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.

При цьому, з даного відеозапису зафіксовано поведінку позивача, яка виражалася у підвищеному тоні, використанні нецензурної лексики, агресивних жестах, що свідчить про його провокативну та конфліктну поведінку.

Також суд зазначає, що переглядом відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейської взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП Хоменко Є. П., яка перебувала в одному екіпажі з поліцейським ОСОБА_2 встановлено, що позивач не реагував на зауваження, демонстрував зневагу до присутніх, поводився неспокійно, чим порушував загальноприйняті норми етики та порядок.

Крім того, суд враховує, що згідно пояснень поліцейського Кухтія П.В. від 12.05.2026 під час несення служби 06.07.2025 за адресою м. Чернігів, Київське шосе, 3 було зупинено транспортний засіб Skoda Оctavia днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм останній поводив себе неадекватно, ігнорував законну вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія, після чого самовільно поїхав з місця зупинки. Після переслідування, вище вказаний автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено за допомогою проблискових маячків та спеціального звукового сигналу. Під час спілкування з вище вказаний водій поводив себе агресивно та не виконував законних вимог поліцейського. У водія ОСОБА_1 було виявлено можливі ознаки наркотичного сп`яніння у відповідності до спільного наказу МОЗ та МВС 1452/735, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя та виражене тремтіння пальців рук, водій погодився пройти освідування у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога за адресою м. Чернігів вул. Івана Мазепи,3.

Так, порядок проходження відповідного огляду регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

На виконання постанови КМУ №1103 від 17.12.2008, спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 за № 1413/27858.

Згідно пункту 1 розділу ІІ вищезазначеної Інструкції, поліцейський за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Пункт 2 розділу ІІ передбачає, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Такий огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (пункт 3 розділу ІІІ Інструкції).

Пункт 9 розділу ІІ Інструкції передбачає, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до пункту 1 розділу Х Інструкції особи, які керують транспортними засобами, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно п.3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); - лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням (п.10 Порядку).

Згідно з п.13,14 Порядку, лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Вимоги, щодо відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції також визначені в статті 266 КУпАП.

Таким чином, враховуючи волевиявлення ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, враховуючи приписи ст.266 КУпАП, розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами), останнього було доставлено до КНП «ЧОПНЛ» Чернігівської обласної ради.

Згідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.07.2025 ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння.

При цьому, суд зазначає, що з урахуванням обставин встановлених в рішенні Новозаводського районного суду м. Чернігова у справі №751/6192/25, дослідженого відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейської взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП Хоменко Є. П., яка перебувала в одному екіпажі з поліцейським ОСОБА_2 , на якому зафіксовано поведінку позивача, яка виражалася у підвищеному тоні, використанні нецензурної лексики, агресивних жестах, що свідчить про його провокативну та конфліктну поведінку поліцейський ОСОБА_2 діяв в межах та спосіб, встановлений законодавством.

В зв`язку з зазначеним, відсутні порушення відповідачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та Наказу МВС України № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

За таких обставин, у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, а позивачем не доведено їх порушення.

Таким чином, оскільки відсутні докази того, що поліцейський ОСОБА_2 , виявивши у ОСОБА_1 можливі ознаки наркотичного сп`яніння та направляючи останнього на огляд до медичного закладу, вийшов за межі наданих йому повноважень або діяв в непередбачений законом спосіб, відсутні підстави для визнання дій протиправними та спричинення моральної шкоди позивачу.

Так, статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У свою чергу, відповідно до частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту вказаної норми випливає, що у такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Водночас, положеннями статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2 статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Так, згідно із правовою позицією Пленуму Верховного Суду України, викладеною у постанові від 31.03.1995 № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Крім того, Верховний Суд України у вищевказаній постанові Пленуму зазначає, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди доводить позивач.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Водночас у спірних правовідносинах судом не встановлено, що відповідачем було порушено права позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дії відповідача у вигляді направлення на огляд на стан сп`яніння, застосованими до позивача поліцейським Кухтієм П.В., якими протягом 01 години 30 хвилин було обмежено його конституційне право на вільне пересування протиправними; стягнення з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн задоволенню не підлягають.

Стосовно інших посилань позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3,м. Київ,03048, код ЄДРПОУ 40108646).

Повне судове рішення складено 25.05.2026.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО