Ухвала суду № 136856342, 27.05.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3356/25

Провадження № 1-кп/192/146/26

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу та призначення експертизи

27 травня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу під час розгляду кримінального провадження №12025042160000694, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2025 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні 18 травня 2026 року прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій з підстав існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На обґрунтування клопотання зазначив, що судовий розгляд до 12 червня 2026 року не можливо завершити через необхідність змінити обвинувачення, ознайомитися з висновком експерта та вчинити інші процесуальні дії. Також просив відкласти розгляд справи у зв`язку з необхідністю виклику судового експерта для допиту для роз`яснення Висновку № 65 Е від 18 травня 2026 року.

У судовому засіданні прокурор підтримав подані клопотання та вважав, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою її обов`язків та буде суперечити інтересам суспільства.

Потерпіла ОСОБА_7 до суду не з`явилася у зв`язку з хворою, а її представник адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачена та її захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою. Адвокат ОСОБА_6 вважав, що існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду не підтверджено доказами, а тому тримання під вартою можна змінити на більш м`який запобіжний захід цілодобовий домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження та вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу виходить з того, що станом на 19 листопада 2025 року підставою для застосування запобіжного заходу був наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою мотивовано тим, що вказаний ризик на цей час не зник та не змінився.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року до обвинуваченої було застосовано

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 січня 2026 року. Також було визначено заставу в розмірі 242 240 гривень 00 копійок (а.с.32, т.1).

Під час підготовчого судового засідання ухвалою суду від 12 січня 2026 року строк тримання під вартою був продовжений до 11 березня 2026 року (а.с.58, т.1).

Ухвалою від 25 лютого 2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 було продовжено до 24 квітня 2026 року (а.с.205, т.1).

Ухвалою від 25 лютого 2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 було продовжено до 24 квітня 2026 року (а.с.205,т.1).

Ухвалою від 15 квітня 2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 було продовжено до 12 червня 2026 року (а.с.243-244, т.1).

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Під час розгляду клопотання прокурора судом встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик щодо можливості переховуватися від суду, що є підставою для продовження запобіжного заходу, оскільки суду не було надано доказів щодо наявності стійких соціальних зв`язків у обвинуваченої, які можуть запобігти вказаному ризику.

Під час судового розгляду обвинувачена повідомила про закінчення строку дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також те, що вона є власником квартири, в якій зареєстрована та може перебувати цілодобово. З чоловіком, який є свідком по цій справі, шлюб офіційно розірвано, проте її повнолітній син, який перебуває за межами України допомагає їй, а її брат зможе забезпечувати її життєдіяльність під час можливого цілодобового домашнього арешту.

Суд критично оцінює пояснення обвинуваченої щодо її можливості проживати у вказаній квартирі, оскільки під час судового засідання 15 квітня 2026 року остання повідомляла суд про те, що вона зареєстрована та є власником житла, в якому на цей час не можливо проживати.

У судовому засіданні 27 травня 2026 року обвинувачена змінила свою думку та повідомила суду, що в квартирі відсутнє лише опалення, а тому проживати там в літній період вона може. Також її брат та близькі друзі зможуть забезпечувати її продуктами харчування.

Судом враховано пояснення обвинуваченої та її захисника, а також те, що під час обрання запобіжного заходу обвинуваченій було визначено заставу. Розмір такої застави не змінювався під час продовження запобіжного заходу. Суд вважає, що підстави для зміни розміру застави, визначеної під час обрання запобіжного заходу відсутні. Тому продовження строку тримання під вартою в даному випадку не є безальтернативним, а тому вважає що такий строк слід продовжити з урахуванням заявленого прокурором клопотання про виклик судового експерта.

Також суд вважає, що доведеним є недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів з огляду на захист інтересів суспільства, а саме з огляду на побоювання потерпілої за своє життя та здоров`я, оскільки остання є потерпілою від злочину, вчиненого проти її життя та здоров`я. Крім того, оскільки шлюб між обвинуваченою та свідком ОСОБА_8 розірвано, повнолітній син обвинуваченої перебуває поза межами України, батьки обвинуваченої померли, то на думку суду вказані факти свідчать про відсутність стійких соціальних зв`язків у обвинуваченої, відсутність близьких осіб, які могли б опікуватися нею під час домашнього арешту та високу вірогідність можливості реалізації з вказаних підстав ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому, оскільки строк тримання під вартою закінчується 12 червня 2026 року, а судове провадження на даний час ще не завершене і не може бути завершеним у вказаний строк у зв`язку з необхідністю виклику експерта, тому вказане дає підстави для висновку про неможливість завершення розгляду справи до закінчення строку дії запобіжного заходу.

Статтею 332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Згідно дослідженого Висновку експерта № 65 Е від 18 травня 2026 року при огляді потерпілої експертом було виявлено шість поранень. З тексту Висновку не зрозуміло чи включено до вказаної кількості сліди від дренажу та отримані потерпілою поранення на тильній стороні лівої долоні. Відповідь на запитання № 3 щодо кількості ударів надано не в повному обсязі.

Тому для допиту для роз`яснення Висновку експерта № 65 Е від 18 травня 2026 року доцільним є виклик судового експерта.

З урахуванням зазначеного, клопотання прокурора підлягають задоволенню і строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити, а судовий розгляд у зв`язку з викликом судового експерта - слід відкласти.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 332, 338, 372 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження застосування строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до 24 липня 2026 року включно.

Строк дії ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу - до 24 липня 2026 року включно.

Судовий розгляд відкласти до 24 червня 2026 року на 14 годину 30 хвилин.

У судове засідання викликати обвинувачену, захисника, потерпілу, її представника, повідомити прокурора.

Клопотання прокурора про виклик судового експерта задовольнити.

Викликати в судове засідання судового експерта ОСОБА_9 для допиту для роз`яснення Висновку № 65 Е від 18 травня 2026 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині продовження строку застосування запобіжного заходу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1