Ухвала суду № 136855882, 25.05.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/452/26

Провадження № 1-кс/210/444/26

У Х В А Л А

іменем України

25 травня 2026 року

Слідчий суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , представників скаржниці ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , розглянувши в режимі відеоконференції скаргу представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури від 23 березня 2026 року (в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України), -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді перебуває скарга представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури від 23 березня 2026 року (в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Скарга мотивована тим, що постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 23 березня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про проведення допиту ОСОБА_3 в порядку ст. 232 КПК України у режимі відеоконференції у кримінальному провадженні №12025041710000906, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Вказану постанову прокурор обґрунтувала тим, що дистанційне досудове розслідування в даному кримінальному провадженні не здійснюється, а доводи, викладені у клопотанні захисника щодо причин неможливості безпосередньої участі ОСОБА_3 для допиту в якості підозрюваної, на переконання прокурора, не є поважними. Крім цього, прокурор вказала також й на ту обставину, що проведення такої слідчої дії, як допит підозрюваного, входить до компетенції сторони обвинувачення, яка і визначає місце його проведення, при цьому проведення допиту за місцем проведення досудового розслідування є безумовним повноваженням сторони обвинувачення та не потребує згоди або погодження підозрюваного, який відповідно до положень ст. 42 КПК України зобов`язаний прибути за викликом слідчого, прокурора, які відповідно до ст. 133 КІІК України під час досудового розслідування мають право викликати підозрюваного для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Слідчим відділенням ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025041710000906 від 06 жовтня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Отримавши повістки про виклик ОСОБА_3 до прокурора ОСОБА_7 для допиту у якості підозрюваної на 20 та 23 березня 2026 року, захисником підозрюваної було заявлено клопотання про проведення допиту ОСОБА_3 в порядку ст. 232 КПК України в режимі відеоконференції у будь-яку дату та час, зазначені в повістках про виклик, попередньо узгодивши час та дату.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 позбавлена можливості прибути до органа досудового розслідування у визначені дати та час для здійснення її допиту з об`єктивних та поважних причин, оскільки під час даного кримінального провадження адвокати ОСОБА_3 неодноразово повідомляли сторону обвинувачення, що остання проходить курс лікування у медичній установі м. Бад-Гомбург (Bad Homburg), Федеративна Республіка Німеччина. Перебування за кордоном зумовлене станом її здоров`я, що підтверджується медичними довідками з клініки м. Бад-Гомбург (ФРН) (копії яких наявні в матеріалах провадження), а тому об`єктивно позбавлена можливості прибути у визначені в повістках про виклик дати та час.

На підтвердження зазначених обставин, захисником додатково долучалась копія довідки в перекладі на українську мову про перебування ОСОБА_3 . На лікуванні від 18 березня 2026 року відповідно до якої ОСОБА_3 проходить в тому числі хірургічне лікування і на даний час рухливість пацієнтки значно обмежена. ОСОБА_3 з об`єктивних причин не має можливості організувати приїзд з м. Бад-Гомбург (Bad Homburg) Федеративна Республіка Німеччина до м. Дніпра в такий короткий строк однак не відмовлялась взяти участь у слідчих діях 20 або 23 березня 2026 року в порядку ст. 232 КПК, а саме могла взяти участь у допиті в режимі відеоконференції, тобто в такий же спосіб в який вона бере участь у всіх судових засіданнях в межах даного кримінального провадження.

Не дивлячись на зазначене та залишивши поза увагою ту обставину, що ОСОБА_3 не має можливості прибути для допиту з об`єктивних та поважних причин, сторона обвинувачення, будучи обізнаною та заздалегідь повідомленою про такі обставини, а також про факт проживання ОСОБА_3 на території Федеративної Республіки Німеччина, не вжила заходів, відповідно до ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК України, шляхом повідомлення ОСОБА_3 про виклик до прокурора засобами міжнародної правової допомоги або через дипломатичне (консульске) представництво та відмовила в задоволенні клопотання про допит підозрюваної ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, ймовірно, бажаючи у такий спосіб, безпідставно оголосити останню у національний та міжнародний розшук, заочно обрати їй запобіжний захід та звернутись до слідчого судді з клопотанням про проведення досудового розслідування у спеціальному провадженні за відсутності підозрюваної з метою безпідставного притягнення її до кримінальної відповідальності.

Зазначені дії сторона обвинувачення вчиняє з якихось інших мотивів, а не для досягнення завдань кримінального провадження у виді швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Вищевказані загальні засади кримінального провадження об`єктивно ігноруються стороною обвинувачення та прокурором ОСОБА_7 , яка у будь-який спосіб намагається притягнути ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за дії, яка остання не вчиняла, суттєво обмежуючи її процесуальні права, зокрема й право на захист та право на надання показань, шляхом відмови в задоволенні клопотань сторони захисту, в тому числі й про проведення допиту підозрюваної ОСОБА_3 в режимі відеоконференції.

Відмовляючи в задоволенні клопотань захисту про здійснення допиту ОСОБА_3 , прокурор у непроцесуальний спосіб постійно викликає останню повістками про виклик для допиту, що, очевидно, не сприяє дотриманню принців верховенства права та законності, у зв`язку з чим, вимушені звернутись до слідчого судді з даною скаргою.

При цьому, наголошує, що кримінальний процесуальний закон передбачає можливість проведення допиту ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, що сприятиме дотриманню розумних строків досудового розслідування, однак ігнорується стороною обвинувачення.

Тому, представник скаржника просить скасувати постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 23 березня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 . Адвоката ОСОБА_4 про проведення допиту ОСОБА_3 в порядку ст. 232 КПК України у режимі відеоконференції у кримінальному провадженні №12025041710000906, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України; зобов`язати прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 повторно розглянути клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про проведення допиту ОСОБА_3 в порядку ст. 232 КПК України у режимі відеоконференції у кримінальному провадженні №12025041710000906, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні представники скаржниці ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен окремо, підтримали скаргу та просили її задовольнити.

ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала думку своїх представників та просила задовольнити скаргу.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги, просила закрити провадження.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Слідчим суддею встановлено, що адвокат ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до прокурора ОСОБА_7 з клопотанням про проведення слідчих дій (в порядку ст. 220 КПК України).

У вказаному клопотанні адвокат просив провести допит ОСОБА_3 в порядку ст. 232 КПК України в режимі відеоконференції у будь-яку дату та час, зазначені в повістках про виклик, попередньо узгодивши час та дату.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 23.03.2026 року у задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про проведення допиту ОСОБА_3 в порядку ст. 232 КПК України у режимі відеоконференції відмовлено.

Згідно із ч. 1 ст. 232 КПК України допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках: 1) неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування; 5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 КПК України рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування приймається слідчим, прокурором, а в разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно із статтею 225 цього Кодексу - слідчим суддею з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження чи інших учасників кримінального провадження. У разі, якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно перебуватиме підозрюваний, не може бути прийняте, якщо він проти цього заперечує.

Аналізуючи ч. 1 ст. 232 КПК України, слідчий суддя зазначає, що вищезазначені заходи є правом слідчого чи прокурора, а не їхній імперативний обов`язок.

Чинним КПК України передбачено, що згода на проведення допиту в режимі ВКЗ залишається за органом досудового розслідування, а сторона обвинувачення має право вимагати його особистої явки, крім того, перебування ОСОБА_3 за кордоном не позбавляє її від належного виконання покладених на неї статусом підозрюваного процесуальних обов`язків.

Крім того, відповідно до вимог ст. 232 КПК, допит в режимі відеоконференції є видом здійснення дистанційного досудового розслідування, як особливої процесуальної стадії. При цьому ж, сам допит в режимі ВКЗ є лише технічним засобом реалізації такого спеціального виду досудового розслідування.

Так, згідно з ч. 2 ст. 232 КПК України слідчий чи прокурор приймають рішення не про «допит в режимі відеоконференції», а саме про «здійснення дистанційного досудового розслідування».

Отже, відсутні передбачені КПК України підстави для ототожнення понять «дистанційного досудового розслідування» і «допит в режимі ВКЗ».

При цьому, як це випливає з пояснень усіх учасників процесу, сторона захисту не зверталась до прокурора чи органу досудового розслідування з клопотанням про здійснення дистанційного досудового розслідування.

Відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

За вказаних вище обставин, скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 232, 303, 307 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури від 23 березня 2026 року (в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України) залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 27 травня 2026 року о 15-15 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1