Ухвала суду № 136855781, 27.05.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6787/26

(1-кс/199/481/26)

УХВАЛА

27.05.2026 м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря с/з ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за №12026042220000585 від 24.05.2026 року за ч.4 ст.153 КК України про арешт тимчасово вилученого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП№1 ДРУП№2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12026042220000585 від 24.05.2026 року за ч.4 ст.153 КК України, яке погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна, в обґрунтування якого зазначила, що в СВ ВП№1 ДРУП№2 ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться зазначене кримінальне провадження, і під час досудового розслідуванням по якому встановлено, що 24.05.2026 близько 11:40 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_1 , побачив раніше незнайому йому малолітню потерпілу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході бесіди з якою у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно віл її добровільної згоди. Далі, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу запропонував малолітній потерпілій ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 500 грн. для того, щоб остання пішла з ним до його місця мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , на що ОСОБА_6 погодилась, та прослідувала з ОСОБА_5 за вищевказаною адресою. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням і тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , усвідомлюючисуспільно-небезпечний характерсвоїх дій, передбачаючи їх суспільні небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, розуміючи малолітній вік ОСОБА_6 , нехтуючи загальнолюдськими принципами моралі, статевої недоторканості, 24.05.2025 приблизно об 11:45 год., перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , посадив останню на диван, після чого, почав торкатися своїми руками та здійснювати інші непристойні дотики до зовнішні статевих органів, рук, та інших частин тіла потерпілої ОСОБА_6 , яка внаслідок малолітства не могла чинити опір діям більш старшого та фізично сильнішого ОСОБА_5 . Після чого, малолітня потерпіла ОСОБА_6 , скориставшись тим, що ОСОБА_5 відволікся та вийшов до іншої кімнати, покинула квартиру ОСОБА_5 , вибігши на вулицю. Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у вчинені будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України. 24.05.2026 після отримання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та прибуття на місце події працівниками поліції встановлено очевидців події, які вказали напрямок руху ОСОБА_5 та повідомили, що останній після вчинення кримінального правопорушення зайшов до під`їзду будинку АДРЕСА_1 . В ході безперервного переслідування працівниками поліції встановлено квартиру, до якої зайшов ОСОБА_5 , а саме АДРЕСА_2 . Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність обгрун тованих підстав вважати, що ОСОБА_5 може знищити речі та предмети, які містять сліди кримінального правопорушення, змінити одяг, залишити місце проживання або іншим чином перешкодити досудовому розслідуванню, зволікання з проникненням до житла могло призвести до втрати речових доказів та унеможливлення затримання особи, у зв`язку з чим виникла необхідність у невідкладному проникненні до житла відповідно до ч.З ст.233 КПК України. В ході обшуку приміщення, за участі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаною адресою виявлено та вилучено речі, які могли зберегти на собі сліди вчинення злочину та підлягають подальшому дослідженню для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, а саме: мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI NOTE 5», з ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , які спаковано в спец- пакет №РSР 1347439; мобільний телефон марки « ALCATEL», з ІМЕI1: НОМЕР_3 , IМЕІ2: НОМЕР_4 , з sim-картою НОМЕР_5 , які спаковано в спец-пакет №РSР1347437; cумка чорного кольору (через плече) та кросівки чорного кольору в спец-пакет №РSР 3170582; футболка фіолетового кольору, штани (спортивні) чорного кольору, кепка чорного кольору в спец-пакет №РSР 3170583; сліди папілярних візерунків на 2 липких стрічках, які поміщено до паперового конверту НПУ; сліди папілярних візерунків на 3 липких стрічках, які поміщено до паперового конверту НПУ. Вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026042220000585 від 24 травня 2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України. Після проведення обшуку ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. З метою всебічного та повного досудового розслідування, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення є потреба у проведенні судових експертиз, медичних експертиз для яких необхідний об`єкт їх проведення. У зв`язку з цим, враховуючи тяжкість вказаного кримінального правопорушення слідчий зазначає, що є підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи важливе значення вказаного майна для кримінального провадження, а саме можливість його використання як значного доказу в кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності та спотворення доказів міг знищити, сховати, перемістити вказане майно. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 36,40, 131, 132, 170, 171 КПК України слідчий просить винести ухвалу про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, з позбавленням права на розпорядження та користування речами, які 24.05.2025, вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI NOTE 5», з ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , які спаковано в спец- пакет №РSР 1347439; мобільний телефон марки « ALCATEL», з ІМЕI1: НОМЕР_3 , IМЕІ2: НОМЕР_4 , з sim-картою НОМЕР_5 , які спаковано в спец-пакет №РSР1347437; cумка чорного кольору (через плече) та кросівки чорного кольору в спец-пакет №РSР 3170582; футболка фіолетового кольору, штани (спортивні) чорного кольору, кепка чорного кольору в спец-пакет №РSР 3170583; сліди папілярних візерунків на 2 липких стрічках, які поміщено до паперового конверту НПУ; сліди папілярних візерунків на 3 липких стрічках, які поміщено до паперового конверту НПУ.

Прокурор та слідчий, підозрюваний, його захисник, в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином. В матеріліалах справи є заяви про проведення судового засідання за їх відсутності.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в СВ ВП№1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12026042220000585 від 24.05.2026 року за ч.4 ст.153 КК України, за яким 24.05. 2026 року було затримано ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України. Також з матеріалів справи вбачається, що на підставі ч.3 ст.233 КПК України слідчим було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , під час проведення якого 24.05.2026 року слідчим було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI NOTE 5», з ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , які спаковано в спец- пакет №РSР 1347439; мобільний телефон марки « ALCATEL», з ІМЕI1: НОМЕР_3 , IМЕІ2: НОМЕР_4 , з sim-картою НОМЕР_5 , які спаковано в спец-пакет №РSР1347437; cумка чорного кольору (через плече) та кросівки чорного кольору в спец-пакет №РSР 3170582; футболка фіолетового кольору, штани (спортивні) чорного кольору, кепка чорного кольору в спец-пакет №РSР 3170583; сліди папілярних візерунків на 2 липких стрічках, які поміщено до паперового конверту НПУ; сліди папілярних візерунків на 3 липких стрічках, які поміщено до паперового конверту НПУ. Постановою слідчого року вилучені речі під час проведення обшуку визнано речовими доказами та визначено місце зберігання цих речових доказів

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

На підставі ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.173КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя,суд повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слід також зазначити, що самого по собі факту існування постанови про визнання предмета речовим доказом не досить для суду під час прийняття рішення про арешт майна з метою збереження його як речового доказу. Достатність обґрунтування припущення слідчого, прокурора щодо того, що річ може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, перевіряється судом під час розгляду питання про арешт майна.

Відповідно до положень ч. 1, 11 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, псування, передачі майна. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України). Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Слідчий суддя приходить до висновку про те, що вбачаються підстави для накладання арешту на вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 майно з метою можливості проведення подальших процесуальних дій, його збереження від зовнішнього впливу, подальшого використання в якості речових доказів по кримінальному провадженню.

На підставі викладеного та керуючись ст.98, 100,170,173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП№1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпро ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №12026042220000585 від 24.05.2026 року за ч.4 ст.153 КК України задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , згідно протоколу обшуку від 24.05.2026 року: мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI NOTE 5», з ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , які спаковано в спец- пакет №РSР 1347439; мобільний телефон марки « ALCATEL», з ІМЕI1: НОМЕР_3 , IМЕІ2: НОМЕР_4 , з sim-картою НОМЕР_5 , які спаковано в спец-пакет №РSР1347437; cумка чорного кольору (через плече) та кросівки чорного кольору в спец-пакет №РSР 3170582; футболка фіолетового кольору, штани (спортивні) чорного кольору, кепка чорного кольору в спец-пакет №РSР 3170583; сліди папілярних візерунків на 2 липких стрічках, які поміщено до паперового конверту НПУ; сліди папілярних візерунків на 3 липких стрічках, які поміщено до паперового конверту НПУ, із забороною розпорядження та користування цим майном, з метою збереження речових доказів по кримінальному провадженню.

Визнати місце зберігання арештованих цією ухвалою речових доказів - камеру схову речових доказів ВП№1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області.

Відповідальність за збереження тимчасово вилученого майна, на яке зазначеною ухвалою накладено арешт, покласти на ОСОБА_9 - старшого групи слідчих по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12026042220000585 від 24.05.2026 року за ч.4 ст.153 КК.

Роз`яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1