Рішення № 136855661, 26.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 р. № 520/31671/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вінницької обласної військової адміністрації, яка полягає у не розгляді зверненні (скарги) ОСОБА_1 від 02.07.2025 УМ-19007673 відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» в термін передбачений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»;

- зобов`язати Вінницьку обласну військову адміністрацію розглянути скаргу ОСОБА_1 від 02.07.2025 УМ-19007673, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність Вінницької обласної військової адміністрації, яка полягають у не розгляді зверненні (скарги) ОСОБА_1 від 02.07.2025 УМ-19007673 відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» в термін передбачений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян», є протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

З позовної заяви вбачається, що 02.07.2025 позивач звернувся на адресу відповідача через сайт урядовий портал зі зверненням (скаргою) УМ-19007673, даний факт підтверджується зверненням позивача, копію якого додано до позову.

Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, даний факт підтверджується посвідченням позивача, копію якого додано до позову.

Позивачем у скарзі було порушено питання недотримання перевізниками у Вінницькій області вимог пункту 7 частини 1 статті 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які вимагають кошти за проїзд у осіб з інвалідністю внаслідок війни та просив поновити права осіб з інвалідності внаслідок війни, які встановленні пунктом 7 частини 1 статті 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та притягнути до відповідальності перевізників, які не дотримуються вимог пункту 7 частини 1 статті 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На адресу Позивача надійшла відповідь за підписом Директора департаменту соціальної та молодіжної політики, даний факт підтверджується відповіддю, копію якої додано до позову.

Позивач вважає, що його звернення (скарга) УМ-19007673, від 02.07.2025 не розглянута згідно ЗУ «Про звернення громадян», оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, даний факт підтверджується посвідченням позивача, копію якого додано до позову та дана скарга повинна була розглянути першими керівниками відповідача, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96).

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Статтею 4 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно із положеннями статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян»).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2025 позивач звернувся на адресу відповідача через сайт урядовий портал зі зверненням (скаргою) УМ-19007673, копію якого додано до позову.

Позивачем у скарзі було порушено питання недотримання перевізниками у Вінницькій області вимог пункту 7 частини 1 статті 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які вимагають кошти за проїзд у осіб з інвалідністю внаслідок війни та просив поновити права осіб з інвалідності внаслідок війни, які встановленні пунктом 7 частини 1 статті 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та притягнути до відповідальності перевізників, які не дотримуються вимог пункту 7 частини 1 статті 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На адресу позивача надійшла відповідь за підписом Директора департаменту соціальної та молодіжної політики, копію якої додано до позову.

Позивач вважає, що його звернення (скарга) УМ-19007673, від 02.07.2025 не розглянута згідно ЗУ «Про звернення громадян», оскільки Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, даний факт підтверджується посвідченням Позивача, копію якого додаю та дана скарга повинна була розглянути першими керівниками Відповідача.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно із статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Аналізуючи наведені норми Закону України «Про звернення громадян» суд зазначає, що скарга осіб з інвалідністю внаслідок війни, яка відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян» повинна бути прийнята, всебічно та повно розглянута особисто першим керівником державного органу, до якого вона подана.

Як вказав Конституційний Суд України, з огляду на специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їх життя та здоров`я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов`язком громадян України щодо захисту держави. Отже, закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги (абзац десятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другого сенату) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019). Одним із проявів такої поваги з боку держави до осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни, є передбачена частиною другою статті 15 Закону № 393/96-ВР гарантія розгляду їхніх заяв (клопотань) особисто першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Оскільки позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, він має право на особистий розгляд його заяв скарг першими керівниками органів державної влади.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач 02.07.2025 через ДУ "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади звернувся до Вінницької обласної державної адміністрації із зверненням (скаргою) № УМ-19007673 від 02.07.2025.

До вказаного звернення позивач додав копію посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується відповідною відміткою в кінці тексту документу та позначкою про прикріплені до нього файли.

Наявність в ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни свідчить наявна в матеріалах справи копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.01.2015.

Як встановлено судом, у відповідь на звернення позивача надійшов лист за підписом Директора департаменту соціальної та молодіжної політики.

При цьому жодних відомостей та посилань на відповідний документ щодо наявності у вказаної особи, станом на час розгляду звернення, повноважень розглядати звернення осіб з інвалідністю внаслідок війни від імені Вінницької обласної державної адміністрації (як першого керівника державного органу, до якого звернувся позивач) наведений лист не містить. Не надано таких доказів і під час судового розгляду даної справи.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач допустив неналежний розгляд скарги позивача, оскільки розглянута не першим керівником державного органу, що є порушенням наведених вище вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян».

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо розгляду звернення позивача без дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян», суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Вінницької обласної військової адміністрації (вул. Соборна, буд. 70, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21050, ЄДРПОУ 20089290) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вінницької обласної військової адміністрації, яка полягає у не розгляді зверненні (скарги) ОСОБА_1 від 02.07.2025 УМ-19007673 відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» в термін передбачений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян».

Зобов`язати Вінницьку обласну військову адміністрацію розглянути скаргу ОСОБА_1 від 02.07.2025 УМ-19007673, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян».

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов