Рішення № 136855366, 26.05.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року Справа № 480/1186/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1186/25 за позовом Акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Сумиобленерго" просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.11.2024 № 14099/18280406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 грн 32 коп.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.11.2024 № 14100/18280406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1929 грн 76 коп.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.11.2024 № 14101/18280406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 971 грн 13 коп.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.11.2024 № 14102/18280406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3348 грн 06 коп.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.11.2024 № 14103/18280406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1996 грн 23 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки у 2022 році позивач, на його думку, мав право не сплачувати земельний податок за земельні ділянки, розташовані на територіях, де велися бойові дії, відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України. Також позивач зазначає, що контролюючий орган неправильно визначив строки сплати та розмір штрафних санкцій, оскільки не врахував призначення платежів, зазначене у платіжних інструкціях.

Ухвалою судді Сумського окружного адміністративного суду Осіпової О.О. від 04.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

13.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

21.03.2025 позивач подав відповідь на відзив, в якому з доводами відповідача не погодився та просив задовольнити його позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Розпорядженням керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 було призначено повторний автоматичний розподіл цієї справи в зв`язку з тим, що відповідно до Указу Президента України № 958/2025 від 13.12.2025 та наказу від 08.01.2026 № 5-ОС голови Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звільнена з посади судді Сумського окружного адміністративного суду в зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями по справі № 480/1186/25 було визначено головуючим суддю Шаповала М.М., який своєю ухвалою від 14.01.2026 прийняв справу до свого провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності відповідно до ст. 90 КАС України, встановив такі обставини.

Відповідачем проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати АТ "Сумиобленерго" податкових зобов`язань із земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, визначених позивачем у поданій податковій звітності за 2022 рік.

За результатами перевірки складено акт від 30.09.2024 №11024/А/18-28-04-06-02/23293513, яким встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань з плати за землю. Вказаний акт було направлено позивачу та отримано ним 07.10.2024.

Не погодившись із висновками акта перевірки, АТ "Сумиобленерго" подало заперечення, які були розглянуті контролюючим органом. За результатами їх розгляду висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.11.2024: №14099/18280406 на суму 3,32 грн, №14100/18280406 на суму 1929,76 грн, №14101/18280406 на суму 971,13 грн, №14102/18280406 на суму 3348,06 грн та №14103/18280406 на суму 1996,23 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України, однак рішеннями ДПС України від 28.01.2025 скарги АТ "Сумиобленерго" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ПК України кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Згідно із пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового місяця.

Таким чином, за загальним правилом платник плати за землю самостійно визначає суму податкового зобов`язання у податковій декларації, а задеклароване податкове зобов`язання підлягає сплаті у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022, який набув чинності 17 березня 2022 року, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено підпунктом 69.14, відповідно до якого:

"Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України."

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні чи блокуванні, затверджувався наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75. До зазначеного наказу періодично вносилися зміни, якими відповідний Перелік викладався у нових редакціях станом на відповідні дати.

Надалі, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а наказ від 25.04.2022 № 75 визнано таким, що втратив чинність.

Разом з тим Чупахівська, Грунська, Комишанська та Чернеччинська територіальні громади Охтирського району Сумської області, в межах яких, за матеріалами справи, розташовані спірні земельні ділянки, до Переліку, затвердженого наказом від 25.04.2022 № 75, у відповідний період 2022 року включені не були.

Також зазначені територіальні громади у відповідний період не були віднесені до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

За таких обставин суд визнає, що позивачем не доведено розташування спірних земельних ділянок на територіях, які у встановленому порядку були віднесені до територій, на яких ведуться або велися бойові дії, територій активних бойових дій чи тимчасово окупованих територій, у розумінні пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану, обстрілів території Сумської області чи ведення бойових дій в окремих населених пунктах Охтирського району не є правовою підставою для поширення податкової пільги на всі земельні ділянки, розташовані в межах відповідного району.

Для застосування пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України визначальним є не загальна належність території до району, в якому відбувалися бойові дії, а наявність встановленого у відповідному порядку статусу саме тієї територіальної громади або населеного пункту, де розташована конкретна земельна ділянка, у відповідний податковий період.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постанові від 23.04.2025 у справі №916/5400/23, у якій зазначено, що положення пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України є чіткими, зрозумілими та передбачають вичерпний перелік умов звільнення від обов`язку сплачувати плату за землю, серед яких визначальним є перебування земельної ділянки на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.

Окремо суд зазначає, що абзацом 5 пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України в редакції, чинній з 06.05.2023, передбачено право платників плати за землю, які до набрання чинності Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, відкоригувати нараховані податкові зобов`язання за період березень 2022 року - грудень 2023 року шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.

Отже, у разі якщо платник податків вважав, що задекларовані ним податкові зобов`язання з плати за землю підлягають зменшенню у зв`язку із застосуванням пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України, таке право мало реалізовуватися у спосіб, визначений Податковим кодексом України, а саме шляхом подання уточнюючої податкової декларації.

Водночас саме по собі посилання позивача на наявність підстав для застосування пільги не змінює статусу самостійно визначених ним у податковій звітності сум як узгоджених податкових зобов`язань, якщо такі зобов`язання не були зменшені у встановленому законом порядку.

Подібний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.10.2024 у справі №620/5747/23, у якій зазначено, що право на звільнення від сплати податку відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України реалізується шляхом подання уточнюючих податкових декларацій із зменшенням відповідних податкових зобов`язань.

Враховуючи викладене, самостійно задекларовані позивачем податкові зобов`язання з плати за землю, які не були зменшені шляхом подання уточнюючих податкових декларацій у встановленому ПК України порядку, залишалися узгодженими та підлягали сплаті у визначені законом строки.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового місяця.

Отже, оскільки підстав для застосування до спірних земельних ділянок пільги, передбаченої пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України, судом не встановлено, а самостійно визначені позивачем податкові зобов`язання не були зменшені у встановленому законом порядку, такі зобов`язання підлягали сплаті у загальні строки, визначені п. 287.3 ст. 287 ПК України. Відтак доводи позивача про те, що після затвердження відповідного Переліку територій, Податковим кодексом України не було визначено строків сплати плати за землю за 2022 рік, є помилковими, оскільки пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України не встановлює нового строку сплати, а передбачає звільнення від нарахування та сплати плати за землю лише за наявності визначених цією нормою умов.

Оцінюючи доводи позивача про те, що відповідач неправильно визначив періоди сплати податкових зобов`язань та розмір штрафних санкцій, оскільки не врахував призначення платежів, зазначене позивачем у платіжних інструкціях, суд виходить з наступного.

Позивач вказує, що у платіжних інструкціях ним було зазначено конкретний податковий період, за який здійснювалася сплата плати за землю, а тому, на його думку, такі кошти мали бути зараховані саме за відповідний період, однак з цими доводами суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, за наявності у платника податкового боргу призначення платежу, самостійно визначене ним у платіжній інструкції, не є визначальним для зарахування сплачених коштів. У такому випадку контролюючий орган зобов`язаний діяти не відповідно до зазначеного платником призначення платежу, а згідно з черговістю погашення податкового боргу, встановленою п. 87.9 ст. 87 ПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 у справі № 804/2577/17.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для звільнення позивача від сплати плати за землю за спірні земельні ділянки, а самостійно задекларовані податкові зобов`язання підлягали сплаті у строки, визначені ПК України, доводи позивача про неправильне зарахування платежів лише з підстав неврахування їх призначення є необґрунтованими.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені ПК України, а тому підстави для їх скасування відсутні, позов задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал