Постанова № 13685415, 01.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 р. № 2а-5679/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

при секретарі судового засідання Билень Н.С.

з участю представників сторін:

від позивача: Романушко П.П.;

від відповідача: Кармелюк Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Прухнік Україна”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.07.2009 р. №0002032300/0/16795, від 16.02.2010 р. №002032300/43544, від 31.05.2010 р. №0002032300/2/12460,

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Прухнік Україна”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.07.2009 р. №0002032300/0/16795, від 16.02.2010 р. №002032300/43544, на суму податку на прибуток приватних підприємств 304561,83 грн., у т.ч. 184266,98 грн. основний платіж, 120294,85 грн. штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 31.05.2010 р. №0002032300/2/12460 на суму 277800,47 грн., у т.ч. за основним платежем 184266,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 93533,49 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено справу на 13.08.2010 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту від 10.07.2009 р. №1270/176/23-118/33952282 “Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ “Прухнік Україна” ЄДРПОУ 33952282 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р.”. Відповідач безпідставно не врахував у складі валових витрат витрати на суму 714812,41 грн. по операціях з придбання та ввезення на територію України товару, витрат з якого хоча і не було понесено, але які були нараховані позивачем. Також відповідач безпідставно вважає завищеними валові витрати на оренду приміщення у ФОП ОСОБА_3 в сумі 99305,14 грн., порівнюючи їх з нижчими витратами по суборенді приміщання у ТзОВ “Евеліна”. Проте, у випадку суборенди майна у ТзОВ “Евеліна”, суборендоване майно належить до комунальної власності, відтак, сума суборендної плати не може бути вищою суми орендної плати. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Посилається на фактичне непонесення позивачем задекларованих валових витрат, завищенні валових витрат на оренду приміщення, що не відповідає звичайним цінам. Просить у позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З 26.06.2009 р. по 10.07.2009 р. відповідач провів планову перевірку позивача, за результатами якої було складено акт від 10.07.2009 р. №1270/176/23-118/33952282 “Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ “Прухнік Україна” ЄДРПОУ 33952282 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р.”. Посилання позивача на порушення при складанні акту перевірки не доведені ним у встановленому порядку належними доказами.

Актом від 10.07.2009 р. №1270/176/23-118/33952282 відповідач встановив, зокрема, порушення п. п. 5.2.1., 1.20.1., 7.4.2., 7.4.3., 8.3. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 184266,98 грн. На підставі вказаного акту, з урахуванням процедури адміністративного оскарження, були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.07.2009 р. №0002032300/0/16795, від 16.02.2010 р. №002032300/43544, на суму податку на прибуток приватних підприємств 304561,83 грн., у т.ч. 184266,98 грн. основний платіж, 120294,85 грн. штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 31.05.2010 р. №0002032300/2/12460 на суму 277800,47 грн., у т.ч. за основним платежем 184266,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 93533,49 грн.

Як вбачається зі змісту акту, порушення п. 5.2.1. вказаного закону відповідач вбачає у безпідставному завищенні валових витрат на загальну суму 714812,41 грн.

У відповідності до рішення правління АТ “Прухнік” (РП) №15/06/2007 від 19.06.2007 р. було вирішено збільшити статутний капітал позивача до 300000 доларів США, що на дату нотаріального оформлення установчих документів за курсом НБУ становить 1515000 грн., за рахунок внесення до статутного капіталу позивача майнових прав АТ “Прухнік” (РП). Зміни до статуту ТзОВ „Прухнік Україна" були зареєстровані 27.08.2007 за № №14151050005009870.

Фактично внесення майна до статутного капіталу було проведено актом приймання-передачі внеску до статутного капіталу ТзОВ „Прухнік Україна" від 31.08.2007 р., згідно із яким Акціонерне товариство “Прухнік" (Республіка Польща) передало, а ТзОВ „Прухнік Україна" прийняло як внесок до статутного капіталу ТзОВ «Прухнік Україна»майнові права, належні АТ “Прухнік", а саме права вимоги АТ „Прухнік" до ТзОВ „Прухнік Україна" згідно Контракту купівлі-продажу №1 від 01.03.2006 р. в сумі 150000 доларів США Права вимоги АТ "Прухнік" до ТзОВ “Прухнік Україна" ґрунтуються на документах, строк оплати по яких настав (інвойси) на загальну суму 421796,44 злотих. Загальна сума переданих згідно з даним актом майнових прав до статутного капіталу ТзОВ “Прухнік Україна" становить 150000 доларів США, що по курсу НБУ на момент внесення додаткового вкладу становить 757500 грн. Товар згідно вищевказаних інвойсів був ввезений на територію України згідно вантажно-митних декларацій: № 209030005/6/'020041. дата завершення митного контролю 20.10.2006р., митна вартість ввезеного товару 226380,67 грн.; № 209030005/6/013906, дата завершення митного контролю 29.11.2006р., митна вартість ввезеного товару 162578,99грн.; № 209030005/6/013648, дата завершення митного контролю 24.11.2006р., митна вартість ввезеного товару 214890,04грн.; № 209030005/6/015476, дата завершення митного контролю 20.12.2006р., митна вартість ввезеного товару 226380,67 грн. Вартість товару отриманого за вказаними вантажно-митними деклараціями ТзОВ „Прухнік Україна" включило до складу валових витрат в IV кв. 2006 р.

Доказів понесення позивачем витрат на отримання вказаних товарів суду не надано. Однак, посилання відповідача на те, що внаслідок непонесення фактичних витрат на отримання товару їх вартість не підлягає включенню до складу валових витрат, не відповідає законодавству. Згідно із п. п. 5.1., 5.2., 5.2.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, не лише сплачених, а й нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З врахуванням наведеного, факт нарахування позивачем витрат у звязку із отриманням зазначеного товару надає підстави для включення зазначених сум до валових витрат.

Порушення законодавства відповідач також вбачає в господарській операції з оренди приміщення. Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2006 р. між позивачем (орендар) та ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до п. п. 1.1., 1.3. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Катедральна, 2, на мінус першому поверсі загальною площею 40,4м.кв. під облаштування магазину-складу. Розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 34545 грн., що є еквівалентом 6807 доларів США. За період з 01.04.2006 р. по 31.12.2009 р. було складено акти про надання послуг оренди.

Зазначені в актах суми витрат відповідач вважає завищеними, виходячи з порівняння суми орендної плати за іншим договором договором суборенди, укладеним між позивачем (суборендар) та ТзОВ “Евеліна” (орендар) 01.10.2006 р.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендар (ТзОВ «Евеліна») передав, а суборендар (ТзОВ “Прухнік Україна") прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення 1-го поверху, площею 67,3м.кв., в буд. 2, на пл. Катедральній у м. Львові. Розмір суборендної плати встановлений 3419 грн. за місяць. Однак, посилання відповідача на те, що сума суборендної плати відповідає звичайній ціні за оренду приміщень на пл. Катедральній у м. Львові, не доведено суду у встановленому порядку належними доказами.

Згідно із п. 1.20.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). При цьому, ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Водночас, як вбачається з п. 1.2 договору суборенди, майно, що суборендується, знаходиться в орендному користуванні Орендаря у відповідності до договору оренди №Г-4609-6, укладеного 17.08.2006 р. між орендарем і Управлінням комунального майна Львівської міської ради. Отже, ціна послуг оренди 1-го м.кв. згідно Договорів суборенди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 01.10.2006 та від 16.10.2007, укладених із ТзОВ «Евеліна»(Орендар) є звичайною ціною на послуги оренди нежитлових приміщень за адресою м. Львів, пл. Катедральна.2. Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря. З урахуванням наведеного, плата за суборенду визначена у відповідності до вимог закону та не доводить завищення суми орендної плати за договором оренди від 01.07.2006 р.

Згідно із п. п. 8.1.2., 8.3.1. Закону України “про оподаткування прибутку підприємств” амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такою розрахункового кварталу.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.07.2009 р. №0002032300/0/16795, від 16.02.2010 р. №002032300/43544, від 31.05.2010 р. №0002032300/2/12460.

3.Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прухнік Україна” (м. Львів, вул. Хімічна, 20) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2011 року.