Ухвала суду № 136852679, 25.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

25 травня 2026 рокуСправа № 280/5636/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 280/5636/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року, яке набрало законної сили 12 грудня 2025 року, позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у застосуванні з 25 серпня 2020 року по 19 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року та фіксованої суми 1762 гривень, при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з 25 серпня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначеного на 01 січня відповідного календарного року відповідно до Законів України: "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 25 серпня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

26 лютого 2026 року позивачу видано виконавчі листи по справі.

14 травня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 280/5636/25. В обґрунтування заяви зазначає, що боржником судове рішення належним чином не виконується.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам справи у строк до 20 травня 2026 року подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України.

Від Військової частини НОМЕР_2 до суду надійшли пояснення, в яких зазначено наступне. Військова частина НОМЕР_2 підпорядковується Сухопутним військам Збройних сил України. З метою повного та фактичного виконання судових рішень військовою частиною щомісячно здійснюються заходи щодо фінансування видатків за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки шляхом подання основних заявок розрахунків до забезпечувального фінансового органу, відповідального за бюджетну програму. 26 грудня 2025 року Військовою частиною НОМЕР_2 на адресу Військової частини НОМЕР_4 (Сухопутні війська Збройних сил України) було направлено клопотання на отримання письмової згоди на виконання судового рішення № 859/5723 від 26 грудня 2025 року та довідку розрахунок ОСОБА_1 № 10054 від 17 жовтня 2025 року. В свою чергу Сухопутні війська Збройних сил України звертаються до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з тим же питанням для подальшого фінансування та фактичного виконання рішень судів. Тобто військова частина НОМЕР_2 є третьою ланкою при отриманні коштів для відповідних потреб. В свою чергу командуванням військової частини були зроблені всі необхідні заходи передбачені Алгоритмом затвердженого Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України від 05 березня 2024 року № 38085/С та пункту 4.4 Регламенту особливості організації позовної роботи, здійснення представництва інтересів у судах, виконання рішень суддів щодо виплати за фондом грошового забезпечення у військових частинах та установах Сухопутних військ Збройних Сил України від 19 травня 2022 року № 32/97 (зі змінами). Заявки на отримання коштів направляються військовою частиною НОМЕР_2 до вищого органу фінансування кожного місяця.

19 травня 2026 року від представника заявника на адресу суду надійшла заява у якій останній звертає увагу на те, що надані відповідачем Заявки-розрахунки потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення, за січень, лютий, березень, квітень, травень 2026 року, не містять Додатки розрахунки потреби в коштах (Додатки 1 та 2), з яких би вбачалося що грошові кошти належні до виплати на користь позивача включені до Заявки-розрахунку, та містять його прізвище. Відтак з наданих доказів чітко не вбачається що відповідачем вживаються заходи направлені на виконання саме рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі №280/5636/25, що виключає можливість прийняття його звіту. Вищевказане, а також те, що судове рішення є невиконаним, є підставою для встановлення відповідачу нового строку для подання звіту.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що така заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП Фея та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що станом на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю відомості про повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі №280/5636/25, відсутні, а тому наявні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем судового рішення.

З наданих до пояснень документів, судом установлено, що Військовою частиною НОМЕР_2 вчиняються дії на виконання судового рішення, зокрема, щомісячно здійснюються заходи щодо фінансування видатків за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки шляхом подання основних заявок розрахунків до забезпечувального фінансового органу, відповідального за бюджетну програму. 26 грудня 2025 року Військовою частиною НОМЕР_2 на адресу військової частини НОМЕР_4 (Сухопутні війська Збройних сил України) було направлено клопотання на отримання письмової згоди на виконання судового рішення № 859/5723 від 26 грудня 2025 року та довідку розрахунок ОСОБА_1 № 10054 від 17 жовтня 2025 року.

Судом установлено, що Військовою частиною НОМЕР_2 щомісячно направляються до вищого органу фінансування заявки на отримання коштів, що підтверджується доданими до пояснень заявками-розрахунками на фінансування за січень, лютий, березень, квітень 2026 року.

За таких обставин судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

З наданих відповідачем до звіту документів, судом установлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 3 статті 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне встановити тридцятиденний строк для подання звіту.

За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі №280/5636/25 протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали суду.

Керуючись статтями 241, 248, 256, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі №280/5636/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі №280/5636/25 протягом 60 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з частиною 6 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя Д.В. Татаринов