Рішення № 136851115, 26.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рокуСправа №160/36626/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення №0528102407 від 23.09.2025 (форма «С»), винесене Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питання порушення валютного законодавства. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0528102407 від 23.09.2025 за порушення ч.2 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції", зокрема встановлено порушення при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту на поставку товару в частині ненадходження валютної виручки в сумі 11100,00 дол.США і застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 259050,73 грн. Позивач не згоден із викладеним в акті перевірки висновками відповідача та ППР винесеним на його підставі. Позивач вказує, що йому не надходили жодні запити контролюючого органу щодо надання первинних документів, пояснень або інформації, необхідних для проведення перевірки, зокрема засобами електронного зв`язку через Електронний кабінет. За таких обставин документальна позапланова невиїзна перевірка була проведена фактично без наявності первинних документів, які підтверджують виконання умов зовнішньоекономічного контракту на поставку товару №23/04/24 від 23.04.2024 на суму 11100 дол.США. Грошові зобов`язання покупця за контрактом були виконані в повному обсязі ще до моменту митного оформлення товару, шляхом здійснення попередньої оплати. За таких обставин у банку були відсутні правові підстави для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків, оскільки валютна виручка була зараховано на рахунок позивача до експорту товару (шляхом здійснення попередньої оплати).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ГУ ДПС отримано податкову інформацію: лист ДПС України № 8003/7/99-00-24-04-02-07 від 25.03.2025 про отримання інформації від НБУ листом від 18.03.2025 №25-0009/20585 щодо виявлених фактів порушень ФОП ОСОБА_1 норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту № 23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024, укладеного з Villa Vicenza LLC, США. У зв`язку з отриманою податковою інформацією на податкову адресу позивача направлено запит ГУ ДПС від 28.03.2025 № 27944/6/04-36-24-05-09 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо фактів порушень норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 23.04.2024№ 23/04/24. Документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства України проведена на підставі наказу ГУ ДПС від 28.05.2025 № 3598-п відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу за період з 23.04.2024 по 05.08.2025. У зв`язку з ненаданням позивачем на запити ГУ ДПС інформації та документів, пов`язані з предметом перевірки, ГУ ДПС під час проведення перевірки використано податкову інформацію, у тому числі дані комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем ІКС «Податковий блок» та САІС «Державна митна служба України» згідно з пунктом 83.1 статті 83 Кодексу. За результатами перевірки складено акт від 18.08.2025 № 3596/04-36-24- 07/ НОМЕР_1 . ФОП ОСОБА_1 на виконання контракту від 23.04.2024 № 23/04/24 згідно з інвойсом від 23.04.2024 № 23/04/24 та Специфікації (додаток до контракту від 23.04.2024 № 23/04/024), відвантажив товар (диван, матерiал МДФ; плитка керамограніт облицювальна Laminam) на загальну суму 11 100,00 доларів США, що підтверджено МД 24UA100190079388U2 від 05.08.2024, на адресу покупця - Villa Vicenza LLC,. Станом на 05.08.2025 у ФОП ОСОБА_1 за контрактом від 23.04.2024 №23/04/24 з нерезидентом Villa Vicenza LLC (США) рахується протермінована дебіторська заборгованість у сумі 11 100,00 доларів США. Позивач у позові зазначає про попередню оплату товару 29.04.2024 у сумі 11 100,0 дол. США згідно з наданою копією банківської виписки про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 17.07.2024. Але вказана копія банківської виписки не може бути врахована як належний доказ своєчасності розрахунку за контрактом від 23.04.2024 № 23/04/24 з нерезидентом Villa Vicenza LLC (США) та не є підставою для зняття валютної операції з валютного нагляду оскільки : по-перше, відсутній оригінал первинного документу (вказаної банківської виписки) та відсутнє дослідження вказаного документу під час документальної перевірки; по-друге (визначальне), згідно копією банківської виписки оплата проведена за контрактом № 24.04.2024 та не стосується контракту від 23.04.2024 № 23/04/24.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Банк АТ «Універсал Банк» (Monobank) формує банківські виписки в електронному вигляді, що відповідає вимогам чинного законодавства України. Таким чином, банківська виписка в електронній формі є оригіналом електронного документа, а не його копією. Позивачем до позовної заяви було додано роздрукований оригінал електронної банківської виписки за період з 20.04.2024 по 30.04.2024 по рахунку № НОМЕР_2 (даний рахунок вказано в реквізитах Контракту на поставку товару № 23/04/24 від 23.04.2024) в АТ «Універсал Банк» (Monobank), що є належним і допустимим доказом. Умовами Контракту прямо передбачено здійснення попередньої оплати за товар. Так, оплата товару була здійснена позивачу 29.04.2024, а митне оформлення експорту товару мало місце 31.07.2024. Посилання відповідача на те, що «оплата проведена за контрактом №24.04.2024 та не стосується контракту від 23.04.2024 № 23/04/24» не спростовує факту здійснення платежу саме в межах договірних відносин між сторонами та не доводить відсутності виконання Позивачем своїх зобов`язань за контрактом. Зазначаємо, що з боку контрагента - Villa Vicenza LLC (США) мала місце друкарська помилка в призначенні платежу, та було помилково зазначено номер Контракту № 24.04.2024 замість номеру Контракту 23/04/24. Разом з тим, оплата була проведена саме за Контрактом на поставку товару № 23/04/24 від 23.04.2024, оскільки це єдиний контракт, який мав місце між сторонами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: податкову інформацію Національного банку України № 25-0009/20585 від 18.03.2025 щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Зупинено провадження в адміністративній справі №160/36626/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, до отримання від відповідача витребуваних доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 20.07.2016 року про що внесено запис №22240000000108405 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид діяльності: 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну.

29.04.2025 року ОСОБА_1 подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. Згідно квитанції №2 дану заяву доставлено та прийнято ГУ ДПС у Дніпропетровській області 29.04.2025.

Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.05.2025 №3598-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 " на підставі пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, Закону України "Про валюту і валютні операції" та у зв`язку з отриманням податкової інформації НБУ від 18.03.2025 №25-0009/20585 щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наказано: провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 05.08.2025 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести з метою дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту №23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024 укладеного з ОСОБА_2 , США за період з 23.04.2024 по 05.08.2025.

Згідно повідомлення №867 від 28.05.2025, ГУ ДПС у Дніпропетровській області буде проведено з 05.08.2025 за адресою: АДРЕСА_2 документальну позапланову невиїзну перевірку фоп ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 18.08.2025 №3596/04-36-24-07/ НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту №23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024 з ОСОБА_2 , США за період з 23.04.2024 по 05.08.2025.

Даний акт направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача, проте конверт повернувся до адресу податкової "за закінченням терміну зберігання".

Так, перевіркою встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та нерезидентом Villa Vicenza LLC (США) (покупець) зовнішньоекономічного контракту від 23.04.2024 № 23/04/24 на поставку товару.

ФОП ОСОБА_1 на виконання контракту від 23.04.2024 № 23/04/24 згідно з інвойсом від 23.04.2024 № 23/04/24 та Специфікації (додаток до контракту від 23.04.2024 № 23/04/024), відвантажив товар (диван, матерiал МДФ; плитка керамограніт облицювальна ОСОБА_3 ) на загальну суму 11 100,00 доларів США, що підтверджено МД 24UA100190079388U2 від 05.08.2024, на адресу покупця - Villa Vicenza LLC,.

Станом на 05.08.2025 у ФОП ОСОБА_1 за контрактом від 23.04.2024 № 23/04/24 з нерезидентом Villa Vicenza LLC (США) рахується протермінована дебіторська заборгованість у сумі 11 100,00 доларів США.

До перевірки ФОП ОСОБА_1 документи, підтверджуючі здійснення претензійної роботи у відповідності з ч.7 ст. 13 Закону №2473 по зовнішньоекономічному Контракту № 23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024 укладеного з Villa Vicenza LLC, США за період з 23.04.2024 по 05.08.2025 не надавались.

В результаті чого, ФОП ОСОБА_1 порушено ч.2 ст.13 Закону № 2473, при виконанні умов зовнішньоекономічного Контракту № 23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024 укладеного з Villa Vicenza LLC, CIIIА на суму 36 643,74 Доларів США за перевіряємий період з 23.04.2024 по 05.08.2025, в частині не надходження валютної виручки в сумі 11000,00 Доларів США та у відповідності до ч.5 ст. 13 Закону № 2473 нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Одночасно перевіркою встановлено, що у зв`язку з отриманням податкової інформації лист ДПС України №8003/7/99-00-24-04-02-07 від 25.03.2025 про отримання інформації від НБУ листом від 18.03.2025 № 25-0009/20585 щодо виявлених фактів порушень ФОП ОСОБА_1 норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного Контракту № 23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024 укладеного 3 Villa Vicenza LLC, США, відповідно до підстав, передбачених підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ, на адресу ФОП ОСОБА_1 . ГУ ДПС надіслано лист від 28.03.2025 № 27944/6/04-36-24-05-09 про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 23.04.2024 № 23/04/2024 укладеного з Villa Vicenza LLC, CША.

Лист ГУ ДПС від 28.03.2025 № 27944/6/04-36-24-05-09 направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у порядку визначеному ст.42 ПКУ, який повернуто на адресу ГУ ДПС з відміткою «за закінченням терміну зберігання»

ФОП ОСОБА_1 на запит контролюючого органу до перевірки пояснення, первинні документи пов`язані з виконанням умов зовнішньоекономічного контракту від 23.04.2024 № 23/04/2024 не надано.

Згідно розділу ІV.Висновок акту перевірки від 18.08.2025 №3596/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , документальною позаплановою невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлені порушення:

1. ч.2 ст. 13 Закону № 2473, при виконанні умов зовнішньоекономічного Контракту № 23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024 укладеного з Villa Vicenza LLC на суму 11 100,00 Доларів США за перевіряємий період з 23.04.2024 по 05.08.2025 в частині не надходження валютної виручки, в сумі 11 100,00 Доларів США та у відповідності до ч.5 ст.13 Закону № 2473 нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

2. п. 121.2 ст.121 ПКУ, щодо неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит, контролюючого органу. надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ.

3. п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПКУ в частині не надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), а також первинні документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, (відносяться до предмету здійснення підприємницької діяльності) та інші документи, які використовувались в податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за перевіряємий період.

На підставі акта перевірки від 18.08.2025 №3596/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , яким зокрема встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції", ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 23.09.2025 №0528102407, яким застосовано суму штрафних (фінансовий) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 259050,73 грн.

29.09.2025 року позивачем направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення від 23.09.2025 №0528102407 форми "С".

ДПС України було розглянуто скаргу позивача та прийнято рішення про результати розгляду скарги, оформлене листом від 26.11.2025 №33880/6/99-00-06-01-03-06, згідно якого ДПС залишено без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.09.2025 №0528102407, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з його оскарженням.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2. пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В даному випадку, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку за результатами якої складено акт від 18.08.2025 року №3596/04-36-24-07/3333017033 на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції». Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин 3, 6, 9 та 10 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - НБУ) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком НБУ про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №7 (далі - Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою НБУ від 07.07.2022 року № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

За змістом частини 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілла Віченза» (Villa Vicenza LLC) (Покупець) було укладено контракт на поставку товару № 23/04/24 від 23.04.2024.

Відповідно до п. 1 статті 2 Контракту, загальна вартість даного контракту при поставці на умовах контракту ЕХW Dnipro Ukraine (в редакції Інкотермс 2010) дорівнює сумі, зазначеній у специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту.

п.2 статті 2 Контракту, ціна товару визначається згідно специфікації.

Згідно зі специфікацією (додаток до контракту №23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024), загальна вартість товару (плитка керамограніт облицювальна, диван, крісло) становить 11 100,00 дол. США.

Згідно п. статті 3 Контракту, поставка товару по контракту здійснюється протягом 60 робочих днів після повної оплати вартості товару.

Відтак, за умовами контракту, поставка товару здійснюється на умовах попередньої оплати.

Відповідно до рахунку-фактури/Інвойс-фактура №23/04/24 23.04.2024, визначено загальну вартість товару на суму 11100 дол.США. Умови оплати: 100% передоплата.

Судом встановлено, що 29.04.2024 року на банківський рахунок позивача ( НОМЕР_2 ) надійшли кошти від контрагента Villa Vicenza LLC у сумі 11100 дол.США (439576,65 грн.) із призначенням: /ROC/IBH OF 24/04/25///URI/PAYMENT FOR CONTRACT NO 24.04.2024INVOICE PAYMENT, що підтверджується Випискою банку про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 17.07.2024 року за період з 20.04.2024 - 30.04.2024.

31.07.2024 позивачем здійснено відвантаження товару покупцю, визначеному у Контракті, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 7532-11 від 31.07.2024.

05.08.2024 товар пройшов повний митний контроль, що підтверджується електронною митною декларацією № 24UA10019007938802.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що грошові зобов`язання контрагента Villa Vicenza LLC за контрактом були виконані в повному обсязі ще до моменту митного оформлення товару шляхом здійснення попередньої оплати.

Згідно позиції відповідача, банківська виписка не може бути врахована як належний доказ своєчасності розрахунку за контрактом від 23.04.2024 №23/04/24 з нерезидентом Villa Vicenza LLC (США) та не є підставою для зняття валютної операції з валютного нагляду оскільки: відсутній оригінал первинного документу (вказаної банківської виписки) та відсутнє дослідження вказаного документу під час документальної перевірки; згідно копією банківської виписки оплата проведена за контрактом № 24.04.2024 та не стосується контракту від 23.04.2024 № 23/04/24.

Проте суд критично ставиться до такої позиції відповідача, оскільки на переконання суду допущена контрагентом Villa Vicenza LLC описка в номері контракту (зазначено CONTRACT NO 24.04.2024, замість вірного 23.04.2024) при зазначенні призначення платежу, не може бути визначальною підставою для неврахування даної оплати, за наявності інших даних, які підтверджуються здійснення оплати в межах укладеного зовнішньоекономічного контракту (платник - покупець Villa Vicenza LLC, сума оплати 11100 дол.США яка повністю відповідає сумі зазначеній у специфікації та рахунку-фактурі, дата проведення оплати 29.04.2024 (контракту укладено 23.04.2024), яка за умовами контракту є передплатою та відвантаження товару здійснено 31.04.2024 - після зарахування коштів).

На переконання суду надана позивачем Виписка банку про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 17.07.2024 року за період з 20.04.2024 - 30.04.2024 є належним доказом зарахування попередньої оплати здійсненої контрагентом Villa Vicenza LLC в межах зовнішньоекономічного Контракту №23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024.

Відтак, суд вважає, що відповідачем протиправно не взято до уваги те, що на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 надійшли кошти від Villa Vicenza LLC в сумі 11100 дол.США з призначенням "/ROC/IBH OF 24/04/25///URI/PAYMENT FOR CONTRACT NO 24.04.2024INVOICE PAYMENT" саме в межах зовнішньоекономічного Контракту №23/04/24 на поставку товару від 23.04.2024, в сукупності з іншими даними отриманого платежу.

Суд зазначає, що формальні недоліки документів не доводить відсутність змісту і не є автоматичної підставою для невизнання господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховний Суд у постанові від 12.10.2022 у справі №520/2388/2020 зазначив, що неістотні недоліки в первинних документах, які не перешкоджають ідентифікації сторін, змісту господарської операції, її обсягу та вартості, не є підставою для невизнання такої господарської операції або відмови у врахуванні відповідних витрат.

Аналогічний підхід Верховний Суд підтвердив, зокрема, у постанові від 04.04.2023 у справі №380/845/21, наголосивши на пріоритеті реального змісту господарської операції над формальними недоліками в документах, якщо реальність підтверджується сукупністю даних обліку та інших доказів.

Таким чином, суд вважає неправомірними висновки податкового органу про нарахування позивачу пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» дотримані, a винесене податкове повідомлення-рішення № 0528102407 від 23.09.2025 (форма «С») прийнято податковим органом протиправно, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що у свою чергу вказує на наявність підстав для його скасування.

Усі інші аргументи позивача, викладені у позові, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

В силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2590,51 грн., сплата якого підтверджується квитанцією №1.460465311.1 від 23.12.2025 року.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0528102407 від 23.09.2025 (форма «С»), винесене Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2590,51 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова