Рішення № 136850148, 26.05.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/596/26

номер провадження 2/695/1539/26

26 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

представника відповідача адвоката Зеленого Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

17.02.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «Кредит-Капітал» звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 49200 грн.

Позов мотивує тим, що 03.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №3149789, за яким позикодавець надав ОСОБА_1 кредит у сумі 15 тис. грн. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконав, не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Позивач стверджує, що на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Одночасно за клопотанням позивача в АТ КБ «Приватбанк» витребувано інформацію, що містить банківську таємницю і має значення для встановлення обставин справи.

У судові засідання, призначені на 20.03.2026, 22.04.2026 та 25.05.2026, представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судові засідання 20.03.2026 та 22.04.2026 відповідач не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Водночас 20.04.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Зеленого Ю.В. про відкладення розгляду справи на інший день у зв`язку із залученням його для надання безоплатної правничої допомоги відповідачеві Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги та перебуванням його в щорічній відпустці до 01.05.2026.

У судове засідання 25.05.2026 з`явився представник відповідача адвокат Зелений Ю.В., який просив відмовити в задоволенні позову у зв`язку із закінченням 3-річного строку позовної давності за даним позовом, а саме закінченням цього строку 03.11.2023. Строк позовної давності він обчислює з дати укладення спірного кредитного договору.

Відповідно до ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення, визначивши дату його проголошення 26.05.2026 на 15 год. 10 хв.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

03.11.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено договір про надання споживчого кредиту № 3149789, за яким ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби в сумі 15000 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_2 (п. 1.2, 1.3, 2.1 договору). Додатком № 1 до цього договору сторони погодили графік платежів.

Зазначений договір і додаток № 1 до нього ОСОБА_1 підписав 03.11.2020 о 19:02 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М585322, направленим на номер телефону відповідача НОМЕР_3 , указаний у договорі.

Відповідно до умов Договору строк кредиту становить 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених у розділі 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену у п. 1.4. Споживач у випадку, якщо заборгованість, за кредитом складає не менше 400 грн може ініціювати продовження строку користування кредитом.

Сторонами кредитного договору погоджено, що тип процентної ставки фіксована, знижена процентна ставка становить 0,95 % у день від суми кредиту та застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.4. Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (підп. 1.5.1 п. 1.5 договору).

Стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту застосовується, зокрема, у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в підп. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки.

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором М585322, 03.11.2020 о 19:02.

Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №3149789 від 03.11.2020, яким є графік платежів, передбачено здійснення одного платежу, який складається із суми кредиту 15 000,00 грн та суми нарахованих процентів 4 275,00 грн, а всього до оплати 19 275,00 грн. Дата повернення кредиту 03.12.2020. Графік підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором М585322, 03.11.2020 о 19:02.

Згідно інформації АТ «Приватбанк» від 10.03.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_4 .

Відповідно до виписки АТ КБ «Приват Банк» про рух коштів на банківській карті № НОМЕР_4 , наданої на запит суду за клопотанням позивача, позичальнику ОСОБА_1 03.11.2020 перераховані грошові кошти в сумі 15 000 грн від ТОВ «Авентус Україна».

Як встановлено з листа ТОВ ФК «Контрактовий дім» від 17.12.2025 № 18721, ТОВ ФК «Контрактовий дім» 03.11.2020 о 19:03 здійснило успішний переказ на суму 15 000 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , який збігається із реквізитами, зазначеними відповідачем ОСОБА_1 при укладенні Договору про надання споживчого кредиту №3149789 від 03.11.2020.

Отже, позикодавець ТОВ «Авентус Україна» виконав свої зобов`язання з перерахування кредитних коштів позичальнику відповідачу.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість. Ці твердження позивача не спростовані належними та допустимими доказами.

При вирішенні спору суд керується принципом змагальності, згідно з яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Також кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зважаючи на надані позивачем докази перерахування коштів відповідачу за кредитним договором і відсутність доказів повного погашення відповідної заборгованості, суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором не повернення виданих йому кредитних коштів.

У подальшому, згідно Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021 від 26.05.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) новому кредитору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до боржників, які вказані в Реєстрі боржників та входять до портфелю заборгованості.

Відповідно до п. 6.2.3 договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 26.05.2021 року до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021 від 26.05.2021 погоджено передачу новому кредитору позивачу в цій справі - Реєстру боржників. Із витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № № ККАУ-26052021 від 26.05.2021 встановлено, що серед боржників, право вимоги до яких було відступлено ТОВ «Авентус Україна» новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», є ОСОБА_1 , позичальник за Договором № 3149789 від 03.11.2020 на загальну суму заборгованості 49200 грн.

Згідно платіжної інструкції № 32004 від 26.05.2021 ТОВ ФК «Кредит Капітал» провело оплату ТОВ «Авентус Україна» за договором факторингу № ККАУ-26052021 від 26.05.2021.

Отже, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3149789 від 03.11.2020 перейшло до позивача.

Вирішуючи правовий спір між сторонами, що виник, суд керується такими нормами права.

Положеннями статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронна ідентифікація це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд установив, що відповідач не виконав свої зобов`язання з погашення суми виданих кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту № 3149789 від 03.11.2020. Відповідно до ст. 512, 514, 1077 ЦК України право вимоги до ОСОБА_1 за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № ККАУ-26052021 від 26.05.2021.

Щодо розміру процентів за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 54 постанови ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 ).

Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 днів, тобто до 03.12.2020.

У розділі 4 Договору визначено умови пролонгації строку кредитування.

Відповідно до пункту 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2 - 4.5 договору.

Згідно п. 4.2 договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно), може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 договору.

Згідно п. 4.3 договору пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Згідно п. 4.4 договору товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.

Згідно п. 4.5 договору у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.3 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Отже, за умовами Договору (пункту 4.2 договору) сторони погодили, що споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн, може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору. З умов договору вбачається, що кредит видано на 30 днів, однак у зв`язку з непогашенням заборгованості у вказаний термін за ініціативою споживача даний договір може бути пролонговано.

Матеріали справи не містять відомостей про ініціювання відповідачем продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.3 договору (здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів) і позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами після закінчення строку кредитування не підлягають до задоволення.

Згідно наданої позивачем картки обліку договору (розрахунку заборгованості) у період з 03.11.2020 по 03.12.2020 нарахування процентів здійснювалось на підставі п. 1.5.2 Договору (за ставкою 1,90% в день від суми кредиту), і їхній розмір становить 8 550,00 грн.

Оскільки відповідач заборгованість за кредитом не погасив у строк, встановлений договором (03.12.2020) та протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, то розрахунок відсотків необхідно здійснювати за стандартною процентною ставкою 1,90 % (підп. 1.5.2 п. 1.5 договору). Відповідно, розмір відсотків складає: 15 000,00 грн х 1,90%/100%= 285 грн х 30 днів = 8 550,00 грн. Саме така сума відсотків підлягає стягненню з відповідача.

Значить, з відповідача на користь позивача належить стягнути борг на загальну суму 23 550 грн, що складається з тіла кредиту на суму 15 000 грн та відсотків за користування кредитом на суму 8 550,00 грн.

З аргументом представника відповідача про закінчення 03.11.2023 3-річного строку позовної давності за заявленими позовними вимогами суд не погоджується з огляду на таке.

Суд враховує відповідну правову позицію Великої палати ВС, викладену в постанові від 2 липня 2025 року по справі № 903/602/24 (п. 76 - 96).

Так, статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

Під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 2 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 6 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Кредитний договір датується 03.11.2020 року. Тому з урахуванням викладеного вище строк позовної давності позивач у цій справі не пропустив.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додатковій постанові ВС від 12.12.2019 року у справі №2040/6747/18.

Предметом позову в даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 49200 грн. Справа є малозначною в силу прямої вказівки пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Згідно з актом наданих послуг № 136 від 13.02.2026 між АБ «Апологет» та позивачем розмір наданих правових послуг складає 8000 грн.

Така вартість роботи адвоката, враховуючи витрачений ним час, незначну складність справи, критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, визначається судом як завищена і не співмірна із затраченими зусиллями на підготовку матеріалів для подання позовної заяви до суду.

Тому, керуючись визначеними в ЦПК України критеріями, суд вважає справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 2 500 грн.

Згідно платіжної інструкції позивач при поданні позовної заяви до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено в розмірі 23 550 грн (47,87%), судовий збір підлягає стягненню в розмірі 1274,49 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 353-354 ЦПК України, ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у розмірі 23 550 (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) гривні 49 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4 поверх, код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя К.І. Апанасенко