Ухвала суду № 136850111, 22.05.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/864/25

Провадження № 2/690/84/26

УХВАЛА

19 травня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

за участі:

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача Горової О.В.

третьої особи ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Тараненка М.О.,

представника третьої особи Огниви Т.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області клопотання адвоката Тараненка М.О. про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Опорного закладу загальної середньої освіти Багачевська гімназія № 2 Багачевської міської ради Черкаської області, треті особи ОСОБА_2 , Багачевська міська рада Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої булінгом,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Багачевського міського суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Опорного закладу загальної середньої освіти Багачевська гімназія № 2 Багачевської міської ради Черкаської області, треті особи ОСОБА_2 , Багачевська міська рада Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої булінгом.

Представником третьої особи адвокатом Тараненко М.О. заявлено клопотання про стягнення судових витрат за змістом якого просив постановити додаткову ухвалу, якою стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29 999 грн.

Вказане клопотання мотивоване тим, що адвокатом, яка представляє інтереси позивачів, помилково та безпідставно пред`явлено позовні вимоги до ОСОБА_2 , оскільки обрано спосіб захисту, який не є ефективним у розумінні цивільного законодавства, зокрема ст. 1172 ЦК України. Неналежна правова оцінка спірних правовідносин та недобросовісне використання процесуальних прав позивачів та їх представника призвели до безпідставного залучення ОСОБА_2 у якості відповідача в даній справі та необхідності здійснення нею витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заяву про залишення без розгляду позовних вимог до ОСОБА_2 подано лише після вступу в справу її представника та підготування відзиву на позовну заяву. Судом залишено без розгляду позивні вимоги позивачів до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої булінгом, а також виключено ОСОБА_2 зі складу відповідачів, тож слід стягнути з позивачів на її користь понесені витрати на правничу допомогу, так як у протилежному випадку відповідач буде поставлений у становище, за якого витрати, спричинені виключно діями позивачів, залишаться непокритими, що суперечить принципам справедливості, змагальності сторін та розумності судових витрат.

Представником позивачів адвокатом Скіць Е.К. подано до суду заперечення на вказане клопотання за змістом якого представник ОСОБА_2 не заперечував того, що участь ОСОБА_2 у даній справі є необхідною та обумовлена природою спірних правовідносин, хоча і в іншому процесуальному статусі, оскільки судове рішення в справі може вплинути на її права та обов`язки, тож весь обсяг наданих послуг буде трансформований у захист її інтересів саме як третьої особи. Також вказано, що сам по собі факт залишення без розгляду позовних вимог до ОСОБА_2 за заявою представника позивачів є формою реалізації диспозитивного права, передбаченого законом, та не свідчить про наявність необґрунтованих дій позивачів, а тому не може бути самостійною підставою для покладення на них обов`язку відшкодування понесених ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, без встановлення необґрунтованості дій сторони позивача, оскільки помилковим є ототожнення «необґрунтованих дій позивача» та «необґрунтованого позову». Додатково вказано про неспівмірність та надмірність заявленого для компенсації розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні представник третьої особи адвокат Тараненко М.О. підтримав подане клопотання про стягнення з позивачів на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу з вказаних у ньому підстав, уточнивши про необхідність солідарного їх стягнення.

ОСОБА_2 підтримала клопотання свого представника та просила його задовольнити.

Представник позивачів адвокат Скіць Е.К. просила відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 з підстав, які зазначено нею в поданому запереченні.

Представник відповідача ОСОБА_6 та представник Багачевської міської ради Черкаської області Огнива Т.В. вирішення даного клопотання залишили на розсуд суду.

Заслухавши доводи учасників справи та їх представників, які з`явились у підготовче засідання, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника Бабюк О.С.

Приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно п.п. 4), 5) ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу є складовою судових витрат та підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Приписами ч. 2 ст. 44 ЦПК України визначено перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 142 ЦПК України в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Судом встановлено, що представник позивачів 15.12.2025 року через систему «Електронний суд» звернулась до суду з позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Опорного закладу загальної середньої освіти Багачевська гімназія № 2 Багачевської міської ради Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої булінгом.

ОСОБА_2 , маючи персональний електронний кабінет в ЄСІТС, 15.12.2025 року о 18 год. 05 хв. отримала примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується квитанцією № 5376687.

Ухвалою суду від 19.12.2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.12.2025 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Адвокатом Тараненком М.О. 21.01.2026 року подано до суду заяву про вступ його в справу в якості представника відповідача ОСОБА_2 .

Представником позивачів 27.01.2026 року подано до суду заяву про залишення без розгляду позовних вимог до ОСОБА_2 .

Представником ОСОБА_2 адвокатом Тараненко М.О. 02.02.2026 року через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву та заявлено клопотання про поновлення строку на його подачу. За змістом відзиву на позовну заяву, крім іншого вказано, що орієнтовний розмір витрат ОСОБА_2 на правничу допомогу становить 40 000 грн.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої булінгом, а також виключено ОСОБА_2 з числа відповідачів у даній справі, залучивши її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Адвокатом Тараненком М.О. 20.04.2026 року через систему «Електронний суд» подано клопотання про стягнення з позивачів на користь ОСОБА_2 понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, до якого долучено копії договору про надання правової допомоги № б/н, укладеного 20.01.2026 року між адвокатом Тараненком М.О. та ОСОБА_2 , акту приймання передачі наданих послуг № 1 від 18.04.2026 року на суму 30 000 грн., платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 29.01.2026 року № P24A5435272414D0618 про сплату ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 29 999 грн. на рахунок вказаний адвокатом Тараненком М.О.

Згідно змісту вищевказаного договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 року його предметом є представництво інтересів ОСОБА_2 у Багачевському міському суді Черкаської області (цивільна справа № 690/864/25), а вартість послуг визначено в розмірі 30 000 грн.

Відповідно до сталих висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.09.2018 року в справі № 148/312/16-ц та від 30.06.2022 року в справі № 753/1625/21 звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та є складовою права на доступ до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Реалізація цього права є безумовною та не ставиться у залежність від подальшої оцінки обґрунтованості позову судом, оскільки особа має право на судовий захист незалежно від того, чи буде її позов задоволений чи ні. Компенсація витрат на правову допомогу, здійснених відповідачем, лише за те, що позивач подала заяву про залишення її позову без розгляду, є передчасним і таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Також Верховний Суд у постановах від 28.01.2019 року в справі № 619/1146/17, від 02.12.2020 року в справі № 202/2600/15-ц, висновував, що саме по собі звернення до суду за захистом права не є необґрунтованою дією, оскільки дії, спрямовані на захист прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок відшкодовувати витрати.

Національне законодавство не містить ні поняття «необґрунтовані дії позивача», як підставу для заявлення відповідачем вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, однак Верховним Судом у постановах від 25.04.2024 року в справі № 903/1079/23 та від 14.05.2024 року в справі № 916/3278/21 сформульовано правову позицію щодо його тлумачення та в зв`язку з чим зазначено, що під такими діями слід розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, при цьому з урахуванням відсутності чітких критеріїв визначення необґрунтованості дій позивача, їх оцінка здійснюється судом у кожній конкретній справі з урахуванням встановлених обставин.

Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 року в справі № 922/2017/17 висновував, що «необґрунтовані дії позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов», адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка / які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору позов. Таким чином, навіть у випадку залишення позову без розгляду, сам по собі цей факт не свідчить про наявність необґрунтованих дій позивача, а тому не може бути самостійною підставою для покладення на нього обов`язку відшкодування витрат на правничу допомогу.

Також Верховний Суд у постанові від 18.09.2023 року в справі № 711/64/23 вказав, що з системного тлумачення положень ч.ч. 5, 6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час відсутні достатні правові підстави для компенсації здійснених ОСОБА_2 витрат, пов`язаних з розглядом справи, оскільки ОСОБА_2 цілком вмотивовано входить до складу учасників даної справи, та представником позивачів ще до отримання відзиву на позовну заяву подано заяву про залишення без розгляду позовних вимог до ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 з урахуванням того, що рішення в даній справі може вплинути на її права та обов`язки не позбавлена права користуватися правничою допомогою, а також зобов`язана сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 141, 142, 258-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Тараненка М.О. про стягнення з позивачів судових витрат у зв`язку з залишенням без розгляду позовних вимог до ОСОБА_2 .

Копію ухвали суду вручити/надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 22.05.2026 року.

Суддя Линдюк В.С.