Ухвала суду № 136849098, 25.05.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1546/26

Провадження № 2/376/1624/2026

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

25 травня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «БЕРЕЗАНКА», про розторгнення договору оренди земельної ділянки та стягнення простроченої орендної плати,

встановив:

ОСОБА_1 , в особі свого представника, адвоката Гірченко О.А., звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «БЕРЕЗАНКА», про розторгнення договору оренди земельної ділянки та стягнення простроченої орендної плати.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з положеннями п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

У позовній заяві заявлено одну вимогу немайнового характеру (розірвання договору від 19.09.2020 року оренди земельної ділянки) та одну вимогу майнового характеру (стягнення з ТОВ «Агрофірма «БЕРЕЗАНКА» простроченої орендної плати за 2025 рік в розмірі 9 937 грн. та орендної плати за перше півріччя 2026 року у розмірі 5 000 грн.).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Так, за змістом абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За правилом п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3328, 00 грн.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій, визначено зокрема у статті 13 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону № 3551-XII.

Вказані висновки про застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18), у постанові Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі № 522/3145/21.

З врахуванням наведеного вище та те, що позивач звернувся до суду із позовом про розторгнення договору оренди земельної ділянки та стягнення простроченої орендної плати, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, суд вважає, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову на підставі вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. за вимогу майнового характеру та судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. за вимогу немайнового характеру та надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору.

Зазначений судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: «Отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Сквирська міс/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UA258999980313101206000010844; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сквирський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачем ухвали.

За даних обставин, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п?яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 293, 310-313, 353 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «БЕРЕЗАНКА», про розторгнення договору оренди земельної ділянки та стягнення простроченої орендної плати - залишити без руху.

Для усунення вказаних недоліків надати позивачу строк до п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, в іншому випадку позовну заяву буде повернуто.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, викладених в ухвалі, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Г. Батовріна