Ухвала суду № 136848809, 26.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5872/26

провадження № 2/361/3032/26

26.05.2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 травня 2026 р. м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Представництва Хало Траст в Україні про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач через систему ""Електронний суд" звернувся з позовом до Представництва Хало Траст в Україні про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ Представництва ХАЛО ТРАСТ в Україні №187-к/з від 05.05.2026 року про звільнення. Поновити на посаді фахівця зі збору інформації підрозділу НТО Представництва ХАЛО ТРАСТ в Україні. Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 06.05.2026 року по день фактичного поновлення на роботі.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вимога про визнання незаконним та скасувати наказ про звільнення не відноситься до вимог про поновлення на роботі чи стягнення заробітної плати, за пред`явлення яких до роботодавця працівники позивачі звільнені від сплати судового збору.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на позовну вимогу про визнати незаконним та скасування наказу про звільнення.

Інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору судом не встановлено, позивачем не наведено.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивачем заявлено позовні вимоги: немайнового характеру - про скасування наказу про звільнення, яка підлягає оплаті судовим збором та майнова вимога - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка не підлягає оплаті судовим збором.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 331,20 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак позивачу, слід сплатити судовий збір за одну немайнову вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, який з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору становить 1064,96 грн. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

Водночас, частиною другою статті 177 ЦПК України встановлено, що правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Вказана норма звільняє позивача від обов`язку надання для іншим учасникам справи копій документів, що додаються до позовної заяви, однак не самої копії позовної заяви.

Згідно ч. 5-7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Всупереч вказаним вимогам, позивачем не надано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

Також відповідно до п. 1, 8, ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити:

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позовна заява не відповідає вимогам п. 1, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 81, 83, 84, 175, 177, 187 України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення виявлених недоліків строк, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню на підставі ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Ведмідь