Рішення № 136848727, 26.05.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 367/349/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 07 вересня 2017 року між АТ «Ідея Банк» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z62.177.73261, за умовами якого банк надав відповідачу кредит на поточні потреби в розмірі 31 873,00 грн. 15 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «ФК «Суперіум» укладено договір факторингу № 15/11/23, за умовами якого право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Суперіум». Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.177.73261 від 07 вересня 2017 року в розмірі 68 326,41 грн, з яких: 29 355,65 грн заборгованість за основним боргом; 14 484,87 грн заборгованість за відсотками, 24 485,89 грн заборгованість за комісією. Враховуючи вказані обставини, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 68 326,41 грн і судові витрати.

17 березня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; відповідач відзив на позов суду не направила.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 07 вересня 2017 року між АТ «Ідея Банк» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z62.177.73261, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 31 873,00 грн, строком 24 місяці, зі сплатою процентної ставки в розмірі 15,0000% річних.

15 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «ФК «Суперіум» укладено договір факторингу № 15/11/23, за умовами якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «Суперіум» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № Z62.177.73261 від 07 вересня 2017 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Суперіум» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.177.73261 від 07 вересня 2017 року в розмірі 68 326,41 грн, з яких: 29 355,65 грн заборгованість за основним боргом; 14 484,87 грн заборгованість за відсотками, 24 485,89 грн заборгованість за комісіями.

Відповідач умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконувала, в зв`язку з чим станом на 07 липня 2023 року її заборгованість, згідно довідки за заборгованістю позивача, становить 68 326,41 грн і складається із: 29 355,65 грн заборгованість за основним боргом; 14 484,87 грн заборгованість за відсотками, 24 485,89 грн заборгованість за комісіями.

Підстав вважати, що наданий розрахунок заборгованості невірний немає, він не спростований відповідачем.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредиту № Z62.177.73261 від 07 вересня 2017 року, та містить власноручний підпис відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, оскільки відповідач умови договору належним чином не виконувала, жодних заперечень щодо цього суду не надала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, задовольняючи частково позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором кредиту № Z62.177.73261 від 07 вересня 2017 року у розмірі 43 840,52 грн, яка складається із: 29 355,65 грн заборгованість за основним боргом, 14 484,87 грн заборгованість за відсотками.

Щодо вимог в частинні стягнення заборгованості за комісією суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З довідки заборгованості за кредитним договором вбачається, що до загального розміру заборгованості відповідачки включено заборгованість за комісією у розмірі 24 485,89 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Пунктом 1.10 договору кредиту № Z62.177.73261 від 07 вересня 2017 року встановлено, що позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з графіком щомісячних платежів за договором кредиту, що включає в себе: - надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; - надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку, шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; - опрацювання запитів позичальника, що направленні банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Враховуючи, що відповідачці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом, за умовами їх надання один раз на місяць, повинні надаватись безоплатно, а позивачем не надано доказів, що такі послуги надавались відповідачці частіше одного разу на місяць, то позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 554,29 грн, виходячи з розрахунку: 43 840,52 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2 422,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 68 326,41 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість за кредитним договором № Z62.177.73261 від 07 вересня 2017 року в розмірі 43 840 (сорок три тисячі вісімсот сорок) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 554 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 29 копійок.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 26 травня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО