Рішення № 136847707, 26.05.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1031/26

Провадження № 2/0158/659/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Костюкевича О.К.,

за участю секретаря судового засідання Хмілевської І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з поводження з побутовими відходами, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» в особі директора Марценюка В.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з поводження з побутовими відходами.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачами послуг з поводження з побутовими відходами, що надається ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» за вказаною адресою.

Вказує, що відповідачі свого обов`язку по оплаті вказаних послуг не виконували; станом на дату подання позовної заяви перед ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» виникла заборгованість за вказаною житлово-комунальною послугою в розмірі 6534,50 грн.

Посилаючись на те, що добровільно відповідачі заборгованість по комунальних послугах не погашають, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на користь ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» заборгованість за надані послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 6534,50 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.03.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

17.04.2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнає частково. Вказує, що він має статус учасника бойових дій, є інвалідом ІІ групи. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» учасники бойових дій мають право на пільгу 75%. Звертає увагу суду на те, що розрахунок заборгованості здійснений понад термін позовної давності з червня 2022 року, коли з позовом позивач звернувся лише 11.03.2026 року, а тому вважає, що заборгованість повинна бути розрахована із березня 2023 року із врахуванням 75 % пільги. Посилаючись на вищевикладене, просить задовольнити позов в частині суми заборгованості в розмірі 25% від вартості послуг із березня 2023 року.

05.05.2026 року представником позивача ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» - Бортнік В.В. до суду подано відповідь на відзив, згідно якої не погоджується з твердженнями викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву та вважає їх безпідставними, а тому позовні вимоги просить задовольнити повністю.

Також, 05.05.2026 року представником позивача ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» - Бортнік В.В. до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_3 набув повноліття лише 16.08.2024, відповідно він несе відповідальність за своїми зобов`язаннями з моменту досягнення повноліття, просить розділити позовні вимоги у загальній сумі 6534,50 грн. таким чином: зобов`язання з оплати за послугу з управління побутовими відходами за період з червня 2022 по серпень 2024 у сумі 3766,48 грн. солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; зобов`язання з оплати за послугу з управління побутовими відходами за період з вересня 2024 по січень 2026 у сумі 2768,02 грн. солідарно стягнути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані на території Луцької територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 .

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона -підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Конклюдентні дії, є акцептом, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Питання надання послуг з вивезення побутових відходів регулюються спеціальним законодавством - Житловим кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Законом України «Про управління відходами».

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

В силу ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з приписами частин 1, 3, 4 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» є єдиним виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з території, де розташований будинок, в якому проживають відповідачі, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Як передбачено ст. 28 Закону України «Про управління відходами», плата за надану послугу з управління побутовими відходами нараховується щомісяця відповідно до умов договору про надання послуги з управління побутовими відходами і тарифів, що формуються відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про управління відходами.

Плата виконавцю послуги за індивідуальним договором та договором з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування, що вносяться споживачем виконавцю послуги щомісяця однією сумою в порядку та розмірах згідно з умовами відповідного договору.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 31 Закону України «Про управління відходами» утворювачі побутових відходів зобов`язані: 1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами; 2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників; 3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об`єкта оброблення відходів.

Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України "Про житлово-комунальні послуги"

Згідно ст. 33 Закону України "Про управління відходами", послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту. До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року №835 (надалі- Правила), до складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що провадиться виконавцем послуги.

Як передбачено пунктом 24 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Отже, із зазначеного вище вбачається, що послуги з управління побутовими відходами відносяться до комунальних, договір на виконання яких укладається у порядку статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахування особливостей з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управління відходами" та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання (постанова Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 641/2634/16-ц та Постанова від 13 грудня 2018 року у справі № 641/533/17).

Для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі №646/834/17).

ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», як виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території Луцької міської територіальної громади, здійснено публічну оферту та опубліковано текст публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, опублікованому на офіційному сайті Луцької міської рад, де визначено, що виконавець зобов`язується, згідно з графіком, надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договорами.

Позивачем було повідомлено, що протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами вважаються укладеними, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем житлово-комунальної послуги; власники індивідуальних будинків не вчинили дії щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що відповідачі не користуються послугами ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» по вивезенню побутових відходів з території, де вони мешкають або уклали договір про вивезення відходів з іншим виконавцем послуг, матеріали справи не містять, а тому відповідачі вважаються такими, що прийняли оферту.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

Доказів ненадання або надання позивачем послуг неналежної якості чи не користування цими послугами, відповідачами також не надано.

Тарифи на послуги із вивезення твердих побутових відходів та послугу з управління з побутовими відходами затверджуються рішенням виконавчого комітету, які відповідно ч. 11 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» підлягають обов`язковому оприлюдненню. Тобто, усі вказані рішення розміщенні на сайті Луцької міської ради та є у вільному доступі для ознайомлення.

Відповідачі належним чином не виконували свій обов`язок щодо оплати житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим за період з червня 2022 року по січень 2026 року у них виникла заборгованість по оплаті послуг з управління побутовими відходами у сумі 6534,50 грн.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд приходить до висновку, що розрахунок, проведений позивачем ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», є обґрунтованим, будь-які підстави ставити під сумнів даний доказ, у суду відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачами були порушені умови надання житлово-комунальних послуг з управління з побутовими відходами. Позовні вимоги ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» є обґрунтованими, а тому з відповідачів слід стягнути солідарно на користь позивача заборгованість в сумі 6534,50 грн.

Щодо наявності у відповідача ОСОБА_1 пільг на оплату житлово-комунальних послуг, слід зазначити таке.

Відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій з 2015 року, що підтверджується відповідними документами та надає йому право на 75 % знижку при оплаті житлово-комунальних послуг у межах норм, установлених законодавством.

До січня 2023 року зазначена пільга застосовувалась у формі безготівкової монетизації через АТ «Ощадбанк». Кошти державної допомоги у вигляді пільг спрямовувалися безпосередньо постачальникам житлово-комунальних послуг шляхом автоматизованих розрахунків, у зв`язку з чим у платіжних документах відповідача відображались знижені до сплати суми, та фактично це мало місце у період з вересня 2022 року по березень 2023 року.

Так, з 01.10.2019 набрав чинності Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373 із змінами в редакції постанови КМУ від 14 серпня 2019 р. № 807) (далі за текстом - Порядок № 373), яким змінено підхід до виплати пільг і порядку їх розрахунку, за яким пільги на оплату житлово-комунальних послуг з цього часу розраховуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (а не надавачами/виконавцями послуг), що на базі Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги і інформації надавачів комунальних послуг, щомісяця розраховують суму пільги, виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право, кількості членів сім`ї, з урахуванням діючих тарифів на комунальні послуги. З цього часу споживачі, в тому числі і пільговики, отримують квитанції за комунальні послуги з повним розміром платежу - без урахування пільг.

За змістом п. 6 цього Порядку № 373 (в редакції з 14.08.2021 року до 01.01.2023 року): структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця до 25 числа суму пільги: на оплату житлово-комунальних послуг, виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.

Згідно із п. 7 Порядку № 373 виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ «Ощадбанк» на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк» договору (далі - рахунок для виплати пільг).

Відповідно до п. 9 Порядку № 373: АТ «Ощадбанк» веде у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів, які надходять на рахунок для виплати пільг, в розрізі кожного пільговика (далі - облікові записи пільговиків). АТ «Ощадбанк» здійснює переказ коштів на рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг на підставі договорів, що укладаються між АТ «Ощадбанк» (його установами) та управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг.

Пунктом 12 Порядку № 373 унормована послідовність перерахування коштів з рахунка для виплати пільг на рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг, що здійснюється АТ «Ощадбанк».

Згідно із абзацом 3 п.п. 2 п. 12 Порядку № 373: пільговик може визначити іншу послідовність перерахування коштів за послуги (витрати) шляхом подання відповідної заяви структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

За п. 14 Порядку № 373: виплата пільг у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування структурним підрозділом з питань соціального захисту населення коштів на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку.

Із січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України (пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі»).

Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою.

Отже, до січня 2023 року пільговики отримували пільги на оплату житлово-комунальних послуг переважно у безготівковій формі, а для отримання пільг у готівковій формі пільговик подавав заяву структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. З січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі, якими пільговик самостійно оплачує плату за послуги.

Разом з тим з огляду на те, що заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка є предметом спору утворилась з червня 2022 року по січень 2026 року, тобто з січня 2023 року, саме відповідач має її погашати і отримувати від держави кошти в готівковій формі після оформлення пільги, а тому у суду відсутні підстави для відмови позивачу у стягненні такої заборгованості.

Разом з тим, суд не бере до уваги твердження відповідача щодо застосування позовної давності у даній справі, оскільки відповідно до Закону №2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Водночас, пункт 19 розділу було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з цим позовом строки позовної давності не сплили.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Системний аналіз наведених норм закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що, оскільки відповідач є учасником бойових дій та має пільги, передбачені Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, по сплаті за житлово-комунальні послуги в розмірі 75% (стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), з урахуванням предмету та підстави позову, суд дійшов висновку, що на відповідача поширюється п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Відповідно до положень частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» слід компенсувати судові витрати, понесені на сплату судового збору за розгляд справи в розмірі 1109,33 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про управління відходами» керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-268, 274-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» заборгованість за послугу з поводження з побутовими відходами у розмірі 3766 (три тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 48 коп.

Стягнути солідарно з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за послугу з поводження з побутовими відходами у розмірі 2768 (дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 02 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» в рівних частинах судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) грн. 66 коп., по 1109 (одній тисячі сто дев`ять) грн. 33 коп. з кожного.

Компенсувати Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» судові витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 1109 (одна тисяча сто дев`ять) грн. 33 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Луцьке спеціальне комунальне автотранспортне підприємство «Луцькспецкомунтранс», адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 64, код ЄДРПОУ: 30659101.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 26 травня 2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич