Рішення № 136847326, 26.05.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/826/26 Провадження № 2/724/554/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ахмедова Р.А.,

за участі секретаря судового засідання: Корневської Є.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 20.09.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) № 20.09.2024-100000123.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 18000,00 грн., строком на 105 днів. Дата повернення кредиту 02.01.2025 року. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту становить 7% від суми кредиту та дорівнює 1260 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1260 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Неустойка за договором становить 180,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на день подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 42900 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 15000 грн., процентів у розмірі 15120 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 1260 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 2520 грн. та неустойки 9000 грн.

Водночас, відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова оплата по кредитному договору на суму 3000 грн. від 16.04.2025 року.

Також, Договором передбачено, що грошові кошти надаються позичальнику шляхом перерахування на рахунок споживача, використовуючи реквізити електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №20.09.2024-100000123 від 20.09.2024 року у розмірі 42900 грн. та судові витрати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача Андрухов В.М. в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви зазначив, що розгляд справи проводити без їх участі - за наявними у справі матеріалами, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлений належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін шляхом направлення йому за місцем реєстрації копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, клопотань про проведення розгляду справи з його викликом в судове засідання не надійшло, правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 20.09.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 20.09.2024-100000123, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на умовах строковості, платності і поворотності, шляхом перерахування коштів на рахунок споживача № НОМЕР_1 . Зокрема: сума кредиту 18000,00 грн., строк кредитування - 105 днів, дата повернення 02.01.2025 року, процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна 1% за 1 день користування, процентна ставка «Економ» фіксована незмінна 0,5% за 1 день користування.

Пунктом 8 договору передбачено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту 7% та дорівнює 1260 грн. Комісія за надання кредиту нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Пунктом 9 договору передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1260 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

Відповідно до п.14 договору визначено графік платежів.

Згідно з п. 17 договору неустойка: 180,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Пропозиція та заявка про укладення кредитного договору №20.09.2024-100000123 від 20.09.2024 року підписана шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е198.

Окрім того, ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором А198, в якому передбачена сума кредиту, термін та спосіб повернення кредиту.

Відповідач 20.09.2024 року отримав кредитні кошти у розмірі 18000,00 грн., що підтверджується квитанцією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.03.2026 року.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 складає 42900 грн, з яких: 15000 грн. основний борг, 15120 грн. проценти, 1260 грн. комісія за надання кредиту, 2520 грн. комісія за обслуговування та 9000 грн. неустойка.

Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді.

Як встановлено судом, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 20.09.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) №20.09.2024-100000123 в електронній формі, шляхом ідентифікації з використанням системи BankID Національного банку та підписаний одноразовим ідентифікатором Е198.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» - електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Стаття 14 вищезазначеного закону передбачено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 Загальних положень Постанови Правління Національного банку України № 32 від 17.03.2020р. встановлено наступні визначення, зокрема:

- абонент-ідентифікатор - банк України, який є абонентом Системи BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами Системи BankID Національного банку;

- абонент Системи BankID Національного банку (далі - абонент) - юридична особа резидент приватного або публічного права, яка має укладений Національним банком України (далі - Національний банк) договір приєднання до Системи BankID Національного банку, та Національний банк;

- користувач Системи BankID Національного банку (далі - користувач) - фізична особа, яка ініціювала ЕЗІ з використанням Системи BankID Національного банку з метою отримання послуги від абонента - надавача послуг або контрагента абонента - надавача послуг зі спеціальним статусом.

Згідно частини 3 «Порядок використання Системи BankID Національного банку, права та обов`язки суб`єктів взаємовідносин у Системі BankID Національного банку» - учасниками процесу взаємодії в Системі BankID Національного банку є: користувачі та абоненти.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №20.09.2024-100000123 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин дає підстави для обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором у встановлений строк не виконав, то з нього підлягає стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість, яка складається з тіла кредиту та відсотків, нарахованих виключно в межах строку кредитування, визначеного цим договором.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 1260,00 гривень, суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору № 20.09.2024-100000123 від 20.09.2024 року, а саме п.8 Заявки передбачено комісію з надання кредиту у розмірі 1260,00 грн., яка нараховується згідно з Графіком платежів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови кредитного договору №20.09.2024-100000123 від 20.09.2024 року, суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту у сумі 2520,00 грн.

Вимога про стягнення боргу з комісією за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки умову про її сплату суд визнає нікчемною з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наданим у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В кредитному договорі зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлюється, зокрема, за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги.

Враховуючи, що до обслуговування кредитної заборгованості не можна включати дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а умова договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не диференціює дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», з іншими діями, суд визнає нікчемною умову кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Щодо вимог про стягнення неустойки суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 04.05.2026 р. строком на 90 діб.

Суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування неустойки відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування», в частині можливості здійснювати нарахування неустойки.

Умовами кредитного договору встановлено, що неустойка у розмірі 180,00 грн. нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання.

Позивачем нарахована неустойка в розмірі 9000 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 9000 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання умов договору.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 31380 грн., з яких: 15000 грн. - основний борг, 15120 грн. проценти, 1260 грн. комісія за надання кредиту. В решті частині позову щодо стягнення додаткової комісії за обслуговування кредиту у сумі 2520 грн. та неустойки у сумі 9000 грн. відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (73,14%).

При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено всього на суму 42900 грн., а задоволено 31380 грн., тобто на 73,14% (31380 грн. х 100% /42900 = 73,14%).

А саме, позовні вимоги задоволені на 73,14%, - 2 662,40 грн. (ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) х 73,14% = 1947,27 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (зареєстроване місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) суму заборгованості за кредитним договором №20.09.2024-100000123 від 20.09.2024 року у розмірі 31380 (тридцять одна тисяча триста вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (зареєстроване місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1947 (одна тисяча дев`ятсот сорок сім) гривень 27 копійок.

В решті частині позову щодо стягнення додаткової комісії за обслуговування кредиту в сумі 2520 грн. та неустойки в сумі 9000 грн. відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 26.05.2026 року.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ