Рішення № 136846498, 27.05.2026, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/250/26

Провадження № 2/391/303/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2026р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Козюменської В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рогожкіної І.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в с-щі Компаніївка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживичй Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024 року в розмірі 13280,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) № 04.07.2024-100001107.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн, строком на 124 дні, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1,5 % за 1 один день користування кредитом. Дата повернення кредиту 04.11.2024.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути у розмірі 13280 грн., що складається з: тіла кредиту - 4000 грн.; процентів - 6200 грн.; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 360 грн.; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 720 грн.; неустойки - 2000 грн.; та понесені судові витрати за справою.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15.04.2026 року Компаніївського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.44).

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.5).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка відповідачу надсилалась рекомендованим листом з повідомленням за останнім відомим місцем його реєстрації зазначеним в позовній заяві: АДРЕСА_1 , яка отримана 22.04.2026 (а.с.49). Зі змісту відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2609798 від 15.04.2026 та відповіді Компаніївської селищної ради від 09.04.2026 відомості про реєстрацію ОСОБА_1 відсутні (а.с.42,43). В порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України ОСОБА_1 повідомлявся про день, час та місце розгляду цивільної справи шляхом розміщення оголошень про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 45,52).

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з викладеним, оскільки відповідач в судові засідання не з`явився, заяв, клопотань, відзиву до суду не подав, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач відзиву на позовну заяву не подав, представник позивача у позовній заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

04.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 04.07.2024 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е958», укладено кредитний договір № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024. (а.с.29-35).

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісі(ї) встановлена(і) договором (пункт 3.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти)).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3.1 Пропозиції).

Сума кредиту 4000,00 грн. Строк на який надається кредит 124 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 04.11.2024 року. Період користування кредитом кожні наступні 31 днів з дня надання кредиту (черговий період). Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику:5168-74XX-XXXX-5453 (п. 2, 3, 4 Заявки). Також Договором передбачено розмір процентної ставки «економ» (1% за 1 день користування) та «стандарт» (1,5 % за 1 день користування), періоди користування та їх розміри, порядок розрахування процентів; комісію за надання кредиту 360 грн., комісія, пов`язана з обслуговуванням кредитної заборгованості 360 грн.; проценти плату за користування кредитом та їх розрахунок ті інші умови договору.

Відповідно до договору про переказ коштів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти: 04.07.2024 року о 13 год. 13 хв. на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 4000,00 гривень. Призначення платежу: видача за договором кредиту № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024 (а.с. 24-28,39).

Тобто позивач свої зобов`язання за вказаним Договором кредиту виконав.

Відповідач свої зобов`язання за Договором кредиту належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка відповідно до наданої довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024 становить 13280 грн., що складається з: тіла кредиту - 4000 грн.; процентів - 6200 грн.; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 360 грн.; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 720 грн.; неустойки - 2000 грн. Проценти по кредиту нараховані з 04.07.2024 р. по 04.11.2024 р. (а.с.38).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилами ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах 1 та 2 статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина 1 статті 642 ЦК України).

З наданих суду доказів вбачається щодо укладення кредитного договору № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 , який укладено в електронній формі, підписано електронним підписом, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору, сторони погодили суму кредиту, строк кредитування, розмір відсотків, комісії, порядок їх сплати та інші істоті умови.

Підписавши зазначений кредитний договір № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024 р., відповідач погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши зміст без будь-яких застережень. Кредитний договір або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, є обов`язковими для виконання позичальником.

З матеріалів справи, вбачається, що кредитор ТОВ «Споживчий Центр» виконав покладені на нього зобов`язання, а саме надав кредитні кошти відповідачеві в сумі 4000,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 2000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума неустойки за кредитним договором № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024 в розмірі 2000,00 грн. нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Оскільки відповідач порушує взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, враховуючи, що відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за Кредитним договором № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024 суду не представив, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024 у розмірі 11 280 грн., що складається з: тіла кредиту - 4000 грн.; процентів - 6200 грн.; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 360 грн.; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 720 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд, у разі часткового задоволення позову, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (11280,00 х2662,40/13280 = 2261,43 грн).

Керуючись ст.ст.2,3,10,12,13,18,76-81,263-265,279,280-282, 289,354-355 ЦПК України, ст.ст.526,527,530,610,629,1048-1050,1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 04.07.2024-100001107 від 04.07.2024 у розмірі 11 280,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені судові витрати 2261,43 грн.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Учасники за справою:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання згідно кредитного договору: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Козюменська