Постанова № 13684560, 02.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2011 року Справа № 2а-1020/11/1270 об 11 год. 00 хв. Луганський окружний адміністративний суд у складі:

суді - Ушаков Т.С.,

при секретарі Фенічевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімо» про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2011 року о 16 год 00 хв. до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про стягнення з розрахункового рахунку п/р № 260073011780 в Філія Ровеньківське відділення № 3116, ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 364111, адреса: 94701, вул. Карла Маркса 134а, платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімо» (адреса: 94707, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Дзержинського, 5, код ЕДРПОУ 31136018), кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 7520,56 грн. на користь Держави Р/р № 31119029700059 код платежу 14010100, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач ВДК м. Ровеньки, код 24046930.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені вимоги, підтримав доводи, викладені у поданні, просив суд задовольнити заявлені вимоги.

Представники платника податків в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні подання у звязку з його необгрунтованістю.

Суд, вислухавши представників заявник та платника податків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідльністю «Рімо» зареєстровано як юридична особа 21.08.2000 року виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 31136018, за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, вул. Дзержинського, 5.

Згідно довідки форми №4-ОПП від 19.12.2007 року № 22 ТОВ «Рімо» взято на облік платника податків ДПІ в м. Ровеньки з 11.09.2000 року за № 92.

ТОВ «Рімо» є платником поатку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 16521514 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.09.2000 року.

З матеріалів справи слід, що ТОВ «Рімо» станом на 01.02.2011 року має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 7520,56 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки станом на 01.02.2011 року.

Судом встановлено, що 13.01.2011 року ТОВ «Рімо» було подано податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року (зареєстрована у заявника 13.01.2011 року за вх. № 9006000547), в якій зазначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 27291 грн.

Згідно платіжного доручення № 240 від 13 січня 2011 року ТОВ «Рімо» було сплачено вказану в декларації суму у розмірі 27291 грн.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне

страхування.

Таким чином, податковим органом частину сплаченої ТОВ «Рімо» суми у розмірі 27291 грн. було зараховано в рахунок погашення податкового боргу за минулі періоди. Тому станом на 01.02.2011 року ТОВ «Рімо» має непогашений борг по сплаті податку на додану вартість в сумі 7520,56 грн.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що у відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року) державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області ТОВ «Рімо» було направлено першу податкову вимогу від 05.02.2010 року № 1/17 та другу податкову вимогу від 09.03.2010 року № 2/41.

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 16.03.2010 за № 9623258 внесено запис про реєстрацію податкової застави ТОВ «Рімо».

Оскільки перша податкова вимога від 05.02.2010 № 1/17 та друга податкова вимога від 09.03.2010 № 2/41 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що ТОВ «Рімо» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 7520,56 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 7520,56 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вказаних у поданні, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що резолютивна частина судового рішення повинна мати вичерпні, чіткі та безумовні висновки по суті розглянутих вимог і суд не може у судовому рішенні вирішувати питання на майбутнє у звязку із вірогідним настанням певних наслідків, у вимогах податкового органу про звернення постанови суду до негайного виконання на всі рахунки, які можуть бути відкриті потім в банківських установах, суд відмовляє за безпідставністю та необґрунтованістю.

На підставі вимог частини 4 статті 94 КАС України та пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 02 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімо» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 7520,56 грн., який виник через несплату протягом граничних строків податкових зобовязань за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2010 року, що зареєстрована у податковому органі 13.01.2010 за вх. реєстр. № 9006000547 задовольнити частково.

Стягнути з розрахункового рахунку п/р № 260073011780 в Філія Ровеньківське відділення № 3116, ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 364111, адреса: 94701, вул. Карла Маркса 134а, платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімо» (адреса: 94707, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Дзержинського, 5, код ЕДРПОУ 31136018), кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 7520,56 грн. (сім тисяч пятсот двадцять гривень 56 копійок) на користь Держави Р/р № 31119029700059 код платежу 14010100, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач ВДК м.Ровеньки, код 24046930.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанову суду допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 лютого 2011 року.

СуддяТ.С. Ушаков