Постанова № 136844705, 27.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №522/4869/26

Провадження №3/522/2313/26

27 травня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУ ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 14.01.2000 року, виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, місячний заробіток: 14,2 тис. грн., директора ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» від 30.07.2012 року, порушила ведення податкового обліку та зберігання документів згідно акту від 19.03.2026 року № 11604/15-32-07-05-18, а саме: п. п. 44. 2 ст. 44, п. п. 134. 1. 1, п. 134. 1 ст. 134, п. 135. 1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями). В ході перевірки не виявлено фактів, які б свідчили щодо умисності у діях ОСОБА_1 при здійсненні зазначених порушень.

ОСОБА_1 , яка будучи повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справу не подала.

В протоколі про адміністративне правопорушення № 27/15-32-07-05-13 від 19 березня 2026 року, в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначила, що з порушення виникло в наслідок методологічної помилки та попросила розглянути справу без її участі.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомлена про дату та час розгляду справи в суді, не з`явилась, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у зв`язку з чим суд розглядає справу у відсутності правопорушника.

Відтак, суд згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері оподаткування.

Загальні положення щодо обліку платників податків встановлено главою 6 розділу 2 Податкового кодексу України.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 163-1 КУпАП, є:

а) відсутність податкового обліку;

б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Зокрема, правопорушення у вигляді відсутності податкового обліку вчиняється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку.

А правопорушення у вигляді порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.

Суб`єкт адміністративного проступку - керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст. 252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення № 27/15-32-07-05-13 від 19 березня 2026 року;

-копією паспорта громадянина України відносно ОСОБА_1 ;

-карткою платника податків відносно ОСОБА_1 ;

-копією наказа №8 від 30.07.2012 року «Про прийняття працівника»;

-копією довідки про доходи відносно ОСОБА_1 від 06.03.2026 № 0000-000004;

-копією акта № 11604/15-32-07-05-1 від 19.03.2026 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС».

Вказані докази не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушила Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині порушення ведення податкового обліку.

Жодних доводів та належних доказів в спростування факту порушення ОСОБА_1 , як директора ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», встановленого порядку ведення податкового обліку суду не було надано.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.

Чинний КУпАП не містить визначення триваючого правопорушення.

Верховний Суду постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

В той же час, вважається, що триваючі правопорушення припиняються у разі виявлення факту цих правопорушень компетентним органом при проведенні перевірок, в тому числі, при виявленні таких проступків, як відсутність обліку доходів та витрат щодо яких встановлена обов`язкова форма обліку, бухгалтерського обліку об`єктів оподаткування, ведення його із порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інші правопорушення, пов`язані з нарахуванням податків, встановити які можливо лише під час проведення документальної перевірки на підставі первинних документів.

Оскільки порушення ведення податкового обліку могло бути виявлено лише в ході проведення перевірки дотримання податкового законодавства, таке правопорушення є триваючим, а отже строк притягнення особи до відповідальності рахується з моменту виявлення правопорушення, в даному випадку з 06.03.2026 року (дата складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства), відтак на день розгляду справи строк, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, не сплинув.

Поряд з цим, доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників податкових органів щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративних матеріалів по справі відносно неї суду не надано та матеріали справи не містять.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - порушення керівником підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, доведена повністю.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 , слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст.163-1 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судовий збір, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок на користь держави.

Керуючись ст.ст. 163-1 ч.1, 283,284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 5-ти (п`яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот п`ять) гривень, 60 копійок. Отримувач коштів ГУК в Одеській області /Приморський район/ 22030101 ЄДРПОУ отримувача - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UА268999980313111206000015758, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: К.О. Лагода