Ухвала суду № 136844691, 26.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3726/26

Провадження № 2-с/522/221/26

УХВАЛА

26 травня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 Приморським районним судом м. Одеси виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 8206,73 гривень, витрат зі сплати судового збору в розмірі 332,80 гривень.

15.05.2026 на адресу суду від боржника надійшла заява, у якій просив скасувати судовий наказ у справі № 522/3726/26 від 31.03.2026.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Приписами п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України визначено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону України № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Положеннями пп. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI визначено розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті заявником за подання до суду заяви про скасування судового наказу, зокрема ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, з урахуванням встановленого на 1 січня 2026 рік прожиткового мінімуму у розмірі 3328,00 гривень, сума судового збору, що мала бути сплачена заявником при зверненні до суду з вимогою про скасування судового наказу складає 166,40 гривень.

Положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України № 3674-VI, визначено перелік заяв, позовних заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, за подання до суду яких не сплачується судовий збір, однак заява про скасування судового наказу у зазначеному переліку відсутня.

Таким чином, в порушення зазначених вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу боржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору.

Суд не встановив підстав звільнення боржника від сплати судового збору, обставин для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

В порушення вимог ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу не містить зазначення обставин про повну або часткову необгрунтованість вимог стягувача.

Згідно з ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Отже, наявні підстави для повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 170, 258-261, 352-355 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Юлія ЧОРНУХА