Ухвала суду № 136844232, 26.05.2026, Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа №599/107/24

н.п.1-кп/599/7/2026

У Х В А Л А

26 травня 2026 року

Суддя Зборівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю сторін:

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_9

розглянувши в судовому засіданні у кримінальному провадженні №62023140140000031 про обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.3 ст. 286 КК України клопотання захисника про доручення про проведення слідчих дій, -

ВСТАНОВИВ:

Зборівським районним судом Тернопільської області розглядається кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.3 ст. 286 КК України.

В суд поступило клопотання захисника ОСОБА_4 про доручення на проведення слідчих дій.

Захисник посилається на те,що під час здійснення судового розгляду справи по суті, шляхом дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, допитів свідків та обвинуваченого було встановлено факти внесення недостовірної інформації слідчим до постанови про призначення автотехнічної експертизи, а саме слідчий самовільно з метою надання невідповідних вихідних даних, які стануть підставою для написання обвинувального висновку судової автотехнічної експертизи вніс неправдиву відстань начебто дистанції до попутного вантажного автомобіля, яку зазначав підозрюваний ОСОБА_10 у величині 1.0 метра. Дана величина відсутня в жодному матеріалі кримінального провадження, і не підверджується жодним доказом сторони обвинувачення. І саме вказана величина сфабрикована слідчим стала основною величиною у висновку автотехнічної експертизи сторони обвинувачення.

Натомість, стороною захисту за всіма наявними матеріалами кримінального провадження, які були в розпорядженні слідчого до Київського НДЕКЦ МВС України була призначена судова автотехнічна експертиза, відповідно до отриманого висновку якої встановлені кардинально інші результати, інші висновки аналогічної експертизи та підверджено факт того, що обвинувачений ОСОБА_10 перебував в аварійній ситуації і не мав технічної можливості уникнути зіткнення і наслідків, що настали. Тобто, фактично під час судового розгляду справи було встановлено невідповідність та недопустимість як доказу висновку судової автотехнічної експертизи сторони обвинувачення, в той час як судова автотехнічна експертиза сторони захисту написана за аналогічними матеріалами справи залишилася неспростованою. В зв`язку з чим вважає, що слід доручити слідчим слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області провести слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_11 , в ході якого:

встановити відстань від передньої частини автомобіля Geely Emgrand 8, державний номерний знак НОМЕР_1 до задньої частини автоцистерни VOLVO державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_3 у момент втручання в керування автомобіля з боку пасажира?

Встановити взаємне розташування автомобіля Geely Emgrand 8 державний номерний знак НОМЕР_1 з автоцистерною «VOLVO» державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_3 відносно один одного та меж проїзної частини?

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання.

Потерпілі, представник потерпілого, представник цивільного позивача в судовому засіданні заперечили проти заявленого клопотання у повному обсязі, оскільки такі дії на їх думку спрямовані на затягування строків розгляду справи.

Заслухавши позицію учасників кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Згідно з ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Ч. 6 ст. 22 КПК України, визначено, що суд зберігає об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При цьому, ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантує право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Верховний Суд України в п.10 Постанови Пленуму «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 за № 9, звернув увагу всіх судів на те, що конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав.

Вимогами ч.1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини).

Ч. 1 ст. 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В постанові Верховного суду від 01.02.2018 року у справі № 634/609/15-к роз`яснено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві. Дане поняття включає повноваження суду обирати між законними альтернативами та діяльність суду з вирішення спірних правових питань. Такі повноваження суду мають виходити із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин ситуації, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання, тощо. До загальних засад кримінального судочинства, зокрема, належить і розумність строків (ст.7,28 КПК України).

Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а проведення слідчих дій без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ (зокрема, справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Враховуючи мотиви заявленого клопотання про проведення слідчих дій, суд приходить до висновку, що жодних даних, які б свідчили необхідність такої дії не наведено.

Також клопотання не підлягає задоволенню з мотивів можливого порушення підслідності в даному кримінальному провадженні. Зокрема в клопотанні ставиться питання про доручення проведення слідчої дії слідчим слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області, хоча слідство проводилося слідчим відділом Територівального управління Державного бюро розслідувань.

Керуючись ст.ст.22,42,45,333,350 КПК України,-

П О С ТА Н О В И В:

В задоволенні клотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 про проведення слідчого експерименту відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26 травня 2026 року.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1