Рішення № 136843541, 25.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

25.05.26

Справа № 521/19480/25

Провадження: № 2/521/1474/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Роїка Д.Я.

за участю секретаря Каліної П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2025 року Одеська міська рада звернулася до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 11.08.2023 року складено відповідний актовий запис № 7867 та видано свідоцтво про смерть

серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається з квартири загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м., розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 .

Спадкоємці, які прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України відсутні.

Крім того, спадкодавець ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення в Хаджибейському (Малиновському) районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та користувалася програмою житлових субсидій за адресою: АДРЕСА_1 .

У той же час, 24.10.2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Євгена Сергійовича із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 як спадкоємець четвертої черги спадкування.

20.11.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою, що розглядалася в порядку окремого провадження, за участю заінтересованої особи Одеської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.02.2024 року у справі № 521/25850/23 заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Одеської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю залишено без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

11.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/3379/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом залишено без задоволення. Дане судове рішення набрало законної сили 13.12.2024 року.

Таким чином, оскільки спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні, спадщина після смерті ОСОБА_2 , що складається з квартири, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , підлягає визнанню відумерлою.

На підставі наведеного Одеська міська рада просила визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з однокімнатної квартири загальною

площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м., яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання ним законної сили воно є підставою для державної реєстрації за територіальною громадою

м. Одеси в особі Одеської міської ради права власності на квартиру, загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м., яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19.12.2025 року відкрито провадження у справі № 521/19480/25, призначено судове засідання на 23.01.2026 року

о 13 год. 00 хв., витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Є.С. належним чином засвідчену копію спадкової справи

№ 40/2023, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

У судове засідання, призначене на 23.01.2026 року о 13 год. 00 хв., сторони не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Водночас, 21.01.2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності.

26.01.2026 року на виконання ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19.12.2025 року у справі № 521/19480/25 від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Є.С. надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 40/2023, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

16.02.2026 року у судове засідання сторони не з`явились.

16.02.2026 року від представника позивача надійшла заява, в якій остання зазначила, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі № 521/19480/25 та призначено цивільну справу до розгляду по суті на 20.03.2026 року о 10 год. 40 хв.

У засідання, яке було призначено на 20.03.2026 року о 10 год. 40 хв., сторони не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з повторною неявкою відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, ухвалив слухати справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів у заочному порядку.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї додатки, а також витребувані судом докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 11.08.2023 року складено відповідний актовий запис № 7867 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається з квартири загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м., розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі договору

купівлі-продажу від 20.01.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Масловою Марією В`ячеславівною, зареєстрованого в реєстрі за № 1-90.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.09.2025 року № 441621289 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 20.01.2012 року.

Згідно з листом Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 11.03.2025 року № 113/01-10 станом на 10.03.2025 року за адресою:

АДРЕСА_1 , жодна особа не зареєстрована. У той же час, за вищевказаною адресою з 30.05.2012 року була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знята з реєстрації місця проживання 11.08.2023 року.

Відповідно до листа Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 12.03.2025 року № 07-19/57 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення в Хаджибейському (Малиновському) районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та користувалася програмою житлових субсидій за адресою: АДРЕСА_1 .

24.10.2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Євгена Сергійовича із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 як спадкоємець четвертої черги спадкування. Того ж дня вищевказаним приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 40/2023 до майна померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 18.03.2025 року № 80501432. При цьому, станом на 13 год. 52 хв. 18.03.2025 року свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 не видавались.

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 18.03.2025 року № 80501370, заповіти та/або спадкові договори

ОСОБА_2 не укладались.

20.11.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду

м. Одеси із заявою, що розглядалася в порядку окремого провадження, за участю заінтересованої особи Одеської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.02.2024 року у справі

№ 521/25850/23 заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Одеської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю залишено без розгляду.

11.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду

м. Одеси із позовною заявою до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 року у справі № 521/3379/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання четвертої черги спадкування за законом залишено без задоволення. Дане рішення набрало законної сили

13.12.2024 року.

Таким чином, оскільки відсутні спадкоємці після смерті ОСОБА_2 за законом та/або за заповітом, спадщина, що складається з однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м., підлягає визнанню відмерлою в силу припису закону.

Приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та під ставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмет доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з положеннями ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за законом та за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 334 ЦПК України, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України, у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Відповідно до ст. 338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину або відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не уснування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури (постанови Верховного Суду від 14.02.2023 року у справі № 712/14171/21, від 25.07.2023 року у справі № 204/3252/21, від 22.04.2024 року у справі № 205/5655/21, від 17.07.2024 року у справі № 522/1364/20, від 10.07.2024 року у справі № 521/15714/22).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що до органу місцевого самоврядування може переходити спадкове майно в силу закону, хоча органи місцевого самоврядування не є спадкоємцем ані за законом, ані за заповітом. При цьому ч. 1 ст. 1277 ЦК України передбачає власне обов`язок, а не право органу місцевого самоврядування подати відповідну заяву до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Приписами ч. 1 ст. 1270 ЦК України вбачається, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Розгляд справ про визнання спадщини відумерлою врегульовано главою 9 розділу IV ЦПК України.

Розглядаючи відповідну заяву та визнаючи спадщину відмерлою, суд констатує сам лише юридичний факт відсутності спадкоємців, а також сплив строку, встановленого ЦК України для прийняття спадщини, що у відповідності до вимог закону є підставою для подальшого переходу такої спадщини у власність територіальної громади.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Отже, оскільки рішенням Малиновського районного суду від 31.10.2024 року у справі № 521/3379/24, яке набрало законної сили 13.12.2024 року, позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом залишено без задоволення, водночас протягом визначеного законом строку із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулася лише ОСОБА_1 , спадкоємці за законом та/або за заповітом відсутні. Відтак, з викладеного вище вбачається, що оскільки останньою не підтверджено факту родинних відносин з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадщина, що складається з однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає визнанню судом відумерлою.

У позовній заяві позивач просить встановити порядок виконання рішення за яким після набрання законної сили рішення по справі, воно є підставою для державної реєстрації права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

При вирішенні питання щодо встановлення способу та порядку виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про утруднення та неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку встановлення способу і порядку виконання рішення суд не може змінювати судове рішення по суті.

На думку суду, під час виконання рішення суду про визначення спадщини відумерлою можуть виникнути труднощі, пов`язані з його виконанням через різне розуміння сутності такого рішення уповноваженими на те особами, зокрема, щодо того, чи є рішення про визнання спадщини відумерлою підставою для реєстрації права власності на таке майно за територіальною громадою міста Одеси.

Задля уникнення труднощів, які можуть виникнути під час виконання рішення суду про визнання спадщини відумерлою, суд доходить до висновку про наявність підстав для встановлення порядку виконання рішення, відповідно до якого після набрання цим рішенням законної сили, воно є підставою для державної реєстрації за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м.

З огляду викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1 ст. 44, ст.ст. 76, 77, 80, 81, 89, 1277 ЦК України, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 280, 334, 335, 338 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Одеської міської ради до ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з однокімнатної квартири загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання ним законної сили воно є підставою для державної реєстрації за територіальною громадою

м. Одеси в особі Одеської міської ради права власності на квартиру, загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Роїк Д.Я.