Постанова № 13684337, 31.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2011 р. справа № 2а-24418/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді

при секретарі

час прийняття постанови: 17 год. 58 хв. Донецький окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Лазарєва В.В

при секретарі: Хлопові А.А.

за участю :

представника позивача Захараш Я.В.

представника відповідача Прокоповича О.В.

представника третьої особи Момотенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовною заявоюІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Альт», третя особа - Донецька міська рада, про зобовязання привести земельну ділянку по вул. Університетській біля Палацу спорту «Шахтар» у первинний стан, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області (далі інспекція) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альт», третя особа - Донецька міська рада, посилаючись на виявлені порушення з боку відповідача, а саме: п. 1.3 державних будівельних норм України В.2.3-5-2001, у відповідності до якого забороняється розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг та на рішення Донецької міської ради від 23.07.2010 року № 46/31 про скасування рішення міської ради від 19.09.2008 року № 23/204 «про надання ТОВ «Альт» земельної ділянки в оренду для будівництва та подальшої експлуатації салону-магазину» просить винести рішення про приведення відповідачем земельної ділянки по вул. Університетській біля Палацу спорту «Шахтар» у первинний стан.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі надав пояснення аналогічні тим, що викладені в адміністративному позові, просив позов задовольнити.

Представники відповідача і третьої особи, у судовому засіданні, вважаючи позов необґрунтованим заперечували проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Згідно рішення Донецької міської ради від 19 вересня 2008 року № 23/204 ТОВ «Альт» було надано у оренду земельну ділянку загальною площею 0,0114 га по вул. Університетській поряд з Палацом спорту «Шахтар» у Ворошиловському районі м. Донецька строком на 5 років для будівництва та подальшої експлуатації комплексу салону-магазину (з ремонтом підземного переходу та благоустроєм прилеглої території), про що також свідчить укладений 11.11.2008 року договір оренди (а.с. 79-84, 85).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області (далі інспекція) 14 квітня 2009 року видано ТОВ «Альт» дозвіл № 09/456 на виконання будівельних робіт з будівництва магазину непродовольчих товарів по вул. Університетський у Ворошиловському районі м. Донецька зі строком дії до 10 квітня 2010 року. (а.с. 95).

Наказом інспекції № 61 від 10.06.2010 року, враховуючи порушення вимог п. 1.3 державних будівельних норм України В.2.3-5-2001, було скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт № 09/456 від 14.04.2009 року з будівництва магазину непродовольчих товарів по вул. Університетській у Ворошиловському районі м. Донецька, виданого ТОВ «Альт». (а.с. 7).

Рішенням Донецької міської ради № 46/31 від 23.07.2010 року було задоволено протест прокурора м. Донецька та скасовано рішення міської ради від 19.09.2008 року № 23/204 «про надання ТОВ «Альт» земельної ділянки в оренду для будівництва та подальшої експлуатації салону-магазину» по вул. Університетській у Ворошиловському районі м. Донецька біля Палацу спорту «Шахтар». (а.с. 8).

У звязку із зазначеним позивач звернувся до суду із позовом про зобовязання відповідача привести земельну ділянку по вул. Університетській біля Палацу спорту «Шахтар» у первинний стан.

Однак, суд вважає позовні вимого інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області необґрунтованими з огляду на наступне.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначає Закон України "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 року N 2780-XII (надалі - Закон України 2780). Розділом другим зазначеного Закону передбачене державне регулювання у сфері містобудування, яке, серед іншого, відповідно до статей 10, 24 та статті 31 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20 квітня 2000 року N 1699-III, здійснюється спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури. Вирішення спорів відповідно до статті 26 Закону України 2780 з питань містобудування вирішуються у тому числі судом відповідно до законодавства.

У відповідності до п. 1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві і м. Севастополі, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року N 317 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2007 року за N 1361/14628) (далі Положення № 317), інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Держархбудінспекція), входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.

Згідно п. 15 вищевказаного положення, позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Підпунктом 15 п. 5 зазначеного положення передбачено, що інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право здійснювати захист у суді своїх прав та законних інтересів, звертатися до суду у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Альт» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32743891.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до п. 2 Положення № 317 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва та Державної архітектурно-будівельної інспекції, а також цим Положенням.

Так, у відповідності до п.п. 6 п. 4 Положення № 317 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань проводять у встановленому порядку перевірки відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням.

Згідно із п.п. 1 п. 5 Положення № 317 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності щодо дотримання вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції.

Відповідно до п. 7 Положення № 317 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видають у межах своїх повноважень накази організаційно-розпорядчого характеру з питань, що належать до їх компетенції, та контролюють їх виконання. Враховуючи зазначене, розпорядчим документом для здійснення перевірки є наказ інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із п.п. 5 п. 5 Положення № 317 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення державного архітектурно-будівельного контролю недоліків.

У відповідності до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року (далі Закон № 877), за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: 1) дату складення акта; 2) тип заходу (плановий або позаплановий); 3) вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); 4) предмет державного нагляду (контролю); 5) найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; 6) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 7 зазначеної статті Закону № 877, на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Судом встановлено, що жодного документу, передбаченого вищевказаними нормами законодавства щодо встановлення та упередження правопорушень, позивачем у відношенні відповідача складено не було. Тобто, взагалі є незрозумілим на підставі чого та яким саме чином позивачем встановлено порушення з боку відповідача п. 1.3 державних будівельних норм України В.2.3-5-2001 та винесено наказ № 61 від 10.06.2010 року.

Посилання позивача на складені у відношенні ТОВ «Альт» акт перевірки та приписи від 05.01.2011 року, суд вважає необґрунтованими оскільки ними не встановлено порушення відповідачем п. 1.3 державних будівельних норм України В.2.3-5-2001 та складені вони саме 05.01.2011 року, тобто зазначені документи взагалі не стосуються предмету позову.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на викопіювання з топоплану, нібито на підставі, якого позивач зробив висновок про порушення відповідачем п. 1.3 державних будівельних норм України В.2.3-5-2001. Оскільки, як вбачається з наданої представником позивача копії зазначеного викопіювання воно зроблено та видано КП «Управління генерального плану м. Донецька» 05.01.2011 року. Окрім того, на зазначеному викопіюванні відсутня будівля магазину непродовольчих товарів, дозвіл на виконання будівельних робіт якої видавався ТОВ «Альт». Зазначене також підтверджується спеціалістами з головного управління містобудування і архітектури виконкому Донецької міської ради та КП «Управління генерального плану м. Донецька».

Посилання представника позивача на генеральний план міста Донецька на період до 2031 р. від 26.02.2010 року, як на ознаку порушення з боку відповідача державних будівельних норм, не узгоджується з його діями, а саме діями позивача 10.04.2010 року щодо продовження відповідачу строку дії дозволу від 14.04.2009 року № 09/456 на виконання будівельних робіт до 10.04.2011 року, про що свідчить відповідна відмітка на вищезазначеному дозволі. (а.с. 95). Зазначене відповідає вимогам п. 13 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 року № 1104 (далі Порядок № 1104), у відповідності до якого строк дії на виконання будівельних робіт може бути продовжений за зверненням замовника не більш як на один рік.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 18 Порядку № 1104, у разі прийняття рішення про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт інспекція державного архітектурно-будівельного контролю повідомляє у десятиденний строк замовника, підрядника та орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування про прийняте рішення.

Представником позивача не було надано суду доказів в підтвердження виконання вимог вищезазначеного припису Порядку № 1104. Отримання відповідного повідомлення про скасування дозволу заперечується представником відповідача. Таким чином, суд робить висновок, що позивачем не було повідомлено відповідача про скасування (анулювання) виданого йому дозволу на виконання будівельних робіт.

Разом з тим, суд вважає, що обраний позивачем спосіб судового захисту не узгоджується з приписами частини 7 статті 376 «самочинне будівництво» Цивільного кодексу України (далі ЦК України), на які в обґрунтування свого позову посилається інспекція, з наступних підстав.

Статтею 29 Закону України "Про планування та забудову територій" від 20 квітня 2000 року N 1699-III зазначається, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Із зазначеної норми ЦК України вбачається, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Тобто, приписи статті 376 ЦК України визначають, у який саме спосіб зазначені правопорушення підлягають усуненню.

Таким чином, вимоги інспекції до ТОВ «Альт» про зобовязання останнього привести земельну ділянку по вул. Університетській біля Палацу спорту «Шахтар» у первинний стан не узгоджуються із нормами діючого законодавства.

Стосовно посилання позивача на рішення Донецької міської ради № 46/31 від 23.07.2010 року, яким було задоволено протест прокурора м. Донецька та скасовано рішення міської ради від 19.09.2008 року № 23/204 «про надання ТОВ «Альт» земельної ділянки в оренду для будівництва та подальшої експлуатації салону-магазину» по вул. Університетській у Ворошиловському районі м. Донецька біля Палацу спорту «Шахтар», суд зазначає наступне.

Згідно постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15.10.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року, зазначене рішення Донецької міської ради № 46/31 від 23.07.2010 року було визнано незаконним. (а.с. 25-32, 54-56).

Таким чином, посилання позивача на зазначене рішення Донецької міської ради також є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведене і те, що позивачем не надано суду доказів, які б спростували доводи відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Альт», третя особа - Донецька міська рада, про зобовязання привести земельну ділянку по вул. Університетській біля Палацу спорту «Шахтар» у первинний стан є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, ст. ст. 8, 9, 10, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Альт», третя особа - Донецька міська рада про зобовязання привести земельну ділянку по вул. Університетській біля Палацу спорту «Шахтар» у первинний стан відмовити у повному обсязі.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 31 січня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанова виготовлена у повному обсязі 07 лютого 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Лазарєв В.В.