Ухвала суду № 136842677, 19.05.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5227/25

Провадження № 2-п/577/13/26

У Х В А Л А

"19" травня 2026 р. м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Скляр О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,-

В С Т А Н О В И В :

02.04.2026р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.02.2026р. у справі № 577/5227/25, в якій просить перегляну і скасувати вказане рішення суду.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 20.02.2026 Конотопським міськрайонним судом Сумської області ухвалено заочне рішення у справі № 577/5227/25 , яким з неї стягнуто на користь ТзОВ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 360027266 від 04.06.2019 року в розмірі 19855 грн. 90 коп., судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та 3000 грн. витрат на правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.

Зазначає, що не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Судові повістки, що направлялися на її адресу, поверталися до суду з відміткою «адресат відсутній», що позбавило її можливості подати відзив та надати докази. Крім того, відповідачка заперечує проти позову, оскільки позивачем заявлено штрафні санкції у розмірі 5 471,60 грн., а згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану позичальник звільняється від сплати неустойки. Також зазначає, що строк дії кредитного договору закінчився 04.07.2019, відтак право кредитора нараховувати відсотки припинилось з цього моменту, тому нарахування 12 886,40 грн за період до 15.10.2019 є безпідставним. Також вказує, що позивач не надав належних доказів повної оплати за договорами факторингу.

Також ОСОБА_1 просить поновити їй строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки копію такого отримала через електронний кабінет 26.02.2026р. та 14.03.2026р. оскаржила в апеляційному порядку. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 30.03.2026р. апеляційну скаргу їй було повернуто та роз`яснено , що право на апеляцію виникає лише після перегляду заочного рішення судом першої інстанції. Відтак, лише 01.04.2026р. звернулася до суду із вказаною заявою.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у відсутності та задовольнити її.

Представник позивача ТзОВ «ЕЙС» в судове засідання не з`явився, надала заяву в якій просили відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі 214/5505/16, питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду підлягає вирішенню під час розгляду цієї заяви по суті.

Вирішуючи питання про можливість поновлення строку суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Як зазначено у рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейського Суду з прав людини, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

З урахуванням того, що відповідачем помилково подано апеляційну скаргу на заочне рішення без попереднього розгляду судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення, що призвело до порушення строків, а також отримання відповідачкою копії рішення не у день його проголошення, суд вважає можливим поновити відповідачці строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Так, 20.02.2026р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області ухвалено заочне рішення у справі № 577/5227/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором № 360027266 від 04.06.2019 року в розмірі 19855 грн. 90 коп., судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та 3000 грн. витрат на правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачка ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення судових викликів за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання: АДРЕСА_1 , які поверталась назад до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 55-58).

Крім того, відповідач ОСОБА_1 має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», і також, отримувала повідомлення про дату та час розгляду справи 30.10.2025р. (а.с. 61), 12.11.2025р. (а.с. 66), 12.12.2025р. (а.с. 73), 19.01.2026р. (а.с. 81), копію рішення суду отримала 26.02.2026р. , що стверджується довідками про доставку електронного документу.

Згідно п. 3, 4 ч.8, ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема про «відсутність особи за адресою місцезнаходження», місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Таким чином суд вважає, що відповідач була офіційно і належним способом поінформована про розгляд вказаної справи судом, про дати судових засідань та ухвалення рішення, між тим жодного разу на розгляд не з`явилась, не повідомляла про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву без поважних причин.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідачка була належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання.

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не змогла завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.

У відповідності до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.02.2026р. у справі № 577/5227/25 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено 27 травня 2026 року (з урахуванням тимчасового нездійсненням правосуддя, внаслідок пошкодження будівлі суду через збройну агресію рф).

СуддяЄ. В. Логін