Постанова № 13684214, 24.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 р. справа № 2а-26472/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Наумової К.Г.

при секретаріМельниковій І.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (м. Білозерське)

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції (м. Добропілля)

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю сторін

представник позивача: Нагнибіда Е.В.

представник відповідачів: Рибалка О.М.

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції (надалі ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 13.05.20101 року про застосування до позивача штрафних санкцій за забруднення навколишнього природного середовища: № 00024991540/0 - у розмірі 10 відсотків, № 0002501540/0 у розмірі 20 відсотків, № 0002511540/0 у розмірі 50 відсотків, № 0002531540/0 у розмірі 10 відсотків, про застосування штрафної санкції з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення: № 0002401540/0 у розмірі 10 відсотків, № 0002411540/0 у розмірі 20 відсотків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2010 року по справі № 2а-20219/10/0570 зазначені позовні вимоги були розєднані та у самостійне провадження виділені позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0002491540/0 від 13.05.20101 року, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 181503,46 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 10 відсотків у сумі 18150,35 грн.; № 0002501540/0 від 13.05.20101 року, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 124280 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків у сумі 24856,08 грн.; № 0002511540/0 від 13.05.20101 року, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 313937,29 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків у сумі 156968,65 грн., справі присвоєний номер 2а-26472/10/0570.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. При розрахунку штрафних санкцій ДПІ не враховувалось призначення платежу, яке вказувалось позивачем у платіжних документах по сплаті узгоджених сум та податкового боргу по цим платежам. При цьому порушувалось право позивача самостійно визначати ціль використання власних грошових коштів. У звязку з чим ДПІ була завищена кількість днів затримки сплати податкового боргу та відповідно сума штрафних санкцій.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на вимоги п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зазначає, що цією статтею держава в категоричних приписах накладає на субєкта господарювання обовязок, при наявності податкового боргу, погашати його попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Крім цього, на платника податків також покладено необхідність нести юридичну відповідальність, передбачену п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст.. 17 вказаного закону, у разі, коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» є юридичною особою (ідентифікаційний номер 36028628), перебуває на податковому обліку з 04.08.2008 року, реєстраційний № 3650.

ДПІ була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 12.05.2010 року № 510/15-1/ 36028628 «Про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених податкових зобовязань збору на спеціальне водокористування, платі за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, із земельного податку з юридичних осіб, комунального податку Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» код за ЄДРПОУ 36028628 за період з 09.02.2009 року по 23.04.2010 року».

В акті зазначено, що позивачем по Святогорівській с/р був наданий уточнюючий документ зі збору за забруднення навколишнього природного середовища ( вхідний № 13306 від 07.08.2009 року), яким визначено податкове зобовязання у сумі 245492,63 грн. Граничний термін сплати за вказаним розрахунком припадає на 08.08.2009 року. Однак оплата проведена с порушенням граничних термінів сплати, а саме: платіжне доручення № 6 від 19.08.2009 року сплачена сума 164524 грн. та уточнюючий документ від 19.11.2009 року № 19954 на суму 80966,08 грн.

Також було надано розрахунок зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2009 року (від 07.08.2009 року вхідний № 13307), яким визначено податкове зобовязання у сумі 164523,56 грн. Граничний термін сплати за вказаним розрахунком припадає на 20.08.2009 року. Однак оплата проведена с порушенням граничних термінів сплати, а саме: уточнюючий документ від 19.11.2009 року № 19954 на суму 164523,56 грн.

Також надано розрахунок зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року (від 29.10.2009 року вхідний № 18388), яким визначено податкове зобовязання у сумі 484026,6 грн. Граничний термін сплати за вказаним розрахунком припадає на 20.11.2009 року. Однак оплата проведена с порушенням граничних термінів сплати, а саме: платіжне доручення № 1495 від 22.01.2010 року сплачена сума 8944,25 грн. та платіжне доручення № 2109 від 04.03.2010 року сплачена сума 68447,65 грн.

Позивачем було надано і уточнюючий документ зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (від 03.03.2010 року вхідний № 24251), яким визначено податкове зобовязання у сумі 293239,87 грн. Граничний термін сплати за вказаним розрахунком припадає на 04.02.2010 року. Однак оплата проведена с порушенням граничних термінів сплати, а саме: платіжне доручення № 2109 від 04.03.2010 року сплачена сума 16979,49 грн., платіжне доручення № 484 від 31.03.2010 року сплачена сума 105550,74 грн. та платіжне доручення № 2346 від 23.04.2010 року сплачена сума 9785,39 грн. Таким чином, встановлено порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон), п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 у звязку з чим платником податків несвоєчасно сплачені узгоджені податкові зобовязання із затримкою до 30 календарних днів, від 30 до 90 календарних днів та понад 90 календарних днів.

13.05.2010 року ДПІ винесені податкові повідомлення рішення:

№ 0002491540/0, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 12-29 календарних днів у сумі 181503,46 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 10 відсотків у сумі 18150,35 грн.;

№ 0002501540/0, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 56-79 календарних днів у сумі 124280 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків у сумі 24856,08 грн.;

№ 0002511540/0, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 56-79 календарних днів у сумі 313937,29 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків у сумі 156968,65 грн.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.. 5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

П.п. 4.1.4. п. 4.1. ст.. 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У відповідності до вимог п.10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 платники збору протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір

Згідно п. 9 вказаного Порядку базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

П. 7.1. Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. N 162/379 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837 передбачено, що у разі коли у майбутніх податкових періодах платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданому ним податковому розрахунку збору, такий платник зобов'язаний подати уточнюючий податковий розрахунок збору, що містить виправлені показники.

Згідно п.17.2. ст.. 17 Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

П.п. 17.1.7. п. 17.1. ст.. 17 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених норм доводить, що граничний термін надання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2009 року є 10 травня 2009 року, за 1 півріччя 2009 року 09 серпня 2009 року, за 9 місяців 2009 року 09 листопада 2009 року, за 2009 рік 09 лютого 2010 року.

Оплата збору за 1 квартал 2009 року повинна здійснюватися до 20 травня 2009 року, за 1 півріччя 2009 року до 19 серпня 2009 року за 9 місяців 2009 року до 19 листопада 2009 року та за 2009 рік до 19 лютого 2010 року.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій повинно нараховуватися контролюючим органом з 21 травня 2009 року, з 20 серпня 2009 року, з 20 листопада 2009 року та з 20.02.2010 року.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0002491540/0 від 13.05.20101 року, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати податкового зобовязання зі збору на 12-29 календарних днів у сумі 181503,46 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 10 відсотків у сумі 18150,35 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій по сформованим податковим повідомленням рішенням (додаток до акту) вказані штрафні санкції є сумою штрафних санкцій:

у сумі 1697,95 грн., які нараховані ДПІ за уточнюючим документом № 24251 від 03.02.2010 року, що оплачений позивачем 04.03.2010 року з простроченням на 29 календарних днів

та у сумі 16452,4 грн., які нараховані ДПІ за уточнюючим документом № 13306 від 07.08.2009 року, що оплачений позивачем 19.08.2009 року з простроченням на 12 календарних дні.

Позивачем до матеріалів справи наданий уточнюючий податковий розрахунок збору за забрудненням навколишнього природного середовища за 1 квартал 2009 року № 13306 від 22.07.2009 року, який, згідно штампу ДПІ, отриманий нею 07.08.2009 року. Цим розрахунком позивач збільшив податкове зобовязання у сумі 245492,63 грн.

У розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки зазначено, що ДПІ враховує сплату позивачем збору за цим розрахунком платіжним дорученням № 6 від 19.08.2009 року на суму 164524 грн.

Під час судового розгляду справи судом сторонами було пояснено, що у розрахунку ДПІ була допущена помилка і замість платіжного дорученням № 350 від 19.08.2009 року нею було зазначено платіжне доручення № 6 від 19.08.2009 року.

Платіжним дорученням № 350 від 19.08.2009 року позивачем, згідно призначення платежу, був сплачений збір у сумі 164524 грн. за 2 квартал 2009 року.

Таким чином, нарахування позивачеві штрафних санкцій сумі 16452,4 грн. є неправомірним.

Згідно уточнюючого податкового розрахунку збору за забрудненням навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року № 24251 від 16.11.2009 року, який, згідно штампу ДПІ, отриманий нею 03.02.2010 року.

У розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки зазначено, що ДПІ враховує сплату позивачем збору за цим розрахунком платіжним дорученням № 2109 від 04.03.2010 року частково у сумі 16979,49 грн.

Платіжним дорученням № 2109 від 04.03.2010 року позивачем, згідно призначення платежу, був сплачений збір у сумі 86527 грн. за 3 квартал 2009 року.

Таким чином, ДПІ зі сплаченої суми податку у розмірі 86527 грн. в оплату за 9 місяців 2009 року було лише частково врахована сума у розмірі 16979,49 грн.

За таких обставин, нарахування позивачеві штрафних санкцій у сумі 1697,95 грн. є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0002501540/0 від 13.05.20101 року, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати податкового зобовязання зі збору на 56-79 календарних днів у сумі 124280 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків у сумі 24856,08 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій по сформованим податковим повідомленням рішенням (додаток до акту) вказані штрафні санкції є сумою штрафних санкцій:

у сумі 1957,08 грн., які нараховані ДПІ за уточнюючим документом № 24251 від 03.02.2010 року, що оплачений позивачем 23.04.2010 року з простроченням на 79 календарних днів,

у сумі 21110,15 грн. за цим же документом, який також був оплачений позивачем 31.03.2010 року з простроченням 56 календарних днів

та у сумі 1788,85 грн., які нараховані ДПІ за розрахунком № 18388 від 29.10.2009 року, що оплачений позивачем 22.01.2010 року з простроченням на 64 календарних дні.

Відповідно до податкового розрахунку збору за забрудненням навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року № 18388 від 20.10.2009 року, який, згідно штампу ДПІ, отриманий нею 29.10.2009 року. Цим розрахунком позивач визначив податкове зобовязання у сумі 484026,6 грн.

У розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки зазначено, що ДПІ враховує сплату позивачем збору за 3 квартал 2009 року за цим розрахунком платіжним дорученням № 1495 від 22.01.2010 року частково на суму 8944,25 грн.

Платіжним дорученням № 1495 від 20.01.2010 року на суму 10000 грн. позивач сплатив збір за 3 квартал 2009 року.

Тобто, всупереч визначеного позивачем призначення платежу у платіжному дорученні ДПІ у погашення податкового зобовязання частково зараховувало грошові кошти, сплачені ним у погашення податкового зобовязання.

Таким чином, нарахування позивачеві штрафних санкцій сумі 1788,85 грн. є неправомірним.

Як вже зазначалося, згідно уточнюючого податкового розрахунку збору за забрудненням навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року № 24251 від 16.11.2009 року, який, згідно штампу ДПІ, отриманий нею 03.02.2010 року.

У розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки зазначено, що ДПІ враховує сплату позивачем збору за цим розрахунком платіжним дорученням № 2346 від 23.04.2010 року у сумі 9785,39 грн.

Під час судового розгляду справи судом сторонами пояснено, що у розрахунку ДПІ була допущена помилка і замість платіжного дорученням № 2646 від 23.04.2010 року нею було зазначено платіжне доручення № 2346 від 23.04.2010 року.

Платіжним дорученням № 2646 від 23.04.2010 року позивачем, згідно призначення платежу, був сплачений збір у сумі 10000 грн. за 4 квартал 2009 року.

Тобто, всупереч визначеного позивачем призначення платежу у платіжному дорученні ДПІ у погашення податкового боргу за 9 місяців 2009 року зараховувало грошові кошти, сплачені ним у погашення податкових зобовязань за 4 квартал 2009 року.

Таким чином, нарахування позивачеві штрафних санкцій у сумі 1957,08 грн. є неправомірним.

Крім цього, у розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки зазначено, що ДПІ враховує сплату позивачем збору за цим розрахунком платіжним дорученням № 484 від 31.03.2010 року у сумі 105550,74 грн.

Платіжним дорученням № 484 від 31.03.2010 року позивачем, згідно призначення платежу, був сплачений збір у сумі 107400 грн. за 4 квартал 2009 року.

Тобто, всупереч визначеного позивачем призначення платежу у платіжному дорученні ДПІ у погашення податкового боргу за 9 місяців 2009 року зараховувало грошові кошти, сплачені ним у погашення податкових зобовязань за 4 квартал 2009 року.

Таким чином, нарахування позивачеві штрафних санкцій у сумі 21110,15 грн. є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0002511540/0 від 13.05.20101 року, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати податкового зобовязання зі збору на 56-79 календарних днів у сумі 313937,29 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків у сумі 156968,65 грн.

Згідно додатку до вказаного акту перевірки розрахунку штрафних санкцій по сформованим податковим повідомленням рішенням вказані штрафні санкції є сумою штрафних санкцій:

у сумі 34223,83 грн., які нараховані ДПІ за розрахунком № 18388 від 29.10.2009 року, що оплачений позивачем 04.03.2010 року з простроченням на 105 календарних дні,

у сумі 40483,04 грн., які нараховані ДПІ за уточнюючим документом № 13306 від 07.08.2009 року, що оплачений позивачем 19.11.2009 року з простроченням на 104 календарних дні

та у сумі 82261,78 грн., які нараховані ДПІ за розрахунком № 13307 від 07.08.2009 року, що оплачений позивачем 19.11.2009 року з простроченням на 92 календарних дні.

Як вже зазначалося, згідно податкового розрахунку збору за забрудненням навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року № 18388 від 20.10.2009 року, який, згідно штампу ДПІ, отриманий нею 29.10.2009 року. Цим розрахунком позивач визначив податкове зобовязання у сумі 484026,6 грн.

У розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки зазначено, що ДПІ враховує сплату позивачем збору за 9 місяців 2009 року за цим розрахунком платіжним дорученням № 2109 від 04.03.2010 року на суму 68447,65 грн.

Але ж платіжним дорученням № 2109 від 04.03.2010 року позивачем, згідно призначення платежу, був сплачений збір за 3 квартал 2009 року у сумі 86527 грн.

Тобто, всупереч визначеного позивачем призначення платежу у платіжному дорученні ДПІ у погашення податкового зобовязання частково зараховувало грошові кошти, сплачені ним у погашення податкового зобовязання.

Таким чином, нарахування позивачеві штрафних санкцій сумі 34223,83 грн. є неправомірним.

Як вже зазначалося, згідно уточнюючого податкового розрахунку збору за забрудненням навколишнього природного середовища за 1 квартал 2009 року № 13306 від 22.07.2009 року, який, згідно штампу ДПІ, отриманий нею 07.08.2009 року. Цим розрахунком позивач збільшив податкове зобовязання у сумі 245492,63 грн.

У розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки зазначено, що ДПІ враховує сплату позивачем збору за цим розрахунком уточнюючим документом від 19.11.2009 року № 199954 у сумі 80966,08 грн. на уточнюючий документ № 13306

Позивачем до суду наданий уточнюючий податковий розрахунок збору за забрудненням навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року № 19954 від 16.11.2009 року, який, згідно штампу ДПІ, отриманий нею 19.11.2009 року. Цим розрахунком позивач зменшив податкове зобовязання у сумі 180372,35 грн.

Тобто, ДПІ у рахунок погашення податкового зобовязання була частково зарахована сума, яка зазначена позивачем в уточнюючому розрахунку, яким він зменшив податкові зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Таким чином, нарахування позивачеві штрафних санкцій у сумі 40483,04 грн. є неправомірним.

Крім цього, у розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки зазначено, що ДПІ також враховує сплату позивачем збору за розрахунком № 13307 від 07.08.2009 року цим же уточнюючим документом від 19.11.2009 року № 199954 у сумі 164523,56 грн. на уточнюючий документ № 13306.

Позивачем до суду наданий звітний податковий розрахунок збору за забрудненням навколишнього природного середовища за півріччя 2009 року № 13307 від 22.07.2009 року, який, згідно штампу ДПІ, отриманий нею 07.08.2009 року. Цим розрахунком позивач визначив податкове зобовязання у сумі 164523,55 грн.

Таким чином, ДПІ у рахунок погашення податкового зобовязання за півріччя 2009 року у сумі 164523,55 грн. була зарахована сума, яка зазначена позивачем в уточнюючому розрахунку № 19954 за 9 місяців 2009 року, яким він зменшив податкові зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року.

За таких обставин, нарахування позивачеві штрафних санкцій у сумі 82261,78 грн. є неправомірним.

Щодо зазначеного вище змінення ДПІ призначень платежів, визначених позивачем у вказаних платіжних дорученнях, суд зазначає наступне.

П. 7.7. ст.. 7 Закону передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Аналіз наведеної норми Закону доводить, що вона не встановлює право чи обовязок ДПІ при зарахуванні самостійно сплачених позивачем грошових коштів змінювати призначення платежу та напрямок їх зарахування.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976, встановлено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Таким чином, позивач на свій розсуд має право вільно користуватися своїми коштами, здійснюючи підприємницьку діяльність. ДПІ самостійно перерозподіляючи перераховані позивачем грошові кошти без врахування призначення платежу, вказаного у платіжних дорученнях, фактично порушила право позивача на власність, яке гарантується та охороняється зазначеними нормами діючого законодавства України.

Відповідно до п. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.. 71 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, ДПІ не доведено суду правомірність винесених нею податкових повідомлень - рішень № 0002491540/0 від 13.05.20101 року, № 0002501540/0 від 13.05.20101 року та № 0002501540/0 від 13.05.20101 року, тому вони підлягають визнанню недійсними.

До того ж, згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст.. 17 Закону штрафні санкції у розмірі 50 відсотків застосовуються до платника податків за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища понад 90 календарних днів, а у податковому повідомленні рішенні № 0002511540/0 від 13.05.20101 року, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання у сумі 313937,29 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків у сумі 156968,65 грн., зазначена затримка на 56-79 календарних днів, тобто до 90 календарних дні.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303, Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. N 162/379 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837, ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0002491540/0 від 13.05.20101 року, яким до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 12-29 календарних днів у сумі 181503,46 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 10 відсотків у сумі 18150,35 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0002501540/0 від 13.05.20101 року, яким до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 56-79 календарних днів у сумі 124280 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків у сумі 24856,08 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0002511540/0 від 13.05.20101 року, яким до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 56-79 календарних днів у сумі 313937,29 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків у сумі 156968,65 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Постанову підписано 29 грудня 2010 р.

Суддя Наумова К.Г.