Рішення № 136841668, 26.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1256/26

Номер провадження 2/337/1271/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2026 року концерн «МТМ» в особі представника Шульженко З.О. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь концерну заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.02.2019 по 31.12.2025 на загальну суму 44 398,47 грн., а також судові витрати у розмірі судового збору 2662,40 грн.

В обґрунтування позову вказано, що Концерн «МТМ» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню, яке мешкає в житловому фонді м. Запоріжжя. Відповідач є споживачем вказаних послуг, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої він є, підключена до мережі постачання теплової енергії. Не зважаючи на відсутність письмово укладеного договору між споживачем та концерном, останній здійснював під час виникнення спірних правовідносин у період з 01.02.2019 по 31.12.2025 та продовжує надавати послуги з постачання теплової енергії. З 01.11.2021 року між концерном та відповідачем укладений типовий індивідуальний договір №65012674 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальних послуг. У зв`язку з цим позивач вважає, що між ним та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, проте останній неналежним чином виконує зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, про стягнення якої просить позивач.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

22 квітня 2024 через підсистему «Електронний суд» представником позивача було подано клопотання, про долучення до матеріалів справи уточненої позовної заяви. В клопотанні зазначено, що позивачем при підготовці позовної заяви було допущено описку, а саме невірно зазначений період заборгованості, замість вірного «з 01.02.2019 по 31.12.2025» було зазначено «з 01.01.2015 по 31.12.2025».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Проте, 20.03.2026 року подав заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив стягнути з нього на підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України 50% судового збору, також просив суд розстрочити виконання рішення на термін 36 місяців з виплатою рівними частинами по 1234 грн. щомісяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610-611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017, який введено в дію з 01.05.2019, правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, мають ознаки зобов`язання, в силу яких споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 (введений в дію з 01.05.2019), індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 (далі Правила № 630), які втратили чинність 01.05.2022, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з пунктів 20, 21 Правил № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Згідно п. 30 Правил № 630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до п. 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затв. постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 Правил № 830 визначено, що споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований, є власником та споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

02.10.2021 року Концерном «Міські теплові мережі» оприлюднено на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради та на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі-Договір), що є публічним договором приєднання. Відповідно до п. 1, п. 2, п. 4 Договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».

Таким чином, з 01.11.2021 року Концерном «Міські теплові мережі» з ОСОБА_1 укладено Типовий індивідуальний договір № 65012674 про надання послуги з постачання теплової енергії, послуги гарячої води.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з постачання теплової енергії, що регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України, що регулюють договірні відносини, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом країни «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ, від 21 серпня 2019р., №830 Положенням Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року. №315 про затвердження «Методики споживання обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на вказану квартиру, загальна сума боргу за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води за період з 01.02.2019 року по 31.12.2025 року становить 44398,47 грн.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що відповідач як споживач житлово-комунальних послуг в порушення вищевказаних норм діючого законодавства неналежним чином не виконував свої зобов`язання щодо оплати спожитих послуг, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.02.2019 року по 31.12.2025 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, згідно з положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при зверненні до суду, що становить 1331,20 грн., а інша частина судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, відповідач ОСОБА_1 , зазначає в своїй заяві, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище. У зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду (помісячної оплати).

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу та виходячи з розумних термінів виконання рішення суду, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 , задовольнити, та розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 65012674 ) за період з 01.02.2019 року по 31.12.2025 року у розмірі 44398,47 грн. (сорок чотири тисячі триста дев`яносто вісім грн., 47 коп.).

Розстрочити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2026 року по справі №337/1256/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь концерну «Міські теплові мережі» заборгованості у розмірі 44398,47 грн. наступним чином:

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.07.2026 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.08.2026 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.09.2026 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.10.2026 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.11.2026 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.12.2026 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.01.2027 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.02.2027 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.03.2027 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.04.2027 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,87 грн. до 26.05.2027 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 3699,90 грн. до 26.06.2027 року;

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (тисяча триста тридцять одна грн., 20 коп.).

Повернути Концерну «Міські теплові мережі» з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, що складає 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн., 20 коп), який сплачено згідно з платіжних інструкцій №1665 від 17.02.2026 та № 12921 від 16.12.2025.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Гнатик