Постанова № 13684122, 07.02.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 р. Справа № 2а-11434/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук Н. В. при секретаріЧмух Ю.В. за участю: розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: 15 вересня 2010 року Синельниківський міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 (далі відповідач) коштів матеріального забезпечення по безробіттю на суму 3732 грн. 40 коп., посилаючись на те, що 13.10.2008р. у Синельниківському міськрайонному центрі зайнятості було зареєстровано ОСОБА_3 як таку, що шукає роботу, та з 20.10.2008р. надано статус безробітного і призначено допомогу по безробіттю як незастрахованій особі на підставі п.п. 1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". З 31.08.2009р. відповідача знято з обліку в звязку з виявленням факту подання недостовірних відомостей, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що відповідачем було допущено порушення вимог, що передбачені ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Просив стягнути з відповідача отриману ним в період з 20 жовтня 2008 року по 31 серпня 2009 року суму матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 3732 гривень 40 копійок. Відповідач надав клопотання про розгляд справи без його участі, проти позову заперечує, просить залишити позовну заяву без задоволення. Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

З 20 жовтня 2008 року по 31 серпня 2009 року відповідач перебувала на обліку в Синельниківському міськрайонному центрі зайнятості. Згідно заяви відповідача від 20 жовтня 2008 року було зазначено, що відповідач не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на отримання пенсії за законом, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років та інших передбачених законодавством доходів не отримує. Відповідачу призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням трудового стажу в розмірі: перші 90 календарних днів -100%, протягом наступних 90 календарних днів - 80%, та 180 календарних днів-70% .

Згідно ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

З метою виконання п.4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА від 13 лютого 2009 року №60/62 Державна податкова адміністрація України з однієї сторони та Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України (Державний центр зайнятості), з другої сторони, відповідно до п.1.6. Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 26.07.2006р. домовились щодо структури інформації обміну, технічних характеристик файлів обміну та термінів їх передачі. Запит та відповідь надається в електронному вигляді на магнітних носіях та супроводжується листом у паперовому вигляді за визначеною формою. 16.08.2010 року спеціалістом центру зайнятості було направлено відповідний запит до державного реєстратора Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з відповіддю державного реєстратора від 19.08.2010 року, було встановлено, що в період перебування на обліку як безробітна в Синельниківському міськрайонному центрі зайнятості, громадянка ОСОБА_3 була зареєстрована в установленому порядку як приватний підприємець з 21.03.2006 року, однак 03.10.2006 року державним реєстратором вчинена реєстраційна дія (внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності), але не була здійснена реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» .

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не було надано суду належних доказів про припинення реєстрація підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» .

Відповідно до п.2 п.3 ст.36 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. N 357 (далі, - Порядок) у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

У звязку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю, відповідно до п.5 п.п.5.5 абзацу 1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності від 20.11.2000 року № 307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою чи іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно правовими угодами допомога по безробіттю Відповідачу повинна бути припинена з дня працевлаштування.

За період перебування відповідача на обліку як безробітного, а саме з 20 жовтня 2008 року по 31 серпня 2009 року їй було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3732 гривень 40 копійок.

На підставі вищевикладеного Відповідач зобов'язана повернути Синельниківському міськрайонному центрі зайнятості кошти отримані як допомога по безробіттю в сумі 3732 гривень 40 копійок.

Відповідно до абз. 2 п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення у разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Станом на момент розгляду справи в суді відповідачем не повернуто суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 3732 гривень 40 копійок.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України, матеріали адміністративного позову, суд вважає, що позовні вимоги Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів є правомірним та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 35, 69, 71, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 суму грошових коштів, отриманих як допомогу по безробіттю в сумі 3732 грн. 40 коп. (три тисячі сімсот тридцять дві гривні 40коп). на користь Синельниківського міськрайонного центру зайнятості (ЄДРПОУ 21902422, назва банку УДКУ у Дніпропетровській області, р/р 37176001002863, МФО 805012, призначення платежу: повернення допомоги по безробіттю, КЕВ-1341, одержувач Синельниківський міськрайонний центр зайнятості).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 31.01.2011 року.

Суддя Н.В. Захарчук