Рішення № 136840254, 26.05.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 185/432/26

Номер провадження № 2/194/813/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Варшавський К.А. звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано за підсудністю на розгляд до Тернівського міського суду Дніпропетровської області. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 20.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3542290, на підставі якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 14500,00 грн., строком на 363 дні, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (стандартна процентна ставка). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора №Р427. Сторони цього договору, також узгодили, що грошові кошти надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 . 26.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» було укладено договір факторингу №26102023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитним договором №3542290 від 20.03.2023 року. 09.09.2025 року між ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті Колект», було укладено договір факторингу №ДО-20250909/001, у відповідності до якого ТОВ «ФК Профіт» відступило позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору, у тому числі і за кредитним договором №3542290 від 20.03.2023 року. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що становить 69599,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14499,98 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 55100,00 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №3542290 від 20.03.2023 року у розмірі 69599,98 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте у позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належними чином. Причини неявки відповідача в судове засідання суду невідомі. Правом надання відзиву не скористалася.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 20.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3542290, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора №Р427. За умовами договору відповідач отримав суму кредиту в розмірі 14500,00 грн., строком на 364 дні, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 7 днів.

Згідно п. 1.4. Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 2% в день та застосовується в межах всього строку кредиту.

Згідно п. 1.5. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 92 621,73% річних.

Згідно п. 1.6. Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 120 060,00 грн.

Згідно п. 2.1. Договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту у випадку не можливості зарахування платежу на зазначену платіжну карту з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки).

Крім того, 20.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 в електронному вигляді було підписано паспорт споживчого кредиту.

Згідно довідки ТОВ «Пейтек Україна» від 28.02.2024 року, ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кредитні кошти 20.03.2023 року у сумі 14500,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №3542290 від 20.03.2023 року ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов`язань за вказаним договором, унаслідок чого у неї перед ТОВ «Лінеура Україна» утворилася заборгованість, яка за період з 20.03.2023 року по 26.10.2023 року становить 69599,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14499,98 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 55100,00 грн.

26.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» було укладено договір факторингу №26102023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі і за кредитним договором №3542290 від 20.03.2023 року.

09.09.2025 року між ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті Колект», було укладено договір факторингу №ДО-20250909/001, у відповідності до якого ТОВ «ФК Профіт» відступило позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору.

Згідно платіжної інструкції від 17.09.2025 року, ТОВ «ФК «Сіті Колект» сплатило ТОВ «ФК Профіт» грошові кошти за відступлення права вимоги за договором факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року, ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3542290 від 20.03.2023 року в сумі 11712,50 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 69599,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14499,98 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 55100,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №3542290 від 20.03.2023 року, наведеним у позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Сіті Колект» становить 69599,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14499,98 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 55100,00 грн.

Таким чином, відповідач кредитні кошти використала, але своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконує.

Факт наявності заборгованості за кредитним договором у встановленому законом порядку ніким не спростовано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач умови кредитного договору №3542290 від 20.03.2023 року своєчасно і в повному обсязі не виконувала, кредит не сплачувала. Таким чином, відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, умов Договору і виникла заборгованість, загальна сума якої складає 69599,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14499,98 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 55100,00 грн.

Враховуючи факт отримання відповідачем кредитних коштів, та узгодженням сторонами розміру відсотків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині вказаних сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

17.10.2025 року між ТОВ «ФК «Сіті Колект» та адвокатом Бацюк О.М. укладено договір №25 про надання правничої допомоги.

Відповідно до витягу з акту №198 від 24.10.2025 року про надання юридичної допомоги до договору про надання правничої допомоги №25 від 17.10.2025 року вартість робіт з надання правової допомоги у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості становить 15000,00 грн.

Відповідач не довела суду неспівмірність витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21 викладена правова позиція, в якій зазначено, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №3542290 від 20.03.2023 року в розмірі 69599,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14499,98 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 55100,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 526,527,530,549,610,611,628,629,634,638,1052,1054 ЦК України, ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 280-281 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Прорізна 11, оф. 1) заборгованість за кредитним договором №3542290 від 20.03.2023 року в розмірі 69599,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14499,98 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 55100,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Прорізна 11, оф. 1) судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Прорізна 11, оф. 1) витрати на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 26 травня 2026 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін