Рішення № 136839536, 25.05.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/2543/26

Провадження № 2/559/2428/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі;

головуючої судді Кожихової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Собченко В.С.,

розглянувши у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

23.03.2026 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» М.Ткаченко, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0663587707 від 08.12.2019 у розмірі 63 855,00 грн., з них; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6 000,00 грн., заборгованість по сплаті відсотків (на дату відступлення право вимоги) 57 855,00 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., а також суму сплаченої правничої допомоги у розмірі 16 000,00 грн..

Позов мотивовано тим, що 08.12.2019 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 0663587707, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 20 000,00 грн.. Строк користування кредитом - 30 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом. Товариство належним чином виконало умови Договору надавши позичальнику грошові кошти. 14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт-Капітал було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики від № 0663587707 щодо відповідача. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі і кредитним договором щодо відповідача. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 63 855,00 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не прибув, просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не скористався наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 25.05.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом.

08.12.2019 ТОВ «Інфінанс» уклало з ОСОБА_1 договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0663587707. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Інфінанс» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним розміром у 20 000,00 грн. зі строком дії договору протягом 36 місяців та строком користування кожним окремим траншем, який визначається сторонами окремо, однак не може перевищувати 30 календарних днів, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,75 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п. 1.2 договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору.

11.01.2020 ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» Заявку-анкету на отримання наступного п`ятого траншу. Цього ж дня ОСОБА_1 отримав та акцептував пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» укласти Договір про надання позики в розмірі 6 000,00 гривень. Строк користування кредитом 30 днів, строк дії Договору 3 роки. Номінальна відсоткова ставка складає 1,75% за один день користування кредитом за умови належного виконання умов Договору.

З наданої суду довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що ТОВ «Інфінанс» свої зобов`язання за Договором позики виконало та надало 11.01.2020 позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем у Заяві-Анкеті на отримання кредиту.

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Інфінанс» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 14.07.2021 заборгованість відповідача за кредитом складає 63 855,00 грн., з яких 6 000,00 грн. - основний бог та 57 855,00 грн. - заборгованість за відсотками.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт-Капітал було укладено Договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики № 0663587707 щодо відповідача. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 14.07.2021, підтверджує факт переходу від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу.

На виконання умов договору факторингу ТОВ «Вердикт Каптал» сплатило ТОВ «Інфінанс» грошові кошти в розмірі 1 561 454,09 грн..

Відповідно до Витягу реєстру боржників від 14.07.2021 до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 63 855,00 грн., з яких 6 000,00 грн. - основний бог та 57 855,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно наданого ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості за Договором № 0663587707 заборгованість відповідача становить 117 615,00 грн., з яких 6 000,00 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту,111615 грн. - сума заборгованості за відсотками.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 10.01.2023, підтверджує факт переходу від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу.

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору факторингу, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 117 615,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума виданого кредиту; 111 615,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 63 855,00 грн. з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6 000,00 грн., заборгованість за відсотками 57 855,00 грн..

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права. Оцінка суду.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною першою ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду № 202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд установив, що між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини у зв`язку з укладенням Договору про надання кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Кошти було надано у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем, що також підтверджується матеріалами справи. ТОВ «Коллект-Центр» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, тому суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача за основним тілом кредиту.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення суми заборгованості за відсотками суд зазначає таке.

Згідно п.п. 1.2, 1.6 кредитного договору, строк користування кожним траншем, який визначається сторонами окремо, не може перевищувати 30 календарних днів, що вказує на встановлення сторонами кредитного договору строку кредитування щодо кожного окремого траншу. Строк дії користування відповідним траншем продовжується за умови повної сплати відсотків на час закінчення відповідного строку. З матеріалів справи не вбачається, що строк дії користування п`ятим траншем позики продовжувався. Разом з тим, відповідно до пропозиції надання 5 траншу та акцепту оферти на отримання 5 траншу, відповідачу надано кредит в розмірі 6 000,00 грн., строк користування кредитом 30 днів, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом. Позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження тих обставин, що строк повернення позичених коштів за Акцептом оферти від 11.01.2020 перевищує 30 днів. Отже, нарахування процентів слід проводити із відсоткової ставки 1,75%, яка обмежується 30 днями та їх загальний розмір становить 3 150,00 грн. (4000 грн. х 1,75% х 30 днів. Стягнення процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку кредитування не ґрунтуються на нормах матеріального права.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 9150 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то розмір судових витрат в цій справі зі сплати судового збору суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог (14,33%) згідно ст. ст. 131, 141 ЦПК України.

Представник позивача також просить стягнути з відповідача 16 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги, 2) довіреність, 3) ордер, 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано: копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, копію заявки на надання юридичної допомоги № 347 від 02.02.2026, копію витягу з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, задоволення вимог позову, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 гривень (за складання позовної заяви).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0663587707 від 08.12.2019 в розмірі 9 150 (дев`ять тисяч сто п`ятдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 381 (триста вісімдесят одна) грн 52 (п`ятдесят дві) коп та 3000 (три тисячі) грн витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Повний текст судового рішення складено 25.05.2026.

Учасники справи

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження вул. Мечнікова, 3 офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації; АДРЕСА_1

Суддя Г.В.Кожихова