Ухвала суду № 136838480, 19.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/4330/24 Провадження № 2-с/505/6/2026

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

19.05.2026 м.Подільськ

Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 505/4330/24, виданого Котовським міськрайонним судом Одеської області 29.11.2024 року за заявою Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_2 звернувся в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 505/4330/24, виданого Котовським міськрайонним судом Одеської області 29.11.2024 року за заявою Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_1 .

Заява вмотивована тим, що вимоги стягувача є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Зокрема, стягувач не проводив із нею звірку розрахунків, унаслідок чого розмір заявленої заборгованості є спірним. Крім того, стягувачем не враховані сплачені нею раніше суми в рахунок погашення нарахувань, що призвело до штучного збільшення розміру боргу. Також, мали місце періоди неналежної якості та перерв у наданні послуг за постачання теплової енергії, про що неодноразово повідомлялося підприємство, однак коригування обсягів та вартості послуг не проводилося. За таких умов розмір заявленої до стягнення заборгованості є сумнівним та таким, що потребує детальної перевірки у позовному провадженні. Про існування судового наказу від 29.11.2024 року Боржниці не було відомо. Одразу після отримання вказаного судового наказу ОСОБА_1 звернулася до Центру з надання БВПД, яким 31.10.2025 року було видано доручення на представництво її інтересів по справі №505/4330/24. Представником неодноразово подавалися заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 04.11.2025 року, 31.03.2026 року та 22.04.2026 року. Проте фактичний доступ до справи був наданий лише 24.04.2026 року. Таким чином, відсутність належного повідомлення про винесення судового наказу та фактична неможливість своєчасно ознайомитися з його змістом є об`єктивними і незалежними від боржниці обставинами, які зумовили пропуск строку для подання заяви про його скасування. Просить скасувати судовий наказ.

Суддя, оглянувши матеріали заяви, перевіривши матеріали справи, вважає, що заяву про скасування судового наказу слід повернути заявнику з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що 29 листопада 2024 року Котовським міськрайонним судом Одеської області у справі № 505/4330/24 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 33145,72 грн.

Копію судового наказу від 29 листопада 2024 року разом із заявою про видачу судового наказу з додатками направлено боржнику 06.12.2024 року за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

28 квітня 2025 року повторно надіслано копію судового наказу від 29 листопада 2024 року разом із заявою про видачу судового наказу з додатками боржнику за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, конверт з копією судового наказу від 29 листопада 2024 року разом із заявою про видачу судового наказу з додатками повернувся на адресу суду із проставленням 20 травня 2025 року у поштовому повідомленні відмітки про «відсутність особи за вказаною адресою».

Відомостей про отримання вказаного судового наказу боржником, матеріали заяви про скасування судового наказу не містять, але представник боржника зазначає про те, що одразу після отримання вказаного судового наказу ОСОБА_1 звернулася до Центру з надання БВПД, яким 31.10.2025 року було видано доручення на представництво її інтересів по справі №505/4330/24.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 272 ЦПК України за змістом частини п`ятої якої, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Положеннями статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» встановлено, що послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Ці Правила встановлюють, зокрема, окремі строки та процедури доставки, вручення та зберігання різних поштових відправлень, зокрема й рекомендованих листів з повідомленням про вручення та рекомендованих поштових відправлень з позначкою «Судова повістка», що відповідно, впливає на висновок про можливість отримання скаржником такого поштового відправлення, направленого судом за належною поштовою адресою, та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил).

Згідно з пунктом 2 Загальної частини Правил повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Отже Правила встановлюють окремі строки та процедури вручення рекомендованих листів та рекомендованих поштових відправлень з позначкою «Судова повістка».

Звідси, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку «Укрпошта» вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд зазначає, що факт неотримання боржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судовий наказ від 29 листопада 2024 року для вчинення відповідних дій за належною адресою та який повернувся до суду у зв`язку з його неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Отже, виходячи з вищезазначеного, судовий наказ у справі № 505/4330/24 від 29 листопада 2024 року є таким, що вручено боржнику 20.05.2025.

Тому боржник мав право звернутись до суду із заявою про скасування судового наказу протягом 15 днів з 20 травня 2025 року, або протягом 15 днів з 31 жовтня 2025 року (з дня, коли боржник звернувся до Центру з надання БВПД, яким 31.10.2025 року було видано доручення на представництво її інтересів по справі №505/4330/24), однак жодних заяв чи клопотань в означений період до суду від боржника не надходило, що не прояснює і не виправдовує того, чому боржник не подав таку заяву до суду вчасно у строк, встановлений ЦПК України.

Отже, матеріалами заяви не підтверджено наявності поважних причин пропуску строку на подачу заяви про скасування судового наказу, а тому суд не знаходить обґрунтованих підстав для поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу та відмовляє в клопотанні боржника ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу у справі.

Згідно з ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (статті 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 статті 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Оскільки, заявник пропустив процесуальний строк звернення до суду, враховуючи відсутність обґрунтованих та об`єктивних доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду, заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, слід повернути заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.126, 170, 171, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 505/4330/24, виданого Котовським міськрайонним судом Одеської області 29.11.2024 року за заявою Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_1 - повернути без розгляду.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: