Ухвала суду № 136838018, 25.05.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 127/34192/25

Провадження №:6/138/75/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Бугери І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 09.03.2026 ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшла заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду від 09.03.2026.

Заява мотивована тим, зокрема, що вона є боржником у виконавчому провадженні №80880205 відкритому на підставі виконавчого листу №127/34192/25 виданого Могилів-Подільським міськрайонний судом Вінницької області. На даний момент на її рахунки накладено арешт постановою приватного виконавця Турського О.В. У зв`язку із складним матеріальним становищем, відсутністю стабільного доходу та необхідності забезпечення базових потреб, вона не має змоги одноразово виконати рішення суду. Загальна заборгованість становить 37907,08 грн.

Враховуючи викладене вище, відповідач просила суд, зокрема, розстрочити виконання рішення суду від 09.03.2026 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором строком на 12 місяців із щомісячною оплатою приблизно по 3000 грн.

Заявник в судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена завчасно та належним чином.

Представник ТОВ «Бізнес позика» в судове засідання не з`явився. Подав до суду заперечення, які мотивовані тим, зокрема, що заявник всупереч вимогам ч.4 ст.183 ЦПК України не надіслала копію своєї заяви товариству, що є наслідок залишення заяви без розгляду. Крім того, по суті заяви представник зазначив заперечення, зазначивши, зокрема, що заявник не обгрунтовано обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, не надаючи при цьому будь-яких доказів. Надана до суду довідка не підтверджує скрутне матеріальне становище заявника, тоді як жодних інших доказів на підтвердження такої обставини заявником не надано, у тому числі щодо відсутності нерухомого та рухомого майна. Сума щомісячного платежу заявником зазначена не чітко, а суд не може самостійно визначити розмір платежів. На думку товариства, поведінка боржника не націлена на реальну можливість погашення існуючої заборгованості, а навпаки уникнення від цивільно-правової відповідальності.

Дослідивши заяву та матеріали справи, зміст рішення суду від 09.03.2026, заперечення представника позивача, суд прийшов до такого висновку.

Так, рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.03.2026 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №459045-КС-001 від 27.01.2023 в розмірі 31277 гривень 98 копійок, а також судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача становить 33700,38 грн.

Відповідач на підтвердження своїх вимог надала суду довідку форми ОК-5 з Пенсійного фонду України щодо сум отриманого доходу за період з 2013 по 2025 роки, з якої слідує, що останній дохід ОСОБА_1 отримувала у березні 2025 року. Довідка сформована станом на 30.04.2026.

Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що в Україні діє режим воєнного стану, відомості про наявність доходу у відповідача в матеріалах справи відсутні, а також особу стягувача який є товариством, що спеціалізується на видачі швидких короткострокових кредитів, а тому на думку суду, можливо допустити розстрочку виконання рішення суду.

Щодо заперечень представника позивача, то суд звертає увагу на те, що хоч і дійсно заявник не надіслала копію даної заяви, однак така заява надійшла до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», а товариство, яке зареєстроване у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» має безперешкодний доступ до справи, у тому числі і до самої заяви, а тому слід уникати надмірного формалізму при застосуванні положень ч.4 ст.183 ЦПК України. При цьому, товариство скористалось своїм правом на подання до суду заперечень по суті заявлених вимог, а тому жодних прав позивача не порушено.

Крім того, з аналізу положень ст.435 ЦПК України жодних вимог щодо зазначення конкретного розміру щомісячного платежу у заявника немає, так само у суду немає заборони не визначення самостійно рівної частки щомісячного платежу для погашення заборгованості. Строк на який просить заявник розстрочити виконання рішення становить 12 місяців, тобто в межах встановленої межі.

Інші заперечення позивача не спростовують висновків суду щодо можливості розстрочення виконання рішення суду.

Також при вирішенні вказаного в клопотанні питання про розстрочку виконання рішення суд бере до уваги, що заявниця не намагається уникнути виконання рішення суду, а навпаки, бажає виконати його, не зважаючи на її матеріальний стан.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржниці виконати рішення суду шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе заяву задовольнити та розстрочити виконання рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.03.2026 у справі №127/34192/25 шляхом сплати грошових коштів на користь позивача рівними щомісячними платежами у розмірі 2808,37 грн. При цьому, оскільки загальна сума, яка підлягає стягненню становить 33700,38 грн. (сума боргу 31277,98 грн.+2422,40 судовий збір), то повне погашення заборгованості можливе протягом 12 місяців.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 81, 258-261, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 09.03.2026 - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.03.2026 у справі №127/34192/25 на 12 місяців з дня ухвалення такого рішення, стягуючи з ОСОБА_1 суму заборгованість за договором №459045-КС-001 від 27.01.2023 в розмірі 31277 гривень 98 копійок, а також судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок, рівними щомісячними платежами по 2808,37 грн. починаючи з березня 2026 року по березень 2027 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення, шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.Б.Київська