Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 352/469/26
Провадження № 2/352/713/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Кузьменка С.В.,
за участю
секретаря судового засідання Івасів В.В.
розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
І. Рух провадження та процесуальні рішення
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 34 300 гривень та розгляд справи призначено на 03 квітня 2026 року.
23 березня 2026 року до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення Відповідачеві поштового відправлення із позначкою «адресат відсутній».
03 квітня 2026 року судове засідання відкладено на 21 травня 2026 року, у зв`язку із першою неявкою Відповідача.
21 травня 2026 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з`явилась.
Представник Позивача одночасно із позовною заявою подав клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.
Крім того, у відповідності до вимог пункту 11 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи скерування ухвали про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повістки із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також здійснення 03 квітня 2026 року оголошення про виклик на сайті Судової влади України, Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19.
Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин та не подала відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 21 травня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
21 травня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 26 травня 2026 року.
ІІ. Стислий виклад позиції сторін
Позивач зазначає, що 16 червня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та Відповідачем укладено кредитний договір №2376785 від 16 червня 2025 року.
23 грудня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та Позивачем укладено договір факторингу №23122025/1, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2376785 від 16 червня 2025 року перейшло до Позивача.
Відповідно до реєстру боржників від 23 грудня 2025 року до договору факторингу, Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 34 300 гривень, з яких:
-7 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-13 300 гривень - сума заборгованості за відсотками;
- 14 000 гривень сума заборгованості за пенею.
Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:
- заборгованість за кредитним договором №2376785 в розмірі 34 300 гривень;
- понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.
Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась та відзив не надала.
ІІІ. Докази, досліджені Судом
1.Договір № 2376785 від 16 червня 2025 року про споживчий кредит, укладений між Відповідачем та ТОВ «Селфі Кредит» та Відповідачем, згідно із яким:
- сума кредиту становить 7 000 гривень,
- строк кредиту 360 днів
- стандартна процента ставка 1,00 % в день від суми кредиту.
- кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок № НОМЕР_1 .
2.Графік платежів до договору 2376785 від 16 червня 2025 року, згідно із яким Відповідач має повернути кредит 11 червня 2026 року.
3.Паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» надає Відповідачеві кредит у розмірі 7 000 гривень строком кредитування до 360 днів. Процентна ставка: 365 % річних (1,00% в день), щомісячно від початкової суми кредиту за обслуговування кредитної заборгованості.
4.Повідомлення ТОВ «Пейтек» про укладення договору між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «Селфі Кредит» щодо надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 2024-04-01, відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: на суму 7 000 грн.
5.Розрахунок заборгованості за договором №2376785 від 16 червня 2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 23 грудня 2025 року, відповідно до якого заборгованість Відповідача становить 34 300 гривень, з яких заборгованість за основним боргом складає 7 000 гривень, заборгованість за відсотками 13 300 гривень, заборгованість за пенею 14 000 гривень.
6.Договір факторингу №23122025/1 від 23 грудня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язується відступити право грошової вимоги на користь Позивача за плату.
7.Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 23122025/1 від 23 грудня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» передало, а Позивач прийняв реєстр боржників.
8.Платіжна інструкція № 218 від 26 грудня 2025 року, відповідно до якого Позивач сплатив ТОВ «ФК «ЄАПБ» кошти на виконання договору факторингу №23122025/1 від 23 грудня 2025 року.
9.Витяг з реєстру боржників до №23122025/1 від 23 грудня 2025 року, в якому міститься інформація про заборгованість Відповідача в сумі 34 300 гривень ( графа 1609).
IV. Фактичні обставини, встановлені судом
В ході судового розгляду встановлено, що 16 червня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та Відповідачем укладено кредитний договір № 2376785, відповідно до якого Відповідачу надано кредит на суму 7 000 гривень на 360 днів, за користування кредитом Відповідач сплачує проценти в розмірі 365 % річних (1% в день) від залишкової суми кредиту, що підтверджується договором та паспортом (пункти ІІІ.1 ІІІ.5 цього Рішення).
16 червня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000 гривень шляхом перерахування на банківську карту Відповідача, що підтверджується повідомленням ( пункт ІІІ.4 цього Рішення)
23 грудня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» відступив право вимоги за вказаним договором Позивачеві, що підтверджується договором та реєстром ( пункти ІІІ.11, ІІІ.12 цього Рішення)
Згідно із розрахунком, наданим Позивачем, станом на 23 грудня 2025 року, заборгованість Відповідача становить 34 300 гривень, з яких заборгованість за основним боргом складає 7 000 гривень, заборгованість за відсотками 13 300 гривень, заборгованість за пенею 14 000 гривень.
23 грудня 2025 року Позивач набув право вимоги за вказаним договором до Відповідача на підставі договору факторингу, що підтверджується договором ( пункти ІІІ.6-ІІІ.9 цього Рішення)
На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.
V. Висновки суду
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладеного Договору та не повернуто Позивачеві отримані кошти.
Факт отримання коштів підтверджується договором та довідкою про переказ коштів на картковий рахунок Відповідача.
Права вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором перейшло до Позивача на підставі укладеного договору факторингу ( пункти ІІІ.8-ІІІ.11 цього Рішення).
Таким чином, Позивачем надано докази щодо наявності у Відповідача перед ним заборгованості за кредитним договором а тілом кредиту в сумі 7 000 гривень.
щодо розміру заборгованості за процентами
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.
Як встановлено в ході розгляду справи, кредитний договір укладено 16 червня 2025 року, пунктом 1.3 якого встановлено, що Строк кредиту становить 360 днів зі строком повернення коштів 11 червня 2026 року зі сплатою процентів в розмірі 1 % в день.
Відповідач 16 червня 2025 року отримав кошти у розмірі 7000 гривень.
Таким чином, станом на 23 грудня 2025 року ( період, по який Позивач надає розрахунок заборгованості) розмір нарахованих відсотків становить 13 300 гривень (190 днів * (7000 гривень * 1, %).
Таким чином, за умовами договору Відповідач мав сплатити проценти в сумі 13 300 гривень, що підтверджується договором та розрахунком ( пункти ІІІ.1-ІІІ.3 цього Рішення).
Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за процентами
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають задоволенню в розмірі 13 300 гривень.
щодо стягнення пені
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
17.03.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-1X від 15 березня 2022 р. Його положення стосується питань, зокрема кредитування. А саме, цим Законом було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань. Відтак, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.
Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення неустойки у період воєнного стану, в зв`язку із чим не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов, а також будь-які докази до суду не надав.
Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав у відмові стягнення пені у розмірі 14 000 гривень.
VI. Щодо судового збору
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень.
Позов задоволено в сумі 20 300 гривень, що становить 59 % від суми заявлених вимог.
59 % від суми сплаченого судового збору становить 1570 гривень 81 копійок.
Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати , які складаються із судового збору, в сумі 1570 гривень 81 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за пенею у розмірі 14 000 гривень.
В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №2376785 від 16 червня 2025 року у розмірі 20 300 (двадцять тисяч триста) гривень, в тому числі:
-заборгованість за тілом кредиту в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень;
-заборгованість за відсотками в сумі 13 300 (тринадцять тисяч триста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО
Судове рішення № 136837793, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 26.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 352/469/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: