Рішення № 136836319, 26.05.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/137/26

Провадження № 2/581/172/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., при секретарі судового засідання Бочкун Л.І., за участю відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища

ВСТАНОВИВ:

Сутність заявленого позову

У березні 2026 року Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, який мотивувала тим, що відповідно до положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області позивач є уповноваженим органом державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та має право пред`являти позови про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. 26 серпня 2025 року державним інспекторам Державної екологічної інспекції у Сумській області та працівникам рибоохоронного патруля стало відомо про те, що ОСОБА_1 займається виловом та продажем раків, про що свідчило розміщене ним оголошення у соціальній мережі «Facebook». Після цього інспекторами організовано перевірку водойм поблизу с. Мирне Роменського району Сумської області. 29 серпня 2025 року поблизу водойми «Стягайлівка» державними інспекторами виявлено ОСОБА_1 , який здійснював перевірку раколовок. Після припинення правопорушення відповідач, за твердженням позивача, намагався уникнути відповідальності, чинив опір, намагався втекти та позбутися сумки, в якій знаходились водні біоресурси та інші речі. У зв`язку із цим на місце події викликано працівників поліції, якими складено протокол огляду місця події. Під час проведення перевірки у відповідача виявлено та вилучено велосипед, шість заборонених знарядь вилову типу «ятер», 30 екземплярів раків, 4 екземпляри карася золотого, а також морожену рибу, яка використовувалась як приманка. Після підрахунку виловлених біоресурсів складено відповідний протокол, а раків і рибу випущено у водне середовище згідно з актом про випуск водних біоресурсів. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №018226 від 29 серпня 2025 року ОСОБА_1 , не маючи відповідного дозволу, із застосуванням заборонених знарядь вилову - «ятерів», у період другої линьки раків здійснив незаконний вилов 30 екземплярів раків та 4 екземплярів карася золотого, чим порушив вимоги Правил любительського та спортивного рибальства, а також Закону України «Про тваринний світ». Позивач зазначає, що внаслідок незаконного добування водних біоресурсів державі заподіяно шкоду на загальну суму 99 960 грн, розрахунок якої проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1042 від 29 вересня 2023 року. Крім того, позивачем зазначено, що за фактом вчинення вказаного правопорушення сектором дізнання ВП №1 Роменського РВП ГУНП у Сумській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною 1 ст. 249 КК України. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 99 960 грн.

Позиція сторін по справі з приводу заявленого позову

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти заявленого позову, посилаючись на те, що кримніальне провадження за фактом незаконного вилову раків та риби по вищевказаному факту закрито, постановою місцевого суду від 18 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення № 581/736/25 відносно нього також закрито провадження через відсутність в його діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 90, ч.4 ст. 85 КУпАП. Також раків та рибу 29 серпня 2025 року могли ловити співробітники екологічної інспекції, він на берегу водойми «Стягайлівське» відпочивав та підгодував диких вутят мороженою рибою, він виловом раків та риби не займався і за цим співробітники рибнагляду його безпосередньо не виявляли.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 12 березня 2026 року в даній справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання на 09 квітня 2026 року о 9 год 30 хв. Ухвалою судді від 09 квітня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено дану справу до відкритого одноособового розгляду на 8 травня 2026 року о 9 год 00 хв. 8 травня 2026 року розпочато розгляд справи по суті та 22 травня 2026 року суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення. 26 травня 2026 року спір вирішено по суті з ухваленням рішення по справі.

Установлені судом фактичні обставини даної справи до всіх заявлених вимог

Як зафікосвано у протоколі про адміністративне правопорушення № 018226 від 29 серпня 2025 року, о 12 год 40 хв 29 серпня 2025 року ОСОБА_1 допустив грубе порушення правил рибальства, а саме: здійснював вилов водних біоресурсів раків в період їх другої линьки на водоймі «Стягайлівське» поблизу с.Мирне Липоводолинської СТГ Роменського району із застосуванням заборонених знарядь лову (ятерів у кількості 6 штук) та незаконно добув 30 екземплярів раків, що є порушенням підпункту 13 пункту 1 розділу IV та підпункт 5 пункту 4 розділу IV Правил любительського рибальства № 700 від 19 вересня 2022 року, статті 52-1 Закону України «Про тваринний світ», спричинивши збитків на суму 99960 грн (а.с. 9).

Із розрахунку шкоди заподіяної внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів (раки) із застосуванням заборонених знарядь лову (ятір) на водоймі «Стягайлівський» в с.Мирне Роменського району Сумської області, наданого державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Лущаном М., вбачається обрахунок завданих ОСОБА_1 збитків у сумі 99960 грн (3332 грн за один екземпляр) за незаконно добуті раки у кількості 30 екземплярів (а.с.10).

Відповідно до акта випущення водних біоресурсів у водне середовище від 29 серпня 2025 року вбачається, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Лущан М. та іншими, випущено в природне середовище, а саме у став «Стягайлівський» поблизу с. Мирне Роменського району Сумської області 30 екземплярів раків, 4 екземпляри карася золотого (а.с. 10 зворотна сторона).

Протоколом огляду місця події, складеним начальником СД ВП № 1 (селище Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Ткаченком А.В. у присутності двох понятих, зафіксовано вилучення шість раколовок (ятерів) виготовлених із капронової сітки із розміром вічка 1х1 см, які запаковані до спеціального пакету МВС із № PSP 8107470 НС; велосипед марки «Україна» синього кольору, які передані на зберігання у ВП № 1 (селище Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області (а.с.11-12).

Із повідомленн керівника Роменської окружної прокуратури адресованого начальнику Державної екологічної інспекції у Сумській бласті вбачається те, що 30 серпня 2025 року сектором дізнання ВП № 1 (с.Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, за фактом виявлення 29 серпня 2025 року в с.Мирне Роменського району на ставі «Стягайлівському» громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснив незаконний вилов забороненими знаряддями лову - «ятерями» раків в кількості 30 екземплярів та риби виду «карась золотий» в кількості 4 екземпляри (а.с. 13- зворотна сторона).

Постановою начальника СД ВП № 1 (селище Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Ткаченком А.В. від 5 жовтня 2025 року закрито кримінальне провадження №12025205510000100 від 30 серпня 2025 року, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України. Указана постанова обґрунтована тим, що дослідивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, звертаючи увагу на наявність істотної шкоди довкіллю виловом живих біоресурсів у вигляді «раків» у кількості 30 екземплярів, та риби виду «карась золотий» у кількості 4 екземплярів, а також через відсутність у матеріалах кримінального провадження даних, які б могли достовірно свідчити про те, що вилов вище вказаних біоресурсів зі ставу «Стягайлівського», що розташований поблизу с.Мирне Роменського району Сумської області, здійснено громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 (арк.спр. № 581/736/25 16-23).

Із постанови Липововдолинського районного суду Сумської області від 18 листопада 2025 року (справа № 581/736/25) вбачається, що провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 статті 90, частиною 4 статті 85 КУпАП. Указана постанова обґрунтована тим, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 здійснював незаконне вилучення із природного середовища занесених до Червоної книги України тварин; грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову) (арк.спр. № 581/736/25 79-81).

Із відтворених відеоматеріалів, збережених на двох компакт-дисках в об`єднаній справі про адміністративні правопорушення № 581/736/25 за ч.2 ст.90, ч.4 ст.85 КУпАП, вбачаються зафіксовані на портативну камеру відеозаписи про виявлення в лісопосадці поряд із водоймою «Стягайлівське» відповідача та подальше його спілкування із інспектором Лущаном М. про те хто проводив вилов риби та раків ( ОСОБА_1 заперечував особистий вилов ним риби та раків і належність йому ятерів, виявлених у подальшому, висловлюючись про їх встановлення або співробітниками рибнагляду або військовими), словесний конфлікт між цими двома особами з приводу дій відповідача та подальші скарги ОСОБА_1 на травмування ОСОБА_2 його руки із викликом наряду поліції та швидкої медичної допомоги, подальший огляд вмісту різних полієтиленових сумок із виявленням 23 раків та одного карася, залишків замороженої риби, повідомлення відповідача про складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення правил рибальства, подальше виявлення шести раколовок, які приховано встановлені у водоймі, також остаточний підрахунок за участі поліцейського виловлених біоресурсів в кількості 30 раків та 4 шт карася, які у подальшому випущені до водойми, усна відмова відповідача надавати пояснення по суті виявлених обставин для оформлення матеріалів по справі про адміністративне правопорушення (арк.спр. № 581/736/25 49).

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 194 від 4 грудня 2025 року Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області, зокрема, пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору

Статтею 6 Конституції України встановлено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 13 Конституції України, статтею 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Преамбулою до Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Згідно з вимогами частини 1 статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 59 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства у встановленому законом порядку має право пред`являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворений водних біоресурсів.

Згідно з частиною 5 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі.

Законом України «Про тваринний світ» передбачено, що об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).

Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу (абзац п`ятий частини другої статті 10).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно зі статтею 52-1 Закону України «Про тваринний світ», для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Статтею 63 означеного Закону встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть, зокрема, особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища (абзац четвертий частини другої статті 63).

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також, за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 63 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 затверджені такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування статті 22 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Висновки суду по суті заявленої вимоги

1. Із урахуванням сутності заявлених вимог, установлених обставин справи та досліджених доказів, суд убачає виникнення між сторонами у даній справі цивільного спору з приводу відшкодування шкоди, завданої навколишньому середовищу незаконним виловом риби та раків. Спірні правовідносини врегульовані вищевказаними нормами права.

2. Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища формує у суду висновок про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби, раків із середовища їх перебування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Разом із цим, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є наявність складу цивільно-правового правопорушення, який включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Отже, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягають факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

3. Досліджені матеріли двох вищевказаних справ не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б достовірно підтверджували здійснення відповідачем 29 серпня 2025 року близько 12 год 40 хв поблизу с.Мирне Роменського району Сумської області незаконного вилову біоресурсів (риби та раків у водоймі «Стягайлівське»), тобто, факту протиправного спричинення шкоди навколишньому природному середовищу на заявлену позивачем суму саме безпосередніми протиправними та винними діями відповідача.

Надані позивачем до позову матеріали є копіями зі справи про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.85, ч.2 ст.90 КУпАП, а також копією протоколу огляду місця події від 29 серпня 2025 року із матеріалів кримінальної справи № 12025205510000100, внесеної до ЄРДР 30 серпня 2025 року, та в них лише фіксуються обставини виявлення ознак порушення правил рибальства невстановленою особою, вилучення водних біоресурсів та виявлення велосипеда з полієтиленовими сумками, належних ОСОБА_1 , та окремо знарядь лову (раколовок), а також умовний розрахунок розміру завданої шкоди. Відтворені відеоматеріали, збережені на двох компакт-дисках, в об`єднаній справі про адміністративні правопорушення № 581/736/25 підтверджують виявлення відповідача неподалік водойми «Стягайлівське» та його тривалі розмови із державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Лущаном М.І., в яких ОСОБА_1 заперечує факт вилову ним риби та раків, а також належність йому виявлених у водоймі раколовок, зазначаючи про те, що їх ймовірно могли встановити інші особи, включаючи, військовослужбовців, також відображено проведення огляду виявлених біоресурсів у сумках та тих, які виявлені у раколовках, виявлення у водоймі встановлених раколовок, місця розташування велосипеда, на якому приїхав відповідач. Досліджені відеозаписи не зафіксували обставин особистого вилову відповідачем забороненими знаряддями лову риби та раків у заявленій у позові кількості та вартості.

На думку суду, вищенаведені докази сукупно не підтверджують всіх обов`язкових елементів деліктного правопорушення у даній справі у виді факту спричинення шкоди, протиправності дій саме заподіювача шкоди та його вину, причинний зв`язок між протиправними діями та негативними наслідками. Так, аналіз досліджених судом доказів підтверджує лише обставину завданої шкоди навколишньому водному середовищу виловом живих біоресурсів у вигляді «раків» у кількості 30 екземплярів, та риби виду «карась золотий» у кількості 4 екземплярів у водоймі «Стягайлівське» та негативні наслідки від таких дій у виді порушення звичайного середовища для існування риби та раків. Проте зазначені докази не підтверджують факту спричинення шкоди навколишньому природному середовищу, у заявленому позивачем розмірі, саме безпосередніми та виннними діями відповідача (виловом цих біоресурсів безпосередньо й особисто ОСОБА_1 чи визнання ним особисто цього факту), які призвели до настання шкоди навколишньому середовищу, зазначеної у позові.

4. Окремо суд зазначає про преюдиціальне значення для даного цивільного спору згідно з вимогами ч.5,6 ст.82 ЦПК України постанови начальника сектору дізнання ВП № 1 (с-ще Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Ткаченко А.В. від 05 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12025205510000100 по вищевказаному факту, внесеного до ЄРДР 30 серпня 2025 року, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України) та постанови Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 листопада 2025 року у справі № 581/736/25 про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП (у зв`язку з відсутністю в діях відповідача складу адміністративних правпорушень, передбачених ч.2 ст. 90, ч.4 ст. 85 КУпАП), в яких установлені обставини недоведеності здійснення ОСОБА_1 незаконного вилучення із природного середовища занесених до Червоної книги України риб, окремо незаконний вилов раків та грубе порушення ним правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову (арк.справи № 581/736/25 16-23, 79-81).

5. Оскільки належних та допустимих доказів заподіяння заявленої у позові шкоди довкіллю виловом живих біоресурсів у вигляді «раків» у кількості 30 екземплярів, та риби виду «карась золотий» у кількості 4 екземплярів саме протиправними та винними діями ОСОБА_3 матеріали досліджених справ не містять, а тому відсутні законні підстави для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати шкоду, завдану державі внаслідок незаконного вилову живих водних ресурсів.

Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає заявлений позов необгрунтованим і відповідно в його задоволенні слід відмовити саме із цієї підстави.

Вищевказані висновки суду узгоджуються із актуальними правовими позиціями, які сформульовані судом касаційної інстанції у постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18), у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №154/2094/16-ц (провадження №61-12781св18), від 29 вересня 2023 року у справі № 573/1/23, від 11 серпня 2021 року у справі № 920/739/19.

Розподіл судових витрат по справі

Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Сумській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Сумській (місцезнаходження юридичної особи: м.Суми, вул. Берестовська, 1, код ЄДРПОУ 37970834).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Повне рішення суду складено 26 травня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко