Ухвала суду № 136834380, 26.05.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №682/581/26

Провадження №2/682/726/2026

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

26 травня 2026 р. м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

з участю секретарки судових засідань Кисельової А.М.

представника позивачки - адвоката Горщара Б.А.

представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Бойка В.Ф.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Славута в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 682/581/26 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Горщар Богдан Анатолійович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Славутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 року ОСОБА_5 звернулася до суду зі позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Славутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Бойко В.Ф. заявив клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України, оскільки ОСОБА_4 перебуває на військовій службі в ЗСУ до цього часу, що підтверджується сповіщенням №1/526 від 13.10.2025 року, наданим позивачкою, в списках особового складу значиться до цього часу, а тому не може брати участь у справі з поважних причин.

Представник позивача - адвокат Горщар Б.А. заперечував проти клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що позов поданий в інтересах дитини ОСОБА_4 , а тому зупинення провадження у справі перешкоджає розгляду справи в розумний строк та реалізації законних прав неповнолітньої дитини.

Відповідачка ОСОБА_3 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 є військовослужбовцем ЗСУ, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до сповіщення № 1/526 із 09.10.2025 року вважається зниклим безвісті. Судом з метою повідомлення відповідача про розгляд справи направлено судову повістку за місцем реєстрації ОСОБА_4 , проте за отримання повістки підпис поставила його мати ОСОБА_1 , про що зазначив представник відповідачки під час підготовчого судового засідання. Таким чином, відповідач ОСОБА_4 не повідомлений судом про розгляд справи належним чином.

Представник Славутського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подали до суду заяви про розгляд справи без участі представника, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Вивчивши клопототання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, необхідні для прийняття відповідного рішення, суд прийшов до наступного висновку:

Так, зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи та поставлення учасників справи в стан невизначеності.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст. 251, ст. 252 ЦПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

У заяві про зупинення провадження представник відповідачи - адвокат Бойко В.Ф. посилається на положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та вказує, що відповідач перебуває на військовій службі за мобілізацією, що підтверджується сповіщенням № 1/526 від 13.10.2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_4 10.08.2025 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 до Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з 09.10.2025 року зник безвісті, є військовослужбовцем ЗСУ до цього часу.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналіз п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить про те, що вказана норма покладає на суд імперативний обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. Якщо учасник справи служить у ЗСУ, надає відповідні докази та клопоче про зупинення провадження у справі з цих підстав, у суду немає дискреції відмовити в задоволенні такого клопотання. За правилами п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд вправі відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження на підставі вказаного пункту лише за умови недоведеності факту перебування заявника у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО.

Основні засади забезпечення національної безпеки і оборони держави визначені Конституцією України. Так, за змістом положень ст. 17 Конституції України - захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Законом України від 06.12.1991 року за №1932-XII «Про оборону України» встановлюються засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони. Так, оборона України - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони. Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що оборона України є комплексною системою заходів і справою українського народу. Однак безпосереднє виконання завдань із збройного захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності держави прямо покладається на Збройні Сили України. Водночас забезпечення державної безпеки та захист кордонів доручено іншим відповідним військовим формуванням та правоохоронним органам. Отже, саме ці структури становлять основу сектору безпеки і оборони, на які держава покладає функцію збройного захисту країни, зокрема в період воєнного стану.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК).

Так, у постанові ВП ВС від 12.11.2025 року у справі за №754/947/22 (провадження за №14-74цс25) сформовано правовий висновок про те, що:

- з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення - Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

- упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації, належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

- якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Отже, беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, Велика Палата ВС погодилася з висновками апеляційного суду про необхідність зупинення провадження у справі.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції - кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст. 6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28.05.1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п. 47 рішення Європейського суду з прав людини від 21.10.2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява за №19164/04). Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.

У даному випадку норми процесуального права, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов`язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому позивач не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.

Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 року у справі «Устименко проти України»).

Суд звертає увагу на те, що ст. 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі Збройних Сил України.

За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі на час перебування відповідача на військовій службі за призовом під час мобілізації, ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Стаття 253 ч. 1 ЦПК України (строки на якій зупиняється провадження у справі) зазначає, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

За таких обставин, беручи до уваги докази перебування відповідача ОСОБА_4 на військовій службі в ЗСУ, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_4 рахується з 09.10.2025 року зниклим безвісті, проте дані про його загибель у суду відсутні, відтак не може бути належним чином повідомленим про розгляд справи, з поважних причин не має можливості приймати участь у розгляді справи, суд не має можливості з`ясувати думку відповідача ОСОБА_4 щодо зупинення провадження у справі та його згоду на продовження розгляду справи особисто або через представника, тому клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Бойка В.Ф. слід задовольнити та зупинити провадження у даній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_4 на військовій службі у складі ЗСУ.

Керуючись ст. 13, 81, 251, 253, 258 - 261, 293 ЦПК України, суд,-

У Х В АЛ И В :

Клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Бойко Валерія Федоровича про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Зупинити провадження у справі за № 682/581/26 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Горщар Богдан Анатолійович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Славутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на підставі ст. 251 ч. 1 п. 2 ЦПК України, до припинення перебування відповідача ОСОБА_4 на військовій службі у складі Збройних Сил України.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов`язати відповідача ОСОБА_4 невідкладно повідомити про це суд.

Копію ухвали про зупинення судового провадження направити учасникам справи та до відома військовій частині НОМЕР_1 , зазначивши про необхідність повідомити суд про звільнення ОСОБА_4 з військової служби.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва