Рішення № 136834287, 25.05.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/597/2026

Справа № 679/334/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 14.08.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 99040347 відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 9600,00 грн, а остання взяла на себе зобов`язання повернути кредит, сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором. Договір був укладений в електронній формі, який відповідачка підписала шляхом використання електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора, а кредитні кошти надані шляхом безготівкового переказу на вказаний при укладенні договору картковий рахунок позичальника.

ТОВ «ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі, в той час як відповідачка взятих на себе зобов`язань належним чином не виконувала, унаслідок чого за договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 35520,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9600,00 гривень, заборгованість за відсотками 25920,00 гривень.

01.09.2025 між ТОВ «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема за договором про надання фінансового кредиту № 99040347 від 14.08.2021.

Таким чином позивач, який набув права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 99040347 від 14.08.2021, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у загальному розмірі 35520,00 гривень, судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 гривень.

Ухвалою суду від 25.03.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений судом строк відповідачка відзиву на позовну заяву не подала.

Ухвалою суду від 07.04.2026 задоволено клопотання позивача про витребування у АТ КБ «Приват Банк» інформації по картковому рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 на який було здійснено зарахування кредитних коштів.

19.05.2026, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, надійшла запитувана інформація.

Зважаючи на те, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не надходило, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає вимогам ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено, що 14.08.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №99040347, який підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 266451.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, товариство надає клієнту кредит у розмірі 9600,00 грн, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, передбачені цим договором у строки та на умовах даного договору.

Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%, яка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2 цього договору.

Згідно п. 4.2 договору, клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 12.11.2021 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

У Графіку погашення боргу, що є додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №99040347 від 14.08.2021, зазначено розмір реальної річної процентної ставки за кредитним договором - 1080% та загальну вартість кредиту - 35520,00 грн.

TOB «ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачці кредит шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 9600,00 гривень на вказану при укладенні договору платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.10.2025.

Відповідно до наданої АТ КБ «Приват Банк» інформації на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Із виписки по картковому рахунку вбачається зарахування на нього 14.08.2021 грошових коштів у сумі 9600,00 гривень.

Згідно проведеного ТОВ «ФК «Ірбіс» розрахунку заборгованості за договором фінансового кредиту № 99040347 від 14.08.2021, станом на 01.09.2025 розмір такої складає 35520,00 гривень, з яких: 9600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 25920,00 гривень заборгованість за відсотками. У період за який проведено розрахунок ОСОБА_1 будь-яких платежів за договором не здійснювала.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №01092025/1, за умовами якого ТОВ «ФК «Позика» набуло права вимоги до боржників вказаних у Реєстрі прав вимоги.

01.09.2025 між сторонами підписано акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 01.09.2025, що є додатком № 1 до договору факторингу № 01092025/1.

Так, відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу від №01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги за договором № 99040347 від 14.08.2021 у розмірі 35520,00 гривень, з яких: прострочена заборгованості за сумою кредиту 9600,00 гривень, прострочена заборгованості за відсотками 25920,00 гривень.

02.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» проведено оплату за відступлення права вимоги, що підтверджується платіжною інструкцією № 6054383 від 02.09.2025.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Досліджені судом докази вказують на те, що 14.08.2021 між ТОВ «Ірбіс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 99040347, у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а саме: щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору, тощо.

Укладаючи кредитний договір ТОВ «Ірбіс» та ОСОБА_1 вчинили дії передбачені статтями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов кредитного договору 14.08.2021 ТОВ «Ірбіс» перерахувало кредитні кошти у розмірі 9600,00 гривень на вказаний позичальником при укладенні договору картковий рахунок, остання не повернула у встановлені договором строки і розмірах тіло кредиту, не сплатила відсотки за користування кредитними коштами, унаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 35520,00 гривень.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору між первісним кредитором і новим кредитором.

01.09.2025 ТОВ «Ірбіс» відступило право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №99040347 укладеним з ОСОБА_1 для ТОВ «ФК «Позика», у зв`язку з чим останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідачки.

Зважаючи на те, що відповідачка ОСОБА_1 не спростовувала факту укладення між нею та первісним кредитором договору про надання фінансового кредиту, отримання кредитних коштів та порушення своїх зобов`язань з їх повернення та сплати процентів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягання з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №99040347 від 114.08.2021 у загальному розмірі 35520,00 гривень.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень ч. 1, п.п.1, 2 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду: договір про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, додаткову угоду №99040347 від 16.02.2026 до договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 99040347, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості від 16.02.2026.

У той же час відповідачка, яка належним чином повідомлялася про розгляд справи судом, не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, із посиланням на неспівмірність таких витрат, а тому суд не вбачає підстав стверджувати про неспівмірність таких витрат.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень підтверджується платіжною інструкцією №99040347 від 03.03.2026 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позову з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, що у загальному розмірі складає 8162,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 99040347 від 14.08.2021 у розмірі 35520 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 5500,00 гривень витрати на професійну правничу допомогу та 2662,40 гривень судового збору, всього 8162 (вісім тисяч сто шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 травня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Р.М. Стасюк