Рішення № 136833871, 25.05.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2026 р. Справа № 608/1052/26

Номер провадження2/608/671/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу в спрощеному позовному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві позивач вказав, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 03 липня 2025 року було укладено Кредитний договір (оферти) № 03.07.2025-100000552. Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12 000 гривень строком на 184 дні за фіксованою незмінною ставкою у розмірі 1,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування. Комісія за надання кредиту розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачу кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Становить 20% від суми кредиту та дорівнює 2400,00 гривень. Неустойка, 120 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежне виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір неустойки встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом (п. 7.6 Кредитного договору). Проценти, відповідно до ст. 625 ЦК України, 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів, відповідно до ст. 625 ЦК України встановлюється законом. Дата повернення кредиту 02.01.2026.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 12 000 гривень, шляхом перерахування на його картку НОМЕР_1 хх-хххх-3720.

Зобов`язання за Кредитним договором позивачем були виконані належним чином, проте, з другої сторони, відповідач ОСОБА_1 не виконав свої обов`язки, тому станом на дату подання позовної заяви (04.04.2026) виникла заборгованість в сумі 42 480,00 гривень, яка складається з: 12 000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 22 080,00 гривень залишок відсотків, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 0,00 гривень, 2400,00 гривень комісій, 6000,00 гривень залишок штрафів.

Щодо нарахування комісії та штрафів, позивач посилається на п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст. 8 Закону України «про споживче кредитування» та Закон України №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», згідно з яким п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені договорами про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем, виключений.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір.

Крім того, у позовній заяві представник позивача зробив заяву про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Представник позивача - ТОВ «Споживчий Центр» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзиву на позов, у встановлений судом строк не подав. На адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою з відміткою листоноші про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно Постанов ВС від 21.12.2022 у справі №757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33, 31.08.2022 у справі №760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи та судове засідання можливо провести у його відсутності.

Крім того, відповідач був повідомлений про час та місце слухання справи через оголошення на веб-сайті судової влади України, що відповідає вимогам частин 11, 12 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Оскільки учасники справи не з`явилися в судове засідання, суд ухвалює рішення без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази по справі, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 03 липня 2025 року було укладено Кредитний договір (оферти) № 03.07.2025-100000552. Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12 000 гривень строком на 184 дні за фіксованою незмінною ставкою у розмірі 1,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування. Комісія за надання кредиту розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачу кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Становить 20% від суми кредиту та дорівнює 2400,00 гривень. Неустойка, 120 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежне виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір неустойки встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом (п. 7.6 Кредитного договору). Проценти, відповідно до ст. 625 ЦК України, 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів, відповідно до ст. 625 ЦК України встановлюється законом. Дата повернення кредиту 02.01.2026.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 12 000 гривень, шляхом перерахування на його картку НОМЕР_1 хх-хххх-3720.

Зобов`язання за Кредитним договором позивачем були виконані належним чином, проте, з другої сторони, відповідач ОСОБА_1 не виконав свої обов`язки, тому станом на дату подання позовної заяви (04.04.2026) виникла заборгованість в сумі 42 480,00 гривень, яка складається з: 12 000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 22 080,00 гривень залишок відсотків, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 0,00 гривень, 2400,00 гривень комісій, 6000,00 гривень залишок штрафів.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Позивач у відзиві на позов зазначає, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. З огляду на те, що ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат.

Відповідно до заявки кредитного договору зазначено: «Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит».

Отже, комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

З дослідженого судом Паспорту споживчого кредиту, зокрема п.5, вбачається, що Комісія за надання кредиту розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачу кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Становить 20% від суми кредиту та дорівнює 2400,00 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст.11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, включення позивачем до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи - споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

Враховуючи те, що відповідачу нараховано 2400 гривень комісії, пов`язаної з наданням кредиту, суд вважає, що таке нарахування є несправедливим, з огляду на вищевказані норми закону.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 2400 гривень комісії, пов`язаної з наданням кредиту та обслуговування кредитної заборгованості не підлягає задоволенню.

Стосовно нарахування позивачем штрафу суд зазначає, що згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Даний пункт Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Законом України №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» не виключений, продовжує діяти та є чинним.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що необхідно відрахувати від загальної заборгованості за кредитним договором суму нарахованого штрафу в розмірі 6000 гривень.

Отже, з врахуванням наведеного, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 34 080,00 гривень, яка складається з: 12 000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 22 080,00 гривень залишок відсотків.

Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі пропорційному до задоволених вимог 2136 гривень 04 копійки (34080 х 100:42 480=80,23%; 2662,40 х 80,23%:100=2136,04).

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 1048, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 128, 141, 263, 264, 265, 280-282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133А м. Київ, індекс 01032, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 03.07.2025-100000552 від 03 липня 2025 року станом на 04 квітня 2026 року в сумі 34 080 (тридцять чотири тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок, яка складається з: 12 000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 22 080,00 гривень залишок відсотків.

Стягнути ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) гривень 04 копійки.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1052/26

Заочне рішення набрало законної сили « » року.

Суддя: Н . З . Коломієць

Копію заочного рішення видано « » р.

Секретар: