Ухвала суду № 136833566, 26.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 757/60575/25-ц

н\п 2/490/3082/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

26 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

07.05.2026 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з Державної казначейської служби України додатково до заявлених у позові 2500000,00 грн моральної шкоди, ще 128041,69 грн в якості матеріальної шкоди.

Вимоги обгрунтовує тим, що позивач внаслідок неправомірних дій відповідача недоотримав пенсію, як мінімум у розмірі 18291,67 грн у місяць, починаючи з 01.10.2025 року та станом на 30.04.2026 року розмір неотриманої пенсії позивача складає 128041,69 грн.

11.05.2026 року представник відповідача Держави Україна в особі Державної казначейської служби України надав до суду відзив, в якому, крім просив відмовити в задоволенні позову та розгляд справи проводити без участі Казначейства.

25.06.2026 року позивач подав до суду заяву в якій просив суд справу розглядати за його відсутності, вимоги позову підтримує повністю.

26.06.2026 року представник відповідача Держави Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Частиною першою статті 198 ЦПК України визначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

За такого, з урахуванням попложень статей 223, 247 ЦПК України підготовче засідання проводиться за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Статтею 200 ЦПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог позивач суд зазначає таке.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог та має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому, хоча позивач і назвав подану ним 07.05.2026 року заявою про збільшення позовних вимог, зі змісту заяви вбачається, що в такій міститься нова вимога - стягнення 128041,69 грн моральної шкоди, якої не було в первісній позовній заяві та зазначені підстави для стягнення вказаної матеріальної шкоди, яких також не було в позовній заяві.

Суд зазначає,що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Суд вбачає, що звертаючись з позовною заявою позивач просив суд стягнути на свою користь з Державної казначейської служби України 2500000,00 грн моральної шкоди. Як на підставу позову позивач вказував порушення його прав незаконною відмовою у видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 року.

Натомість в заяві від 07.05.2026 року про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача додатково до заявлених у позові 2500000,00 грн моральної шкоди, ще 128041,69 грн в якості матеріальної шкоди. В обгрунтування вимог, позивач вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача недоотримав пенсію, як мінімум у розмірі 18291,67 грн у місяць, починаючи з 01.10.2025 року та станом на 30.04.2026 року розмір неотриманої пенсії позивача складає 128041,69 грн, вважає це матеріальною шкодою, яку просить стягнути з відповідача.

Отже, дослідивши редакцію первісного позову про стягнення моральної шкоди та заяву про збільшення позовних вимог від 07.05.2026, суд вбачає, що позивачем змінено як предмет позовних вимог так і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Правовий висновок Верховного Суду, що регулює подібні правовідносини викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 22 липня 2021 року.

За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви позивача про зміну розміру позовних вимог, яка надійшла на адресу суду 07.05.2026 року.

Клопотань про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення, про необхідність вчинення інших процесуальних дій сторонами та їх представниками не заявлялось.

Судом не встановлено підстав для залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, позивач не відмовився від позову, а відповідач не визнав позову, сторони не уклали мирової угоди. Підстави ухвалити рішення, передбачені ч. 3 ст. 200 ЦПК України, відсутні.

Отже, при підготовці справи до судового розгляду були проведені усі необхідні підготовчі дії, передбачені ст. 197 ЦПК України та суд вважає їх достатніми для закінчення підготовки справи до судового розгляду. З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним закрити підготовче судове провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197 - 200, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 від 04.05.2026 року про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла на адресу суду 07.05.2026 року відмовити та повернути її позивачу.

Закрити підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 02.07.2026 року на 11:00 годин в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, каб. № 11).

Про дату, час та місце проведення судового розгляду справи по суті повідомити учасників справи.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud1423/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення

Суддя О.В. Саламатін