Рішення № 136832834, 25.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1013/26

Провадження № 2/456/1120/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ТОВ «Бізнес Позика» в особі представника Пєскової С.В., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 521716-КС-001 від 07.01.2025 в розмірі 53 770,00 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 07.01.2025 ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 521716-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 19 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 53 770,00 грн: 19 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 21 470,00 грн заборгованість за процентами; 9 500,00 заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 3 800,00 прострочені платежі за комісією, а тому просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у запропонований судом строк відзив на позовну заяву ТОВ «Бізнес Позика» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором не подав.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача заявила клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та клопотання про витребування доказів в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» наступну інформацію: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 07.01.2025 року (дата видачі кредиту) по 29.04.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.03.2026. Крім того, частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою судового засідання від 19.03.2026 розгляд справи відкладено на 23.04.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

30.03.2026 на виконання ухвали суду від 24.02.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані судом докази.

Ухвалою судового засідання від 23.04.2026 розгляд справи відкладено на 18.05.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Розгляд справи відбувся 18.05.2026 без участі сторін.

В судове засідання представник позивача Пєскова С.В. не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду не з`явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за її відсутності на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою судового засідання від 18.05.2026 суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Враховуючи вищенаведене, розгляд справи відбувся 18.05.2026 без участі сторін, однак датою ухвалення рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є дата складення повного судового рішення 25.05.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 07 січня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 521716-КС-001 в електронній формі, який підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-8402. Відповідно до його умов ТОВ «Бізнес Позика» надає відповідачу кредит шляхом безготівкового переказу грошової суми у розмірі 19 000,00 грн на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником ОСОБА_1 реквізитів електронного платіжного засобу у п. 8 кредитного договору Реквізити та підписи сторін, графа «Позичальник» НОМЕР_3 строком на 16 тижнів з дати його надання до дати повернення кредиту 29.04.2025. Умовами договору також визначено розмір та порядок сплати процентів за користування грошовими коштами, зокрема, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка становить 1 % за день користування кредитом, денна процентна ставка 0,91 %, комісія за надання кредиту 3 800,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Бізнес Позика» https://my.bizpozyka.com заповнив та подав анкету на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів НОМЕР_3 та місце реєстрації/проживання.

Зазначена інформація підтверджується відомостями, що вказані у пропозиції (оферті) та у паспорті споживчого кредиту, який надавався ОСОБА_1 до укладення кредитного договору та був підписаний останнім 07.01.2025 за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором UA-4075.

Повідомлення АТ «Універсал Банк», яке надійшло на адресу суду 30.03.2026, підтверджує факт, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 .

Згідно з підтвердження, наданого ТОВ «ПрофітГід», вбачається, що позивачем ТОВ «Бізнес Позика» здійснено платіж в розмірі 19 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , призначення переказу: перерахування коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 521716-КС-001 від 07.01.2025.

Водночас, відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, не виконав в повному обсязі взяті на себе грошові зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, що відповідно до розрахунку та довідки про стан заборгованості за кредитним договором станом на 07.01.2026 становить 53 770,00 грн з яких: 19 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 21 470,00 грн заборгованість за відсотками, 3 800,00 прострочені платежі за комісією, 9 500,00 грн заборгованість по штрафах.

Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 521716-КС-001 від 07.01.2025 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закону) якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище указ було затверджено.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема Указом Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим № 4757-IX від 14.01.2026, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб і такий продовжує діяти на даний час.

Таким чином, на даний час в Україні діє воєнний стан, відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником та наявності заборгованості в останнього.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Водночас, судом встановлено, що умови кредитного договору № 521716-КС-001 від 07.01.2025 про сплату відповідачем ОСОБА_1 у період дії в Україні воєнного стану нарахованих 9 500,00 грн відсотків річних за ст. 625 ЦК України, як міру відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань на користь кредитодавця, суперечать пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, через що являються нікчемними, а тому, у порядку, передбаченому положеннями ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи, відтак в частині вимог про стягнення відсотків річних задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 521716-КС-001 від 07.01.2025 у розмірі 44 270,00 грн є підставними та обґрунтованими, а тому позов необхідно задовольнити частково.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, які полягають у сплаті позивачем ТОВ «Бізнес Позика» судового збору в розмірі 2 662,40 грн, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на користь зазначеного позивача з відповідача ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 192,01 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 44 270,00 грн (сорок чотири тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) заборгованості за кредитним договором № 521716-КС-001 від 07.01.2025, що складається з тіла кредиту в розмірі 19 000,00 грн (дев`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), процентів за користування кредитом в розмірі 21 470,00 грн (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят гривень 00 копійок), комісії за надання кредиту в розмірі 3 800,00 грн (три тисячі вісімсот гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2 192,01 грн (дві тисячі сто дев`яносто дві гривнi 01 копійку) пропорційно до задоволених вимог.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Юлія ВАЛОВІН