Ухвала суду № 136832741, 26.05.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/471/26

№ провадження 2-п/453/8/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань Бендеш А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дубини Анни Сергіївни про перегляд заочного рішення у цивільній справі №453/471/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

17.03.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі представника Сарана А.О. звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № 25.07.2025-100002201 від 25.07.2025 року у розмірі 77 880 грн. 00 коп. та 2 662 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 17.03.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Заочним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, - заборгованість за Кредитним договором № 25.07.2025-100002201 від 25.07.2025 у розмірі 62 480 грн. 00 коп. та 2 129 грн. 92 коп. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

05.05.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дубина Анна Сергіївна звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду від 16 квітня 2026 року.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 06.05.2026 прийнято заяву про перегляд заочного рішення суду до свого провадження, з визначенням дати судового засідання.

В обгрунтування заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає про те, що 16 квітня 2026 року Сколівським районним судом Львівської області ухвалено заочне рішення у справі № 453/471/26 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25.07.2025- 100002201 від 25.07.2025 року.

Вказаним заочним рішенням позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість у розмірі 62 480,00 грн, яка складається з 22 000,00 грн тіла кредиту та 40 480,00 грн. - процентів, а також 2 129,92 грн. судового збору. У частині стягнення комісії та неустойки суд відмовив. З таким заочним рішенням відповідач не погоджується, вважає його таким, що ухвалене без належного забезпечення його права на участь у справі, без реальної можливості надати заперечення, докази та пояснення, а також без урахування істотних обставин, які мають визначальне значення для правильного вирішення спору, зокрема факту проходження відповідачем військової служби у Збройних Силах України, наявності у нього статусу учасника бойових дій та спеціальних законодавчих гарантій щодо ненарахування процентів за користування кредитом військовослужбовцям. Відповідач не був фактично обізнаний про розгляд цієї справи. Позовної заяви, ухвали про відкриття провадження, судових повідомлень чи інших процесуальних документів він фактично не отримував, оскільки перебуває на службі в лавах ЗСУ. Про існування судового провадження та про ухвалене заочне рішення відповідач дізнався лише після того, як відповідне судове рішення з`явилося в мобільному застосунку «Дія». Саме з цього моменту відповідач фактично довідався про наявність спору, про ухвалене рішення та про необхідність захисту своїх прав. Формальне зазначення в заочному рішенні про те, що відповідач був повідомлений належним чином, саме по собі не свідчить про реальну обізнаність особи щодо розгляду справи. Для цілей справедливого судового розгляду значення має не лише формальне направлення кореспонденції, а й реальна можливість особи дізнатися про судовий процес, ознайомитися з позовними вимогами, підготувати відзив, надати докази, заявити клопотання та скористатися правничою допомогою. У цій справі такої можливості відповідач фактично не мав.

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. За змістом статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Правова природа перегляду заочного рішення полягає саме у тому, щоб надати відповідачу, який не брав участі у первісному розгляді справи, реальну процесуальну можливість бути почутим.

Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 року у справі № 752/6338/19 прямо зазначив, що відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який його ухвалив, саме на предмет наявності підстав, передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України, а порядок перегляду заочного рішення врегульований статтями 284288 ЦПК України. У цій справі наявні обидві необхідні умови для перегляд заочного рішення. По-перше, відповідач не подав відзив і не взяв участі у розгляді справи з поважних причин, оскільки не був фактично обізнаний про розгляд справи та одночасно проходив військову службу. По-друге, відповідач має істотні заперечення проти позову, які безпосередньо впливають на розмір заявленої до стягнення заборгованості та правову можливість стягнення процентів. На момент розгляду справи ОСОБА_1 проходив військову службу у складі Збройних Сил України. Це підтверджується доданими до заяви копіями паспорта громадянина України, військового квитка, посвідчення офіцера, записами про проходження військової служби у військових частинах, а також посвідченням учасника бойових дій у застосунку «Дія». Із наданих документів вбачається, що відповідач є не просто позичальником за цивільним договором, а діючим військовослужбовцем, який у період воєнного стану перебуває у спеціальному правовому статусі та користується гарантіями, прямо передбаченими законом. Служба у Збройних Силах України в умовах воєнного стану є обставиною, яка об`єктивно впливає на можливість особи своєчасно отримувати поштову кореспонденцію, реагувати на судові документи, готувати правову позицію, збирати докази, забезпечувати участь у процесі та підтримувати постійний зв`язок з адвокатом. Це не є звичайною побутовою незручністю чи недбалістю відповідача. Це об`єктивна обставина, пов`язана з виконанням конституційного обов`язку із захисту держави. При цьому зазначена обставина має значення не лише для оцінки поважності причин неучасті у справі, а й для правильного вирішення спору по суті, оскільки чинне законодавство прямо передбачає кредитні пільги для військовослужбовців.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу або під час дії особливого періоду брали чи беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, а також фізичними особами, і проценти за користування кредитом не нараховуються, за винятком окремих категорій кредитних договорів, прямо визначених законом. Це має ключове значення для цієї справи, оскільки кредитний договір, за яким позивач заявив вимоги, не є кредитом на придбання житла, автомобіля чи іншого майна, що належить до передбачених законом винятків. Із самого заочного рішення вбачається, що кредит надано як споживчий кредит на суму 22 000,00 грн, строком на 184 дні, із фіксованою ставкою 1 % за один день користування кредитом. Крім того, відповідач при заповненні даних (анкети) на укладання кредитного договору проставляв інформацію, що він є військовослужбовцем та вказував назву військової частини НОМЕР_2 , в якій він проходив службі на той час. При цьому позивач не вимагав від відповідача надання будь-яких додаткових підтверджуючих документів. Отже, питання щодо поширення на відповідача спеціальних гарантій, передбачених законодавством для військовослужбовців, зокрема щодо ненарахування процентів за користування кредитом, не було предметом дослідження суду під час розгляду справи. Це зумовлено тим, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не надав відповідні докази, оскільки не був обізнаний про розгляд справи. Натомість зазначені обставини є істотними та мають безпосередній вплив на правильне вирішення спору по суті.

Більше того, Міністерство оборони України у роз`ясненні від 18.02.2026 року також підтверджує, що військовослужбовці, мобілізовані та резервісти можуть не сплачувати відсотки й штрафи за кредитами на час служби, а фінансові установи не мають права нараховувати їм пеню, штрафні санкції чи проценти за користування позикою. Таким чином, у цій справі існує принципово важлива обставина, яка взагалі не була предметом дослідження суду при заочному розгляді справи: позивач заявив до стягнення 40 480,00 грн. процентів за користування кредитом, тоді як відповідач є військовослужбовцем, щодо якого законодавство встановлює пряму заборону нарахування таких процентів за відповідних умов.

Суд першої інстанції фактично стягнув із відповідача 62 480,00 грн, з яких лише 22 000,00 грн. є тілом кредиту, а 40 480,00 грн проценти. Тобто основна частина задоволених вимог це саме проценти. Відповідач ОСОБА_1 безперервно починаючи з 2022 року проходить військову службу у Збройних Силах України під час особливого періоду та воєнного стану, що підтверджується належними доказами, зокрема військовим квитком, посвідченням офіцера, а також довідкою військової частини, в якій він перебуває на службі зараз. Згідно з записами у військовому квитку, відповідач був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 01 травня 2022 року на підставі наказу №22 та проходив службу на посаді командир відділення. Надалі, 25 листопада 2022 року на підставі наказу №2 відповідач продовжив проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 на механік водій, що підтверджується відповідними записами.

29 січня 2023 року на підставі наказу №31 відповідач був переведений у межах тієї ж військової частини НОМЕР_3 , де продовжив службу на посаді старшого водія, що підтверджується записом у військовому квитку.

01 березня 2023 року на підставі наказу №62 відповідач був переведений у межах тієї ж військової частини НОМЕР_3 , де продовжив службу на посаді старшого механіка, що підтверджується записом у військовому квитку.

У подальшому, 01 липня 2023 року на підставі наказу №2 відповідач був переведений до військової частини НОМЕР_2 , де проходив службу на посаді техніка, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку. З 01 травня 2024 року на підставі наказу №132 відповідач продовжив проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 на посаді старшого техніка, що підтверджується відповідними записами.

20.01.2025 року відповідач отримує офіцерське звання та посвідчення офіцера та продавжує проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 .

Надалі відповідач був переведений до військової частини НОМЕР_4 та наказом №1520 від 11 жовтня 2025 року призначений на посаду начальника електротехнічної служби, служб сил підтримки війскової частини НОМЕР_4 .

На сьогоднішній день, відповідно до наказу №293 від 10 листопада 2025 року відповідач проходить службу у військової частини НОМЕР_4 на посаді начальника служби військової техніки озброєння логістики ВЧ НОМЕР_4 . Перебування на військовій службі також підтверджується довідкою, виданою військовою частиною НОМЕР_4 , від 11 березня 2026 року. Таким чином, відповідач безперервно проходить військову службу у Збройних Силах України з 2022 року по теперішній час, у тому числі під час дії воєнного стану, що об`єктивно впливає на можливість належного виконання ним цивільно-правових зобов`язань, а також на можливість своєчасного отримання кореспонденції та участі у судових процесах. Крім того, відповідач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням. З огляду на викладене, подані відповідачем докази мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вони підтверджують факти, які можуть вплинути на обсяг відповідальності відповідача та на саму можливість стягнення з нього 40 480,00 грн процентів. За таких обставин наявні підстави для перегляду заочного рішення, оскільки під час розгляду справи не були досліджені істотні обставини та докази, які мають безпосередній вплив на правильне вирішення спору по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, надані учасниками справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або ж скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши, що докази, на які посилається відповідач в своїй заяві мають істотне значення для правильного вирішення справи та те, що таким не подано відзиву на позовну заяву з поважних причин, суд приходить до висновку, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 260-261, 287-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дубини Анни Сергіївни про перегляд заочного рішення у цивільній справі №453/471/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області, ухвалене від 16 квітня 2026 року у цивільній справі № 453/471/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Вказана справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на «02» червня 2026 року о 11 год. 10 хв. у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області за адресою: 82600, Львівська обл., Сколівський р-н, м. Сколе, вул. Д. Галицького, 8

Не пізніше п`ятиденного строку з дня проголошення ухвали про скасування заочного рішення сторони мають право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У разі неподання у встановлений судом строк такої заяви, сторони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин.

Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали про скасування заочного рішення, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи, надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою статті 49, 178-181 ЦПК України, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://sv.lv.court.gov.ua.

Суддя