Ухвала суду № 136832476, 26.05.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5633/25

Провадження №2/463/209/26

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

26 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

адвокат Пономарьова В.М., діючи в інтересах ТОВ «Українська злагода» на підставі ордеру серії АР №1243673 від 1 травня 2024 року, звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» заборгованості в сумі 300 000 (триста тисяч) грн., а також стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова в електронній формі через систему «Електронний суд» 20 червня 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою суду від 24 червня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження у такій та призначено підготовче засідання на 15 липня 2025 року.

7 липня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача адвоката Майнард Н.О., яка діє на підставі ордеру серії ВА №1117977 від 26 червня 2025 року, згідно з яким в задоволенні позову просить відмовити; викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

14 липня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_5 .

В підготовчому засіданні 15 липня 2025 року у розгляді справи було оголошено перерву для надання можливості стороні відповідача подати заперечення.

1 жовтня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_5 про виклик та допит в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 .

Протокольною ухвалою підготовчого засідання 7 жовтня 2025 року задоволено клопотання про допит в судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 7 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року було витребувано в Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону за період з 1 березня 2023 року по 31 березня 2023 року ОСОБА_4

17 грудня 2025 року до суду надійшла відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, згідно з якою в базах даних не виявлено інформації про перетинання ОСОБА_4 державного кордону за період з 1 березня 2023 року по 31 березня 2023 року.

28 січня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_5

20 лютого 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про виклик ОСОБА_4 в якості свідка та повторне витребування інформації.

Протокольною ухвалою судового засідання 23 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача в частині направлення повістки про виклик ОСОБА_4 за адресою реєстрації його нерухомого майна.

Також ухвалою суду від 23 лютого 2026 року витребувано в Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону за період з 1 січня 2020 року по 24 червня 2025 року ОСОБА_4 .

В судовому засіданні 23 березня 2026 року було оголошено перерву у зв`язку з невиконанням вказаної вище ухвали та необхідністю повторного скерування такої.

23 березня 2026 року до суду надійшла відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, якою надано інформацію про перетинання ОСОБА_4 державного кордону за період з 1 січня 2020 року по 24 червня 2025 року.

9 квітня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Пономарьової В.М. про припинення повноважень представника, якою остання повідомила про відмову від виконання повноважень представника ТОВ «Українська злагода» та вказала, що про припинення представництва позивача повідомлено до дати відправлення заяви.

В судовому засіданні 29 квітня 2026 року судом було прийнято відмову адвоката Пономарьової В.М. від виконання повноважень представника позивача, водночас позивачем, який був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку йому судової повістки про виклик у вказане судове засідання в електронний кабінет 23 березня 2026 року, явку в вказане судове засідання іншого представника не забезпечив, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 26 травня 2026 року, скеровано позивачу повістку про виклик в зазначене судове засідання, в якій повідомлено, що в разі повторної неявки представника позовну заяву буде залишено без розгляду.

Водночас в судове засідання 26 травня 2026 року позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце такого, що підтверджується довідкою про доставку йому судової повістки про виклик у вказане судове засідання в електронний кабінет 1 травня 2026 року, явку свого представника повторно не забезпечив та про причини неявки такого не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідач та його представник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, в таке 26 травня 2026 року також не з`явились, клопотання про відкладення розгляду справи не подали.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частинами 1, 5 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. При цьому згідно з ч. 3 даної статті Кодексу юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника, яким відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України може бути адвокат.

Частиною 1 ст. 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

При цьому згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не забезпечив явку свого представника в останні два судові засідання, про причини неявки такого не повідомив, клопотання про розгляд справи за відсутності його представника не подав, поданого позову не підтримав, а також не подав клопотання про відкладення розгляду справи, про наслідки повторної неявки представника був повідомлений. Відтак з наведеного вбачається, що сторона позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилась в дане судове засідання.

В своєму рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі №1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас учасник справи зобов`язаний: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

А частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 2 жовтня 2019 року у справі №750/3021/18).

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Оскільки жодних підтверджуючих доказів про неможливість позивача забезпечити явку в судове засідання свого представника суду не представлено, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали представнику позивача з`явитись в судове засідання та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Окрім того, ухилення сторони позивача від участі в судовому розгляді поданого ним ж позову порушує права іншої сторони, а також перешкоджає вирішенню спору.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відтак згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача (представника позивача) і у разі повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач відповідно до положень ЦПК України про розгляд справи була повідомлений у встановленому законом порядку, з моменту пред`явлення позову до суду зобов`язаний був цікавитись розглядом такого та проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи, однак в судове засідання явку свого представника повторно не забезпечив, про причини неявки такого не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, відтак суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.

З врахування наведеного та керуючись ст.ст. 44, 58, 60, 128, 131, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

постановив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська злагода», місцезнаходження: 01024. м. Київ, вул. Басейна, 5Б, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 45522165.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: Стрепко Н.Л.