Рішення № 136832091, 25.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

25.05.2026

ЄУН 337/1752/26

Провадження №2/337/1589/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

представника позивача Александрова О.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

19.03.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 11.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №4297393, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» надало, а відповідач отримав в кредит грошові кошти в розмірі 5000,00 грн, шляхом їх перерахування на його поточний рахунок, строком на 21 день, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,90% за кожний день користування кредитом в межах строку надання кредиту. Відповідно до договору факторингу №ФК 21-01/22 від 21.01.2022 ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Сіті Фінанс». Останнє, в свою чергу, за договором №01-08/25 від 01.08.2025 відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Факторинг Партнерс». Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у зв`язку з чим станом на день формування позовної заяви утворилась заборгованість в загальній сумі 15545,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 10545,00 грн.

Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 9000,00грн.

Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

20.04.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 17.04.2026) надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що останній платіж за договором мав бути здійснений 01.07.2021. З моменту порушення зобов`язання минуло понад три роки, у зв`язку з чим вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, що згідно з ч. 4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові. Також звертає увагу на те, що позивач вимагає 15545,00 грн (при тілі 5000 грн). Згідно з ч.2 ст.21 Закону «Про споживче кредитування», сукупна сума штрафів та пені для мікрокредитів не може перевищувати подвійний розмір отриманої суми (тобто максимально 10000 грн штрафів), а вимоги позивача перевищують цей ліміт. Також вважає заявлену позивачем суму витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи та ціною позову (5000 грн тіла). Також повідомляє, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, є багатодітним батьком та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років (дитині 10 місяців). Його доходи складаються виключно з соціальних виплат.

Відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Зменшити розмір штрафів до законних меж та відмовити у стягненні 9000 грн витрат на юриста.

23.04.2026 від позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає про правомірність нарахування заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №4297393 від 11.06.2021. Проценти за користування кредитом нараховані в період строку кредиту, а саме з 11.06.2021 по 30.06.2021 у розмірі 0,50 грн. (0,01 %) за зниженою процентною ставкою щоденно. Після чого, строк кредитування закінчився, але відповідач не повернув кошти кредиту, але сплатив проценти за користування ним у розмірі 9,50 грн, та продовжив використання кредиту. Таким чином, відповідно до п.4.2.2. Договору відбулась пролонгація за ініціативою споживача. Після цього, виникло прострочення, тому у відповідності до п.1.5.1 ТОВ «Авентус Україна» продовжувало нарахування відсотків за стандартною процентною ставкою. П. 4.3.1. договору передбачає, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2-4.2.4. договору. В даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Тому, в період з 21.07.2021 по 18.10.2021 нарахування процентів відбувалось згідно умов договору в розмірі 95,00 грн. (1,90 %), що не перевищує передбачений Договором строк. Відповідач помилково зазначає про перевищення граничного розміру штрафних санкцій, оскільки заявлена до стягнення сума 15 545,00 грн не містить жодних штрафів чи пені: 5 000,00 грн становить основна сума кредиту, а 10 545,00 грн - це виключно нараховані проценти за користування кредитом; при цьому будь-які нарахування пені, штрафів, комісій, інфляційних втрат чи 3% річних відсутні, у зв`язку з чим посилання відповідача на обмеження щодо штрафних санкцій є безпідставним. Подані позивачем розрахунки є детальними, чіткими і таким, що відповідають умовам кредитного договору, у тому числі в частині визначення строку користування кредитом в межах якого нараховувалися проценти.

Також зазначає, що строк позовної давності на дату звернення позивача до суду з даним позовом не минув, відтак позовна заява подана в межах строку позовної давності, оскільки перебіг такого строку було зупинено згідно норм чинного на момент подачі позовної заяви законодавства, а відтак підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість підтверджуються витягом з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, який містить детальний опис виконаних робіт та наданих послуг та свідчить про виконання зобов`язань виконавцем. Питання співмірності витрат вирішується судом виключно на підставі доказів, а не припущень іншої сторони. Позивач діє добросовісно, у межах своїх процесуальних прав, а надані документи повністю підтверджують реальність надання правничої допомоги та понесення відповідних витрат. Підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу відсутні.

Позивач не заперечує щодо скрутного матеріального становища відповідача, перебування у відпустці по догляду за дитиною та статус багатодітного батька, однак такі обставини самі по собі не є підставою для звільнення від виконання грошових зобов`язань або їх зменшення. Водночас належних та допустимих доказів щодо повної відсутності доходів, їх розміру, наявності утриманців, а також фактичного фінансового стану суду не надано. Саме по собі посилання на отримання соціальних виплат не підтверджує неможливість виконання зобов`язання, а лише свідчить про наявність певного джерела доходу. Відповідачем не доведено, що його матеріальне становище є настільки винятковим, що унеможливлює виконання грошового зобов`язання навіть частково або у розстрочку.

Представник позивача Александров О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору та витрати на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснив, що він не заперечує факту укладання договору №4297393 від 11.06.2021 та отримання кредитних коштів, наявність заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн та заборгованість за процентами. Водночас просив застосувати строк позовної давності, а у разі такої неможливості, зменшити розмір штрафних санкції та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Крім того, до відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015р. (далі Закон №675).

Крім того, ч. 1 та ч. 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 11.06.2021 було укладено договір №4297393 про надання споживчого кредиту.

Згідно з п.1.1 договору, укладання цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в т.ч. шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору (п.10.6 договору).

Підписанням договору, споживач підтвердив, що: перед укладання договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»: б) вказана в ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, у т.ч. на умовах фінансового кредиту Товариства, що розміщені на веб-сайті та затверджені наказом №53-ОД від 16.01.2020, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватись; дані, що стосуються його особи, зазначені в преамбулі та реквізитах сторін цього договору. Є актуальними, правильними та відповідають дійсності (п.10.8 договору).

Згідно з п.1.2-1.8 цього договору Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержавити та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту складає 5000,00грн., строк кредиту 21 день, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та в строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка - 1,90% в день, знижена - 0,01% в день.

Відповідно до п.2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п.3.1 договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Розмір процентної ставки залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку (п.3.3 договору).

Відповідно до п.4.2.2. договору, пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів: - перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або - протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом.

Згідно з п.4.3.1 договору у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутись пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача відповідно до п.4.2.2-4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених п.4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулось продовження строку кредиту за ініціативою споживача у порядку, передбаченому п.4.2 договору (п.4.3.2 договору).

Відповідно до п.6.1 договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку, визначеного в пп.6.1.1 договору. Якщо відбулось продовження строку користування кредитом за ініціативою споживача повернення кредиту та сплата процентів, що нараховуються за період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається споживачу в особистому кабінеті, крім випадку, визначеного в пп.6.1.1 договору. Якщо відбулося продовження строку користування кредитом в порядку автопролонгації, повернення кредиту здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається споживачу в особистому кабінеті, а сплата процентів, що нараховується за день автопролонгації, здійснюється в день такої автопролонгації, крім випадку, визначеного в пп.6.1.1 договору.

Відповідальність споживача у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором визначена п.7.4 договору у вигляді штрафу.

У розділі 11 в графі договору «Споживач» зазначено, зокрема, ПІБ споживача - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , його зареєстроване місце проживання особистий кабінет, номер мобільного телефону.

Вказаний договір підписано споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М619422 11.06.2021 о 12:32:06.

Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №4297393 від 11.06.2021), строк кредитування становить 21 день, сума кредиту - 5000,00 грн, проценти за користування кредитом за зниженою процентною ставкою 10,50 грн, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та в строки, визначені в договорі, реальна річна ставка - 3,71%, загальна вартість кредиту - 5 010,50 грн.

Також у вказаній Таблиці зазначено, якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, у зв`язку з чим будуть мати наступні значення: сума платежу за розрахунковий період складе - 6 995,00 грн., проценти за користування кредитом - 1 995,00 грн, реальні річна ставка 34133,46 %, загальна вартість кредиту - 6 995,00 грн.

Додаток №1 підписано споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором M619422, 11.06.2021 12:32:06.

Згідно з інформаційною довідкою №7/17461 від 10.11.2025 ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» відповідно до договору з ТОВ «Авентус Україна» №087/20-П від 08.07.2020 повідомляє про переказ коштів ОСОБА_1 , транзакція №954499530 11.06.2021 о 12:33, номер замовлення 4297393 ОСОБА_1 , на платіжну картку НОМЕР_1 , сума - 5000,00 грн

Згідно з інформаційною довідкою 10970/25-Е від 11.11.2025 ТОВ «Авентус Україна» повідомляє ТОВ «ФК «Сити Фінанс» про переказ коштів ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер кредитного договору - 4297393, назва банку/платіжної системи через яку перераховувалися кошти - Easy Pay, дата транзакції щодо перерахування кошті боржнику - 11.06.2021, ІD транзакції, щодо перерахування коштів боржнику - 954499530, сума транзакції 5000,00 грн.

З картки обліку договору (розрахунку заборгованості), складеного ТОВ «Авентус Україна» та наданого позивачем, вбачається, що станом на 21.01.2022 заборгованість за вищевказаним кредитним договором становить 15545,00 грн, у т.ч. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 5000,00 грн, заборгованість по відсоткам 10545,00 грн. Нарахування процентів здійснювалось з 11.06.2021 по 18.10.2021. Всього позичальником здійснено внесення коштів за вказаним кредитним договором у розмірі 9,50 грн (29.06.2021), які зараховані на проценти за користування кредитом.

Згідно з договором факторингу № ФК 21-01/22 від 21.01.2022 ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема, до ОСОБА_1 (в реєстрі боржників під порядковим номером 1161) за кредитним договором №4297393 на загальну суму боргу 15 545,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованості за процентами - 10545,00 грн.

Згідно з договором № 01-08/25 від 01.08.2025 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №4297393 (в реєстрі боржників під порядковим номером 6905) на загальну суму боргу боргу 15 545,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованості за процентами - 10545,00 грн.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором станом на 27.02.2026 становить 15 545,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованості за процентами - 10545,00 грн. Інфляційні втрати та 3% річних, штрафні санкції не нараховувались.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В даному випадку суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст.207 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач ОСОБА_1 , діючи вільно, на власний розсуд, уклав 11.06.2021 з ТОВ «Авентус Україна» договір про надання споживчого кредиту №4297393, відповідно до якого отримав в кредит 5000,00 грн, зобов`язавшись повернути їх та сплатити проценти за користування ними в порядку та строки, визначені договором.

Вказаний кредитний договір оформлений письмовим документом і підписаний сторонами в передбачений чинним законодавством спосіб, зокрема, позичальником/відповідачем - електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з положеннями ст.207, 1055 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Жодних обставин, які б свідчили про недійсність (нікчемність) вказаного кредитного договору, за аналізом та оцінкою наданих сторонами доказів судом не встановлено. Факту підписання відповідачем вказаного договору та відповідно факту його укладання, відповідач ні у відзиві, ні під час судового розгляду у судовому засіданні не заперечував.

Отже, вказаний кредитний договір є чинним і обов`язковим для виконання.

За змістом кредитного договору надання кредиту позичальнику/відповідачу передбачалось шляхом безготівкового переказу кредитних коштів на зазначені ним в договорі реквізити платіжної картки - № НОМЕР_1 .

Суд встановив, що ТОВ «Авентус Україна» виконав свої зобов`язання за кредитним договором та 11.06.2021 за посередницьких послуг ТОВ «Контрактовий Дім» перерахував відповідачу ОСОБА_1 5000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що відповідає розміру кредитних коштів за вищезазначеним кредитним договором.

Вказані обставини достовірно підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами - інформаційними довідками ТОВ «Контрактовий Дім», ТОВ «Авентус Україна» про переказ кредитних коштів, які суд вважає належними та допустимими доказами. Факт отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих кредитних коштів зі сплатою процентів за користування кредитом.

Судом встановлено, що відповідач порушив умови укладеного договору про надання споживчого кредиту, належним чином не виконував свого зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним у погоджений сторонами в договорі строк, вказані кошти до цього часу не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 15545,00 грн (5000,00 грн - тіло кредиту + 10 545,00 грн - проценти за користування кредитом), стягнення якої позивач вимагає в судовому порядку.

Вказаний розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується карткою обліку/розрахунком заборгованості, складеною ТОВ «Авентус Україна» станом на 21.01.2022 (на момент відступлення права вимоги), яку суд вважає повною, чіткою, об`єктивною, вона узгоджується з умовами кредитного договору, тому суд вважає її належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення.

Розмір заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн відповідачем не оспорюється.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, суд враховує, що відповідно до п. 1.5. кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується:

- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору (п.1.5.1.).

Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Якщо Споживач є учасником Програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки зазначений в Договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в Договорі. Якщо Споживач не є учасником Програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв`язку з чим цей підпункт Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для Споживача.

Судом встановлено, що проценти за користування кредитом нараховувались відповідно до погоджених сторонами договору умов.

Так, проценти за користування кредитом у період з 11.06.2021 по 30.06.2021 нараховані у розмірі 0,50 грн. (0,01 %) в день за зниженою процентною ставкою. 29.06.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора 9,50 грн, та продовжив використання кредиту. Таким чином, відповідно до п.4.2.2. договору відбулась пролонгація за ініціативою споживача. Після цього, виникло прострочення, тому у відповідності до п.1.5.1 ТОВ «Авентус Україна» продовжувало нарахування відсотків за стандартною процентною ставкою. П. 4.3.1. договору передбачає, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2-4.2.4. договору. В даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Тому, в період з 01.07.2021 по 18.10.2021 нарахування процентів відбувалось згідно умов договору в розмірі 95,00 грн. (1,90 %), що не перевищує передбачений Договором строк. При цьому будь-які нарахування пені, штрафів, комісій, інфляційних втрат чи 3% річних відсутні, у зв`язку з чим посилання відповідача на обмеження щодо штрафних санкцій є безпідставним.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем як боржником добровільно узятих на себе зобов`язань за вказаним договором є порушенням прав кредитора, які підлягають судовому захисту в обраний позивачем спосіб.

При цьому суд вважає належним чином доведеним та обґрунтованим право позивача як нового кредитора вимагати з ОСОБА_1 стягнення заборгованості за вищевказаним договором. Це право позивач набув на підставі договору факторингу № 01-08/25 від 01.08.2025, укладеного з ТОВ «ФК Сіті Фінанс». Останнє, в свою чергу, набуло це право на підставі договору факторингу № ФК 21-01/22 від 21.01.2022, укладеним з первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна».

Вказані обставини підтверджуються наданими суду належними та допустимим доказами - належним чином засвідченими копіями відповідних договорів з додатками. Жодних обставин, які б вказували на недійсність вказаних договорів, відповідачем не наведено та судом не встановлено.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що кретині кошти не повернуті та проценти не сплачені з огляду на скрутне матеріальне становище, не звільняє його від обов`язку сплати заборгованість за кредитом.

Водночас, відповідач має право на звернення до суду з обґрунтованою заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду в порядку ст.435 ЦПК України.

Що стосується строку позовної давності, то слід зазначити наступне.

Згідно положень ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду із вказаним позовом 19.03.2026, позовні вимоги заявлені щодо стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 11.06.2021 по 18.10.2021.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Зазначений закон набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 за №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінений з 24.00 годин 30.06.2023

Крім того, 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому було неодноразово продовжено та дії на час ухвалення даного рішення.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Законом України №4434-IX від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Вказаний Закон набрав чинності 04.09.2025.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк позовної давності був продовжений від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився і такий стан тривав до 04.09.2025.

Отже доводи відповідача про те, що позовна давність за спірними правовідносинами сплинула, є помилковими.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Крім того, відповідно до ст.137,141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу.

Так, в межах цієї справи позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» отримував правову допомогу від адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», що підтверджується Договором про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, заявкою на надання юридичної допомоги №2276 від 01.01.2026, витягом з Акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, які суд вважає належними та допустимими доказами.

Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі - 9000,00грн., що відповідно до витягу з акту №27 від30.01.2026 складається з вартості послуги за надання усної консультації з вивчення документів (2 години) - 3000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (2години) - 6000,00 грн.

Згідно з ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За висновком, викладеним у п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінивши обставини справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації спірних правовідносин - стягнення кредитної заборгованості, усталеність законодавства та судової справи в цій категорії справ, обсяг фактично наданих адвокатом послуг: усна консультація, складання позовної заяви, яка здебільшого містить цитування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, є типовою та шаблонною, витраченим на це часом: загалом 4 години з урахуванням того, що правова допомога надається за відповідним договором щодо невизначеного кола боржників, виходячи з критеріїв реальності адвокатських послуг, розумності їх розміру, принципів верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу 9 000,00 грн завищеним, неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних наданих послуг, а також ціною позову. В даному випадку позивач не довів, що визначений ним розмір правової допомоги повною мірою відповідає принципам розумності та співмірності.

З урахуванням вищевикладеного, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі і вважає, що цей розмір необхідно зменшити до 4 000,00 грн, стягнувши цю суму з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХ В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Парнерс» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4297393 від 11.06.2021 в загальному розмірі 15545,00 грн, в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору 2662,40 грн., понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00грн., усього 22 207 (двадцять дві тисячі двісті сім) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Сидорова