Ухвала суду № 136831805, 05.05.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/1955/24

Провадження № 1-кп/331/181/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (ВКЗ),

захисника ОСОБА_5 (ВКЗ)

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022080000000391 від 28.07.2022 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-30.03.2009 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

-22.02.2010 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 296 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнений 25.07.2014 на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році»;

-23.02.2015 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 189 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

-22.11.2017 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 22.10.2020 року,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України

клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України.

У судовому засіданні прокурором подане клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .. Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на фактичні обставини інкримінованих злочинів, які були встановленні під час досудового розслідування, які у повному обсязі викладені у тексті обвинувального акту, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких. Також, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду; знищити або сховати речі, які мають важливе значення для встановлення обставин, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Ризики зі спливом часу не втратили своєї актуальності, також наявність ризиків обґрунтовує поведінкою обвинуваченого під час досудового розслідування, а також матеріалами, що його характеризують. Також звертає увагу суду, що ОСОБА_4 перебував у міжнародному розшуку, переховувався на території іншої держави, судовий розгляд проводився без участі обвинуваченого у порядку спеціального судового розгляду (in absentia).

Письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу вручене обвинуваченому та його захиснику у встановленому законом порядку.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Обвинувачений та захисник заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений зазначив, що просить змінити запобіжний захід на більш м`який у вигляді домашнього арешту. ОСОБА_4 зазначив, що бажає особисто приймати участь у судових засіданнях, вільно користуватись своїми права щодо повноцінного захисту.

Захисник обвинуваченого просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Вказав, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях, без жодних доказів вини його підзахисного. Прокурор не довів у судовому засіданні, що ризики продовжують існувати, а лише продублював минуле клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження дійшов наступного висновку.

Ухвалою від 05.12.2025 прийнято у провадження судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 справу за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України.

Повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оголошувалося обвинуваченому 31 липня 2023 року.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.08.2023 року (провадження № 1-кс/335/2057/2023) надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 11.08.2023 ОСОБА_4 оголошено у розшук.

У кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022080000000391 від 28.07.2022 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2023 (провадження № 1-кс/335/2033/2023) ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (заочно).

Досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022080000000391 від 28.07.2022, проводилось на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2024 року ( провадження 3 1-кс/335/933/2024) у порядку спеціального досудового розслідування.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження №12022080000000391 від 28.07.2022 надійшов до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя 01.04.2024 року та на підставі ухвали від 31.10.2024 року розгляд справи здійснювався за відсутності обвинуваченого в порядку спеціального судового провадження. (іn absentia).

Згідно інформації НЦБ Інтерполу у Республіці Молдові 21.05.2025 року на території вказаної країни було затримано громадянина України ОСОБА_4 .

За рішенням компетентних органів ОСОБА_4 було екстрадовано з держави Молдова до України, після чого затримано 08.12.2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, та поміщено до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 10.12.2025 відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, який в подальшому був продовжений.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується приписами ст. 199 та ст. 177 КПК України. Суд не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, вважає, що, в даному випадку, є обов`язкова умова - обґрунтована підозра, що обвинувачений вчинив злочин, що, на думку суду, підтверджується скеруванням до суду обвинувального акту.

Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, що і здійснюється судом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу положень ст.315 КПК України, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Наявність високого ризику переховування підтверджується поведінкою обвинуваченого під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження судом: обвинувачений у статусі підозрюваного не з`явився в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, неодноразово не з`являвся у судові засідання. Під час досудового розслідування ОСОБА_4 був оголошений у розшук, досудове та судове слідство здійснювалось за відсутності обвинуваченого. Обвинувачений викликався в установленому законом порядку, тому згідно приписів кримінального процесуального закону вважається таким, що був належним чином повідомлений про судовий розгляд. Більш того, переховуючись від правоохоронних органів, ОСОБА_4 перетнув державний кордон та тривалий час перебував в іншій країні.

Суд оцінює ризик повторного вчинення кримінального правопорушення як високий. Обвинувачений був неодноразово засуджений за вчинення різних кримінальних правопорушень, інкриміновані у цьому проваджені злочини вчинені ним в умовах слідчого ізолятору, що свідчить про стійку протиправну поведінку.

Надаючи оцінку ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, суд враховує що судовий розгляд хоча і розпочатий, однак свідки та потерпілий безпосередньо судом не буди допитані. Більш того, характер інкримінованих злочинів підвищує цей ризик. З огляду на ці обставини, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є високим.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, суд розцінює як низький, адже органом досудового розслідування зібрані всі докази по справі, що підтверджує направлення обвинувального акту до суду.

Недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою доводиться тим, що обвинувачений раніше засуджений, стійких соціальних зв`язків не має, переховувався від органів досудового розслідування та суду, крім того, може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Суд вважає, що підстави для застосування іншого запобіжного заходу відсутні, альтернативні більш м`які запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, тому наявна необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Щодо твердження ОСОБА_4 стосовно особистої участі у судових засіданнях для захисту своїх прав, то суд виходить з того, що обвинувачений отримує правову допомогу адвоката, який призначений судом. Для ознайомлення із матеріалами справи ОСОБА_4 може скористатись як допомогою адвоката, так і судом сторона обвинувачення була зобов`язання ознайомити із наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 93 КВК України, засуджений до позбавлення волі, переданий в Україну для відбування покарання, а також засуджений до позбавлення волі, стосовно якого компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про його видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, відбувають строк покарання у виправній чи виховній колонії, що включена до переліку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, відповідно до абзацу другого частини першої статті 86 цього Кодексу.

Таким чином ОСОБА_4 може перебувати в установах попереднього ув`язнення, які входять до Переліку установ виконання покарань для тримання засуджених до позбавлення волі, переданих в Україну для відбування покарання, а також підозрюваних, обвинувачених, засуджених до позбавлення волі, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну ( екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 16.01.2024 року №152/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 21.04.2025 року №1100/5). До вказаного переліку ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» не включено.

На підставі викладеного, обвинувачений може приймати участь в судових засіданнях лише в режимі відеоконференцзв`язку, адже з огляду на поведінку та характеризуючи матеріали останнього, судом не віднайдено відповідних маркерів, що поведінка ОСОБА_4 змінилась та він, в разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, буде виконувати покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, судом не розглядалось питання про визначення розміру застави у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись 178, 179,194, 217, 314-316 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)».

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити до 03 липня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 05 травня 2026 року о 15 год. 30 хв.

Суддя: ОСОБА_1